Віднині живу сьогоденням, Адже щоранку знаходжу я Вищу волю для себе, Світло, щоб бачити шлях, Силу, коли слабую, Втіху після плачу, Надію, коли сумую, Сонце після дощу!
Передмова
Уже багато десятиліть я стараюся щодня ходити з Богом. Яка ж це радість – прокидатися зранку і знати, що Він зі мною, хоч би що приніс цей день! Яка радість – увечері озиратися на прожите, дякувати Господу за Його вірність і відчувати Його мир. Яка радість – знати, що незабаром я складу із себе тягарі цього життя і прокинуся в Його присутності!
Коли я міркую про Божу любов, то схильний згадувати все хороше, що Він для мене зробив. Та мушу себе стримувати і пригадувати: Господь так само огортає мене Своєю любов’ю й у складних і незрозумілих обставинах. Божа любов у темряві така ж реальна та потужна, як і у світлі. Саме тому ми завжди маємо надію!
Щодня я звертаюся до Біблії у пошуках сили й мудрості на цей день і сподівання на дні прийдешні. Боже Слово було зі мною в радості та горі, проводило крізь щастя та смуток, здоров’я та недуги, перемоги й розчарування. Так само воно може послужити й вам.
Нехай Бог через ці сторінки для щоденного читання підбадьорить вас і подарує вам надію. Нехай ці роздуми також надихнуть вас щодня жити для Христа й покладатися на Його велику любов, що б не траплялося у житті.
Січень
Неможливо думкою прокласти собі шлях до Бога чи керуватися самим лише розумом. Звертайтеся до Бога від серця.
1 січня
У гармонії з Маестро
Ти обгорнеш мене радістю спасіння!
Псалом 31:7
Один старий вівчар на Дикому Заході мав скрипку, але вона була розстроєною. Чоловік не знав, як її налаштувати, й у відчаї написав на радіо з проханням у певний день і час передати в ефірі ноту «ля». Керівники радіостанції вирішили допомогти старому й передали цю ноту саме того дня і години, як він і просив. Вівчар настроїв скрипку, і в його хижі знову залунала радісна музика.
Коли ми віддаляємося від Бога, наше життя розстроюється – втрачає гармонію. Ми не маємо взаєморозуміння ні з Ним, ні з людьми. Та варто відновити гармонію з Маестро, і нас знову огорне з усіх боків Його прекрасна музика.
На початку нового року попросіть, аби Господь допоміг вам щодня налаштовувати ваше життя відповідно до Його Слова, щоб нести гармонію та радість людям.
2 січня
За хмарами – сонце
Аж ось слава Господня показалася в хмарі!
Вихід 16:10
Без хмар ми б не мали захисту від палючого сонця. Без хмар краєвиди були б не такими мальовничими, дощ не напував би спраглу землю, сонце сідало б за обрій без гарного обрамлення.
Те саме стосується і життєвих хмар. У часи випробувань ми легко зневірюємося. Але за хмарами завжди є Бог; інколи з тих хмар Він посилає нам несподівані благословення, що дощем окропляють нашу спраглу душу. Американський поет Генрі Лонгфелло писав: «Не ремствуй, душе, заспокойся – за хмарами все ж сяє сонце».
Коли Божий народ блукав пустелею, Господь проголосив: «Ось Я до тебе прийду в густій хмарі» (Вих. 19:9).
У житті кожного бувають хмари – часом пухнасті та мальовничі, часом чорні та страшні. Хоч би які хмари нависали над вами сьогодні, попросіть Ісуса, – Світло для світу, – щоби Він допоміг вам зазирнути за хмару й побачити Його славу та Його плани для вас.
3 січня
Джерело живої води
В Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
Псалом 35:10
На жаль, багато хто черпає щастя лише із зовнішніх обставин. Якщо життя безтурботне, такі люди почуваються щасливими. Коли ж нападає хвороба, руйнуються стосунки чи трапляється ще яка з тисячі можливих неприємних несподіванок – щастя вислизає з рук.
Поблизу мого будинку є джерело, з якого вода завжди тече в одному й тому самому ритмі. Навіть коли навколо повінь, потік не виходить із берегів. У часи літньої засухи він не пересихає. Цей потік стабільний, надійний, невичерпний.
Саме такого миру прагнемо ми всі – й саме його Ісус обіцяє всім, хто в Нього вірує: «Вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне… Мир Свій вам даю!» (Ів. 4:14; 14:27).
А ви вже прийшли до невичерпного джерела – Ісуса Христа? Чи щодня приходите до Нього по живу воду?
4 січня
Нам дана обітниця
І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!
Матвія 28:20
Коли Девід Лівінгстон після шістнадцяти надважких років місіонерської та дослідницької праці в Африці повернувся до рідної Шотландії, його тіло було вщент виснажене. За ці роки чоловік двадцять сім разів потерпав від лихоманки, а його ліва рука втратила свої функції після нападу лева та просто висіла вздовж тулуба.
У виступі перед студентами університету Глазго він промовив: «Розповісти вам, що живило мене, самотнього вигнанця, у скрутні часи? Христова обітниця: “Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!”».
Цю обітницю дано також і нам. Хоч би які випробування перед нами постали, Христос ніколи нас не покидає. Він із нами на кожному кроці нашого шляху! Пам’ятайте цю обітницю сьогодні та завжди.
5 січня
Він завжди приходить на допомогу
Хто нас розлучить від любови Христової?
Римлян 8:35
Після воскресіння Ісус явився Своїм учням – десь на півшляху між садом із порожньою гробницею та великим містом, де натовп усе ще палахкотів ненавистю. Він сказав їм: «Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх» (Мт. 28:10).
У світі, сповненому небезпеки, ненависті та розбрату, слова нашого Господа Ісуса Христа і сьогодні не менш актуальні, ніж тоді. Христос і зараз промовляє до всіх, хто Його любить: «Не лякайтесь!»
Він приходить до вас у лікарняну палату, де бореться за життя дорога вам людина. Він приходить у несподіваних проблемах на роботі чи посеред хвороби і промовляє: «Не лякайся! Я живий, Я прийшов тобі на допомогу. Хрест являє тобі глибину Моєї любові, а воскресіння – Мою силу. Ніщо ніколи не відлучить тебе від Мене!»
6 січня
Божа слава
Багато осель у домі Мого Отця… йду приготувати місце для вас.
Івана 14:2
Один хлопчик сам їхав потягом, а краєвид за вікном був доволі одноманітний. Сусідка в купе запитала його: «Ти, мабуть, втомився так довго їхати?»
Хлопчик усміхнувся й відповів: «Трошки втомився, але це нестрашно. Бо коли я приїду, мене зустріне тато!»
Часом ми втомлюємося від тягарів життя, але знаємо, що наприкінці життєвого шляху нас зустріне Ісус Христос – і це все змінює! Павло писав: «Через те ми відваги не тратимо… Бо видиме – дочасне, невидиме ж – вічне!» (2 Кор. 4:16, 18). Знання того, що ми будемо з Ісусом Христом навіки, полегшує будь-який сьогоднішній тягар! Не зводьте очей з вічності!
7 січня
Дух вдячності
Я привчився до всього й у всім.
Филип’ян 4:12
Кілька років тому я гостював у дуже заможного й успішного чоловіка, якому заздрили всі друзі та ділові партнери. Та під час нашої розмови господар зі слізьми зізнався, що всередині він глибоко нещасний. Багатство не заповнило порожнечі в його серці.
Того ж дня я відвідав іще одного чоловіка, який жив лише за кілька кілометрів від першого. Цей господар мешкав у дуже скромному будиночку й не мав майже ніякого майна, за мірками цього світу. Втім, обличчя чоловіка сяяло, коли він розповідав мені про свій труд для Христа і про те, як Ісус сповнює його життя значенням і сенсом.
Наприкінці дня я не мав сумнівів, що з цих господарів заможний лише другий. Маючи небагато, він навчився дякувати Богові за все, що йому дано. Адже головне – це дух вдячності.
8 січня
Дивовижна благодать
Я, Я є Той, Хто стирає провини твої.
Ісаї 43:25
Коли Чарльз Веслі відчув радість божественного прощення, він розповів про це своєму вчителеві з моравських братів і додав: «Мабуть, про це краще мовчати».
«О ні, брате мій! – почув він у відповідь. – Якби ти мав тисячу язиків, усіма ними краще було б розповідати про Ісуса!»
Чарльз Веслі пішов додому й написав один із найславетніших своїх гімнів:
Якби я мав тисячу язиків,
Я б усіма прославляв Викупителя, –
Мого Господа і Царя,
Та Його дивовижну благодать!
Світові вічного мороку, обтяженому тягарем власних гріхів, Бог повідомляє: «Я, Я є Той, Хто стирає провини твої» (Іс. 43:25). Ця дивовижна новина стосується всіх мешканців світу, зокрема і вас. Чи прийняли ви Божий дар прощення? Якщо так, подякуйте Богові за нього. Якщо ні, то сьогодні ж вірою запросіть Христа у своє життя.
9 січня
Свобода від гріха
Маємо в Ньому відкуплення кров’ю Його.
Ефесян 1:7
Одного разу в хатинці, де мешкала мати з маленькою донею, сталася страшна пожежа. Любляча жінка неймо- вірним зусиллям витягла дівчинку з вогню, але руки неньки сильно обгоріли. Коли донька підросла, вона забула, що ста- лося, тому дуже соромилася маминих понівечених рук, посмугованих шрамами. Вона завжди просила маму носити довгі рукавички.
Та одного дня дівчинка запитала в мами, що трапилося з її руками. І тоді жінка вперше розповіла, що цими руками вона врятувала їй життя. Донька довго плакала, вдячно примовляючи: «Мамо, мамо! У тебе дуже красиві руки! Найгарніші у світі! Ніколи більше не ховай їх під рукавичками!»
Так само і кров Христа може породити огиду в тих, хто не розуміє її справжньої цінності; та для людей, визволених із-під ярма гріха, пронизані Христові руки неймовірно красиві, бо вони свідчать про Його безмежну любов і бажання врятувати нас будь-якою ціною.
10 січня
Думайте про вічне
Шукайте ж найперш Царства Божого.
Матвія 6:33
Король Великої Британії Георг V написав на вільній сторінці в Біблії свого друга: «Не завжди випадає робити те, що любиш; навчися любити те, що мусиш робити, – і знайдеш щастя».
Багато хто вважає, ніби щастя – це примарне й невловиме відчуття, яке можна здобути лише невтомними й невпинними пошуками. Та щастя – не ціль у собі; це лише побічний продукт чогось значно більшого. Ісус сказав учням: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, – а все це вам додасться» (Мт. 6:33). Під «все це» Він мав на увазі базові потреби: їжу, питво, одяг, дах над головою. Не слід вбачати в цьому сенс життя, каже Він. Натомість слід шукати Царство.
Це і є секрет щастя, якщо ми зможемо його вмістити: «Шукайте ж найперш Царства Божого». Як це зробити? Щодня беззастережно підкорятися Ісусу Христу як нашому Цареві. Це шлях до істинного щастя.
11 січня
Віра зростає, коли нею ділитися
Ви світло для світу.
Матвія 5:14
Відомий шотландський проповідник Том Аллан навернувся до Спасителя, коли почув гімн «Чи ти знаєш, як розіп’яли Христа?» з вуст незнайомого солдата. За словами Аллана, його вразила не сама пісня і не винятковий голос вояка, а дух, з яким той співав, – передусім його щирість і невимушеність. Саме це відкрило Алланові очі на його гріховне життя та спонукало прийти до Спасителя.
Ісус сказав: «Ви світло для світу… Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Мт. 5:14, 16).
Наша віра міцнішає, коли ми її висловлюємо, й зростає, коли нею ділимося. Моліться зараз за тих ваших знайомих, які потребують Христа. Просіть, аби Бог допоміг вам свідчити їм про Нього і словами, і ділами.
12 січня
Усе для Ісуса
…Щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі.
1 Івана 5:20
Книжка Чарльза Шелдона «Його слідами» розповідає про те, як пастор закликав усіх християн своєї громади до важливого рішення – протягом року не починати жодної справи, спершу не спитавши себе: «А що б зробив Ісус?».
Така ідея була породжена незвичайною подією. Одного дня до цієї заможної громади зайшов убогий, неохайно вдягнений чоловік і відразу звернувся до присутніх. Він розповів, що його дружина нещодавно померла у злиднях, і завершив свою коротку промову так: «Одного вечора я чув з-за дверей, як люди на молитовному зібранні співали: “Все для Христа, все для Христа – вільна душа живе для Нього! Всі слова, думки та діла, кожного дня, знову і знову!” Я сидів на церковних сходах і думав, що вони хочуть сказати цими словами. Мені здається, що величезна кількість світових проблем просто зникла б, якби всі люди, що співають ці пісні, стали жити відповідно до цих слів».
Якщо нам хтось поставить таке запитання, що б ми відповіли? Чи достатньо часто ми себе запитуємо: «А що зробив би Ісус?» Чи щодня ми це пам’ятаємо?
13 січня
Рука, сповнена благословень
Усяке добре давання та дар досконалий походить згори.
Якова 1:17
Господня молитва містить добре знайомі слова: «Хліба нашого насущного дай нам сьогодні» (Мт. 6:11). Вони нагадують, що ми в усьому залежимо від Господа і що все хороше – Його дар. «Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил» (Як. 1:17).
Дехто каже: «Навіщо мені молитися про щоденний хліб? Я і сам здатен подбати про свої потреби!» Але послухайте: якби не любов і благодать Господа, ми б нічого не мали. Ми маємо щодня молитися цією молитвою, щоб пам’ятати: Богові потрібно довіряти завжди та в усьому.
Ця молитва також нагадує нам слова Ісуса: «Я – хліб життя. Хто до Мене приходить, – не голодуватиме він» (Ів. 6:35). Дякуйте Богові за всі Його дари, а особливо за найбільший Дар – Христа.
14 січня
Христос – найкращі ліки
Коли хто в Христі, той створіння нове.
2 Коринтян 5:17
От би чудово було винайти лікарський засіб, який би позбавив людей їхніх вад і хиб! Конфлікти, незадоволення, нещастя – все це вражає людей по всьому світу. А якби від цього винайшли ліки? Це була б сенсація світового масштабу!
Та найдивовижніше, що такі ліки існують! Їх дав нам Бог – це Ісус Христос. У Ньому ми знаходимо прощення гріхів, а Його Святий Дух, оселяючись у наших серцях, змінює та оновлює наше життя.
Гріх, безладдя, розчарованість можна замінити праведністю, радістю і надією. Наші душі можуть пізнати мир, що не залежить від зовнішніх обставин. Ці ліки людство отримало дві тисячі років, коли Христос помер і воскрес заради нас. Чи дозволяєте Йому щодня працювати у вашому житті: змінювати вас, аби ви ставали дедалі подібніші до Нього?
15 січня
У пошуках непохитної радості
Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю.
Римлян 15:13
Чи траплялося вам здобувати те, чого ви довго прагнули, а тоді усвідомлювати, що це аж ніяк не приносить бажаної радості?
Ніщо так не розчаровує в житті, як сподівання знайти щастя у здобутках цього світу. Вони не здатні ощасливити нас надовго. Як написано на наклейці, яку я бачив у когось на машині: «Мені багато не треба – лиш трохи більше, ніж є зараз».
Ми шукаємо любов, безпеку та щастя в роботі, майні, стосунках. Та якби їх можна було там знайти, хіба мільйони людей по всьому світу не сповіщали б нас про це? Натомість ми знаходимо лише порожнечу, незадоволення та безнадію.
Спробуйте поставити на чільне місце Христа – й подивіться, наскільки зміниться ваше життя. Ви дізнаєтесь, що Ісус – єдине джерело любові, миру та радості, яких ви прагнули все життя.
16 січня
Насолода Божої присутності
Радість велика з Тобою.
Псалом 15:11
Ви колись бачили, як закохані без жодного слова виявляють любов одне до одного? Може, ви й самі були на місці одного з них. Кожен погляд, кожен дотик, кожна усмішка говорить про кохання. Ті, хто палко любить, щасливі вже від того, що кохана людина поруч.
Так само й Божа присутність сповнює нас величезною радістю. Нам радісно чути Його голос у Слові; радісно спілкуватися з Ним у молитві. Та не менш радісно просто бути поруч із Ним – міркувати про Його доброту, милуватися красою Його творіння, тішитись дитячим сміхом чи несподіваним благословенням. Священне Писання радить: «Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я» (Пс. 45:10).
Одного дня ми назавжди ввійдемо в Його присутність; Біблія запевняє: «І Сам Бог буде з ними» (Об. 21:3). Яка ж це буде радість! А тим часом насолоджуйтеся Його присутністю уже зараз, адже Він із вами повсякчас.
17 січня
Вічне служіння
Маєте в небі для себе майно неминуще та краще.
Євреїв 10:34
Деякі люди вважають, що на небі буде нудно та нецікаво, але вони сильно помиляються. Оселя Отця буде домівкою радості, бо там для нас завжди знайдеться цікава робота. Іван писав у Об’явленні: «Раби Його будуть служити Йому» (Об. 22:3). Кожному доручать справи, що виявляться точно йому до снаги, за здібностями та до вподоби.
Оселя Отця буде домівкою радості ще й тому, що там зберуться друзі. Чи бувало, коли в незнайомому місці ви раптом бачили знайоме обличчя – і дуже раділи? Жоден з тих, хто ввійде в дім Отця, не почуватиметься чужим або самотнім, адже всі, хто вірить у Сина Божого, – члени Його великої родини. Небесні радощі ми завжди ділитимемо з нашими дорогими братами та сестрами у Христі.
Ось що писав про небеса Александр Макларен: «Радощі небес – не в пасивному спогляданні, не в мріях і не в спогадах. Ось як вони описані: “І спокою не мають вони день і ніч” та “Раби Його будуть служити Йому і побачать лице Його”». Посеред земних випробувань завжди пам’ятайте про вічність!
18 січня
Божа присутність
Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!
Матвія 28:20
Ці слова – обітниця Христа, що Він її дав усім Своїм учням. Її краса – у всеосяжності. Жодна ситуація – не виняток, жодне випробування – не відхилення від правила.
Д-р Гендлі Моул, видатний фахівець із новозавітної грецької мови та єпископ Даремської діоцезії Англіканської церкви початку ХХ ст., зауважив, що ці слова Христа можна перефразувати так: «Я з вами щодня, від початку і до кінця дня». Інакше кажучи, ми можемо розраховувати на Христову присутність не лише щодня, а й щомиті.
У Його присутності не може бути сумнівів, бо Його Слово не помиляється й не підводить. Однак свідоме відчуття Божої присутності потрібно розвивати – щодня, щогодини, щомиті. Воно посилюється, коли ми звертаємося до Господа в молитві та поклонінні, а також слухаємо Його голос через Його Слово, Біблію.
19 січня
Знак Божої любові
Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми – діти Божі.
Римлян 8:16
Коли мене запитують, чи можу бути впевненим у тому, який насправді Бог, то я пригадую історію про хлопчика, який запускав повітряного змія. День був саме такий, як треба для цього заняття: свіжий вітер жваво гнав по небу великі кучеряві хмари. Змій піднімався вгору, аж поки не влетів у хмаринку.
– Що ти робиш? – запитав хлопця перехожий.
– Запускаю змія, – відповів той.
– Запускаєш змія? Але ж його навіть не видно! Звідки ти знаєш, що він ще там?
– Знаю! – відповів хлопчик. – Хоч його і не видно, проте нитка час від часу натягується. Тож це знак, що він там!
Не слухайте, хто що говорить про Бога. Віднайдіть Його самі, запросивши Ісуса Христа у своє життя. Тоді струни вашої душі натягуватимуться, і це тепле, приємне відчуття буде знаком, що Бог поруч.
20 січня
Відпочинок для струджених
Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою!
Матвія 11:28
Мало хто нині вміє відпочивати. Навіть у відпустці люди часто намагаються встигнути якомога більше, перш ніж повернутися до роботи, де доведеться примножити свої зусилля, щоб розгребти ті завали й десятки листів, які накопичи- лися за час їхньої відсутності. Багато кому не завадила б від- пустка, щоб відпочити після відпустки! А що як ми шукаємо відпочинок не там, де слід?
Ісус сказав: «Прийдіть до Мене… і Я вас заспокою!» Є лише одне джерело миру, спокою та відпочинку – Господь Ісус Христос.
Ісус дає нам найкращий відпочинок – спокій, що розвіює сумніви і турботи світу навколо нас. Черпайте спокій у Ньому й не хвилюйтеся про те, що чекає на вас попереду. Господь уже подбав про ваш завтрашній день.
21 січня
Постійно наповнюйтесь
Наповнюйтесь Духом.
Ефесян 5:18
У грецькому оригіналі дієслово «наповнюватись» стоїть у та-кій формі, з якої ясно: наповнюватись треба постійно. Не можна один раз увібрати в себе Дух і більше не наповнюватися. Ні, це постійний процес. Цей вірш можна було б буквальніше перекласти так: «Наповніться Духом і постійно продовжуйте Ним наповнюватися».
Д-р Меррілл Тенні порівняв це з водогоном старого зразка, що колись використовували на фермах. У кутку на кухні стояла раковина; над нею висів шланг, з якого постійно текла вода з природного джерела. Раковина завжди була вщент наповнена водою, яка, переливаючись через край, стікала в жолоб.
Нам не варто бути окремою ємністю: почергово поповнювати і спустошувати свої запаси Духа. Ні, Дух має текти всередині нас безперервно – і Він охоче це робитиме, якщо ми щодня шукатимемо Божої присутності та користуватимемося Його силою.
22 січня
Діти світла
А ви, браття, не в темряві… Бо ви всі сини світла.
1 Солунян 5:4–5
Для християнина, народженого згори, життя – не сіра безформна маса. Воно має сенс і зміст. Очі християнина звернені до духовної істини.
У Своїй першій проповіді в Назареті Христос оголосив одну з причин Свого приходу на землю – проповідувати «незрячим прозріння» (Лк. 4:18). Через гріх усі ми духовно сліпі. Та Божий Дух допомагає нам побачити наші гріхи й безпорадність, а також являє Божу благодать і викуплення в Ісусі. Дух відкриває нам істину Христових слів: «Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя» (Ів. 8:12).
Біблія називає нас «синами світла й синами дня» (1 Сол. 5:5), адже Бог забажав поділитися з нами Своїми таємницями. Ми більше не в темряві: знаємо, звідки прийшли, чому ми тут та куди йдемо. На землі, вкритій духовною темрявою, маємо жити як діти світла!
23 січня
Життя після смерті
Бо для мене життя – то Христос, а смерть – то надбання.
Филип’ян 1:21
Я розпитував багатьох науковців про життя після смерті, й більшість з них відповідала: «Ми достеменно не знаємо». Наука оперує пробірками та формулами. Однак існує ще й духовний світ, про який науці невідомо.
Оскільки багато видатних людей минулого не вірило в життя після смерті, їхні твори сповнені трагедії та песимізму. Романи Вільяма Фолкнера, Джеймса Джойса та багатьох інших письменників темні і трагічні. На жаль, те саме часто можна сказати і про життя цих людей.
І як відрізняється від них Ісус Христос, промовивши: «Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, – хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, – повіки не вмре» (Ів. 11:25–26). Ми маємо надію на безсмертя лише завдяки Ісусу. Наші бажання, прагнення, інстинкти й аргументи тут ні до чого. Оскільки ми знаємо, що Христос живий, то маємо надію – як на теперішній час, так і на життя по той бік могили.
24 січня
Завдяки молитві
Дуже могутня ревна молитва праведного!
Якова 5:16
Коли молився Джон Нокс, відбувалися такі події, що змусили королеву Марію заявити: «Я боюся молитов Джона Нокса більше, ніж об’єднаної армії всієї Європи».
Коли молився Джон Веслі, в Англію прийшло пробудження, завдяки якому її народ уник жахіть, які вразили сусідню Францію у часи кривавої революції.
Коли молився Джонатан Едвардс, пробудження поширилося на американські колонії. Молитви неодноразово змінювали шлях історії. Запевняю вас: історію можна було б змінити знову, якби люди схилили свої коліна та з вірою молилися.
Навіть у темні часи, коли світ відвертається від Бога, Він усе одно працює через молитви Свого народу. Сьогодні ж почніть молитися про пробудження у своїй країні та по всьому світу.
25 січня
Страждання і успіх
Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування.
Якова 1:2
Перш ніж вчені дізналися про потужність атома, вони мусили той атом розщепити. Як виявилося, атом сягає своєї величезної, майже безмежної сили лише в розтрощеному стані.
Серед моїх найдуховніших знайомих багато тих, кому довелося пережити великі страждання. Ці люди могли б озлобитись і сповнитися гіркоти. Проте вони знали Ісуса та щодня ходили в радості Його присутності – тому Бог благословив їх і допоміг уподібнитися Христові.
На посвяті нової церкви в Нью-Йорку пастор Едвард Джадсон промовив: «Страждання та успіх ідуть пліч-о-пліч. Якщо ви маєте успіх, не постраждавши, – це тому, що постраждали ваші попередники; якщо ж страждаєте й не бачите успіху – то це задля того, щоб він прийшов до ваших послідовників».
Безперечно, мати «повну радість» під час випробувань непросто. Тож коли вони приходять, просіть, аби Господь їх освятив і використав вам на укріплення у вірі.
26 січня
Коли прийде Христос
Залишайтеся в Нім, щоб, як з’явиться Він, то щоб ми… не були засоромлені Ним під час Його приходу.
1 Івана 2:28
Майже дві тисячі років тому Ісус Христос Своєю смертю та воскресінням переміг у вирішальній битві гріх і диявола. Сатана з усіх сил старався завадити Божим планам, але не зміг здолати верховну Божу силу.
Утім, війна ще триває. Хоча сатана й переможений, він іще живий і робить усе можливе, щоб зупинити Божу роботу. Коли ж Христос прийде знову, війна закінчиться. Його перемога над злом стане цілковитою. Розпочнеться епоха, в якій гріх і смерть більше не царюватимуть. Жорстокість і страждання припинять своє існування.
Якщо ви віруєте в Ісуса Христа, то не потрібно боятися майбутнього. Завтра належить вам! Треба лише чекати, коли звук сурми сповістить про Його пришестя. А тим часом не журіться. Завжди дивіться на Христа й кожен день живіть так, ніби Він прийде вже завтра. А що? Це цілком імовірно!
27 січня
Гучніше за будь-який гомін
Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!
Филип’ян 2:5
Ми, християни, не маємо уподібнюватися до світу у своєму мисленні. Те, що нав’язує нам світ, – реклама, теми для обговорення, філософські вчення, – це потужне промивання мізків. Часто навіть підсвідомо християнин піддається світській пропаганді, яка закликає жити для себе і ставити матеріальні речі й егоїстичні задоволення над Богом. Світова каналізація загрожує загатити чистий струмок християнської думки.
Однак гучніше за будь-який гомін звучать для нас слова з Писання: «Не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, – добро, приємність та досконалість» (Рим. 12:2).
Наступного разу, коли читатимете Біблію та молитиметеся, зафіксуйте час. Порівняйте результат із тим, скільки часу ви витрачаєте на перегляд телепрограми чи інтернет-сайту. Чи отримує Бог від вас достатньо часу й уваги?
Хто має більший вплив на ваші думки – світ чи Христос?
28 січня
Зайві турботи
Нехай виявляються Богові ваші бажання… І мир Божий… хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.
Филип’ян 4:6–7
Ніщо так не обтяжує душу й не вимотує нерви, як зайві турботи. Як написав невідомий автор: «Неспокій – старий дідуган із похнюпленою головою, який несе мішок із пір’ям, а вважає, ніби це – свинець».
Якщо ми турбуємося про те, що лише потенційно може статися, то кожна маленька проблема видається гігантською. Нервування через проблеми, які ми передбачаємо (хоч їх може й не бути), виснажують наш дух.
Замість того щоб брати на себе зайві турботи й постійно хвилюватися про майбутнє, дослухайтеся до обітниці Христа: «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!» (Ів. 14:27).
Що б зараз вас не турбувало, віддайте це Ісусові та вірте, що Він про все подбає. Нехай місце ваших турбот заповнить Його мир.
29 січня
Славні обов’язки
Як хто служить Мені, того пошанує Отець.
Івана 12:26
Молоді люди прагнуть пригод і радостей життя. Однак молодь прагне й більшого: мати переконання, на які можна покластися; знайти справу, якій присвятити все своє життя; обрати знамена, під якими варто йти. Глибоко в серці молоді люди усвідомлюють: без вищих ідеалів, аніж служіння собі, їхнє серце буде порожнім, а життя – беззмістовним.
Єдина справа, яка здатна задовольнити всі наші душевні прагнення, – це справа Ісуса Христа. Її знамена багріють від крові, пролитої у стражданнях на голгофському хресті заради спасіння людства.
Запрошення стати Христовим учнем – найрадісніше, яке тільки можна уявити. Подумайте лишень: Господь всесвіту запрошує нас бути Його співпрацівниками, аби спільно навертати світ до Нього! І кожен може взяти в цьому участь, ко- ристуючись своїми унікальними дарами та можливостями, що Бог нам дає.
День у день Христос закликає нас бути Його учнями. А як ви відповідаєте на Його заклик?
30 січня
Живі камені
І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий.
1 Петра 2:5
Маю друга, який втратив роботу, майно, дружину та дім. Однак він відчайдушно тримався за віру у Христа – єдине, що в нього лишалося. Як старозавітний Йов, він не зрікався Бога, хоч би що там було. Та все ж, як і Йов, чоловік мучився запитанням: чому так сталося?
Одного дня він побачив, як каменярі реставрували велетенську стару церкву. Один із них саме тесав великий камінь – надавав йому загостреної форми.
– Навіщо ви це робите? – поцікавився мій друг.
– Бачите отвір отам біля шпиля? – запитав каменяр. – Тут, унизу, я надаю каменю тієї форми, яка потрібна там, нагорі.
Друг пішов далі, а на очі йому накотилися сльози. Здавалося, Бог промовив до нього через того каменяра й пояснив сенс його випробувань: «Тут, унизу, я надаю тобі такої форми, яка потрібна там, нагорі».
31 січня
Побожні думки
Перемініться відновою вашого розуму.
Римлян 12:2
Біблія навчає, що ми мусимо підкорювати свій розум Ісусу Христу. Навіщо? Бо саме думки визначають дії. Якщо хочемо, щоб Господь змінив наше життя, спочатку ми маємо дозволити Йому змінити наш розум.
Людський розум ніколи не буває порожнім. Його наповнюватиме або добро, або зло; або Христос, або плотські турботи. Від чого це залежить? Від нашого рішення. Від того, що ми впустимо в наш розум.
По-перше, потрібно берегти розум від усілякого зла. Будьмо обережні з тим, які телепрограми ми дивимось, які книжки читаємо, про що полюбляємо міркувати.
Але уникати злих думок недостатньо. Їх треба замінити добрими – думками, що линуть від Бога та Його Слова, з молитов і поклоніння, зі спілкування з іншими віруючими.
Сьогодні ж почніть свідомо опиратися будь-яким злим думкам. Просіть Бога, щоб Він заповнював Собою всі звільнені від поганих думок місця.
Лютий
На небесах ми матимемо
те досконале життя,
якого завжди прагнули.
1 лютого
Чудова пригода
Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!
Псалом 103:31
Чарльз Стадд, відомий гравець у крикет, випускник Кембриджу й учасник знаменитої Внутрішньокитайської місії, написав цей вірш іще у часи студентства:
Лише одне життя – коротка в нас дорога,
Зостанеться лиш те, що зроблене для Бога.
Життя – чудова пригода, якщо присвятити її підготовці до вічності. Якщо ж ми знехтуємо цим, хай навіть досягнемо успіхів у всьому іншому, – життя буде змарноване. Немає порятунку людині, яка згаяла можливість підготуватися до зустрічі з Богом.
Ви ніколи не зможете прожити цей день іще раз; коли він мине, то мине назавжди. Як ви його проживете – для себе чи для Христа? Пам’ятайте: «Зостанеться лиш те, що зроблене для Бога».
2 лютого
Завжди з нами
Господь... добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить.
Псалом 83:12
Дуже часто ми хибно вважаємо, ніби Христова допомога потрібна лише в лікарняних палатах або під час сильних страждань і бід. Це не так. Звісно, Бог з нами у скрутні часи, і це дуже тішить. Та послухайте: Ісус бажає брати участь у кожній події та кожній миті нашого життя.
Христос відвідав весілля в Кані, як і дім Марії та Марти, коли помер їхній брат Лазар. Він плакав із тими, хто плаче, і радів із тими, хто радіє. Один невідомий мудрець сказав: «Опівдні на небі стільки ж зірок, як і опівночі, просто ми не бачимо їх у світлі сонця».
Я сильно сумніваюся, що ми зможемо осягнути весь сенс наших страждань і випробувань, аж поки не дістанемося на небо. А тоді озирнемося і будемо приголомшені тим, як Бог дбав про нас і благословляв навіть у життєвих бурях. Але Господь з нами й у хороші часи, тож ми маємо дякувати Йому за них і усвідомлювати Його присутність так само, як і у скруті.
3 лютого
Понад хмарами
Аж до хмар Твоя вірність.
Псалом 35:6
Я живу в гористій місцевості на висоті майже 1300 метрів. Просто з вікна будинку нам часто видно хмари внизу, в долині. Іноді ми прокидаємося зранку й бачимо, що наш дім огорнутий сонячним промінням, а долина внизу щільно вкрита хмарами. Часом там навіть бувають грози: внизу мигтять спалахи блискавки та чуємо грім, а ми тим часом насолоджуємося чистим небом і сонячним світлом.
Маю звичку сидіти на нашому простому дерев’яному ґанку і споглядати хмари в долині. Мені завжди згадуються хмари відчаю та страждань, які тимчасово заступають сонце Божої любові. Багато хто з нас живе з густими хмарами над головою.
У Біблії часто йдеться про хмари. Іноді вони символізують духовні сили, що закривають від нас Боже лице. Та Він нас не облишив. Господь завжди поруч, тож вірою ми можемо триматися Його обітниці: «Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!» (Євр. 13:5).
4 лютого
Вияв любові
Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи.
1 Івана 4:10
Слово «любов» має багато різних значень. Ми любимо будинок, який нещодавно придбали, маємо улюблений курорт чи улюблені бутерброди з шоколадною пастою. Ми також любимо ті чи інші телепередачі, а ще – чоловіка або дружину. Сподіваюся, чоловіка чи дружину ми все-таки любимо більше та інакше, ніж бутерброди з арахісовою пастою!
Утім, найвеличніша у світі любов – це Божа любов, яку Він виявив у діях. Приятель якось поділився зі мною своїм спостереженням: «Любов, про яку лише говорять, легко проігнорува- ти, але неможливо опиратися любові, яку продемонстрували в дії». Біблія каже: «А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками» (Рим. 5:8). Оце справжня любов! Якою буде ваша відповідь на Його любов сьогодні?
5 лютого
Прагнення Бога
Моє серце та тіло моє линуть до Бога Живого!
Псалом 83:2
Чи траплялося вам занурюватись у воду глибше, ніж думали? Знаєте, як воно – рахувати кожну секунду, поки нарешті не винирнеш із-під води й жадібно не ковтнеш повітря? Що більше ви під водою, то більше прагнете нарешті віддихатись, аж поки це бажання не охоплює вас від голови до п’ят, і ви чимдуж поспішаєте вгору, до повітря. Ви не маєте інших думок чи бажань, окрім прагнення задовольнити свою потребу в повітрі.
Ось що означає прагнути Бога, почуватися нещасним без Нього. Це розуміти, що ми відчайдушно потребуємо Господа – навіть більше, ніж повітря, – і бажати сповнюватися Його присутності. «Моє серце та тіло моє линуть до Бога Живого!»
Бог бажає, щоб ми знаходили щастя лиш у Ньому. І ніщо не принесе більшого щастя, ніж пізнання Його. Попросіть, аби Господь оновив вашу спрагу до Нього, щоб ви досягли «Христової повноти» (Еф. 4:13).
6 лютого
Тріумф і слава
Прийде день Господній так, як злодій вночі.
1 Солунян 5:1
Християни не мають підстав заламувати руки й бідкатися: що ж їм робити з огляду на скрутне становище цього світу? Як навчає Святе Письмо, посеред гонінь, хаосу, воєн і чуток про війни, наше завдання – втішати одне одного нагадуванням про те, що Ісус Христос от-от тріумфально повернеться до нас у славі та величі.
Нерідко, вкладаючись спати, думаю: що як Христос прийде ще до того, як я прокинуся? А часом прокидаюся зранку, споглядаю світанок і сподіваюся, що нині – день Його повернення.
Але до того дня Господь продовжує працювати – а значить, і ми мусимо. У світі, сповненому страждань і безнадії, маємо молитися і робити все можливе, щоб полегшити людські страждання й поділитися з ближніми Христовою любов’ю. Нехай справдяться Його слова у вашому житті: «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Мт. 5:16).
7 лютого
Хліб життя
Мудрий життя [душі] набуває.
Приповісті 11:30
Ми маємо хліб, яким ділимося з голодним світом, – хліб життя, Ісуса Христа. Часто люди так звикли до інших харчів, що ігнорують або й відштовхують Його, проте ми мусимо знову і знову розповідати про Христа світові, який духовно помирає.
Ми маємо воду, якою ділимося зі спраглим світом, – живу воду, Ісуса Христа. Люди випробовують сотні інших способів задовольнити свою душевну спрагу, та ми мусимо й далі гукати: «О, всі спрагнені, йдіть до води!» Іноді вони не в змозі прийти, і тоді доводиться підносити цю воду просто до них.
Мусимо мати терпіння й ніколи не здаватися. Адже Христос не здався, «бувши слухняний аж до смерти» (Флп. 2:8).
Навколо вас – люди, зголоднілі та спраглі Бога, хоча вони можуть того навіть не усвідомлювати. Чи вкажете ви їм на Христа – єдиного, Хто може задовольнити їхні глибинні потреби?
8 лютого
Чорна хмара вже позаду
Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої.
Ісаї 38:17
Ми ніколи не осягнемо масштабів Божої любові, явленої у хресній смерті Ісуса Христа, поки не замислимось про те, від чого врятовані: тепер нам не доведеться іти на суд Божий і відповідати за свої гріхи. Всі ці гріхи без винятку були покладені на Ісуса Христа, й Він узяв на Себе те покарання, яке ми самі заслужили. Бог звершив справу викуплення.
Одного разу я на кораблі перетинав Атлантичний океан. Прокинувшись зранку, я з ілюмінатора побачив страшну чорну хмару. «Насувається жахливий шторм», – подумав я. Потім замовив сніданок до каюти, і коли стюард його приніс, запитав, що нам загрожує. «О, ви про ту хмару! – промовив він. – Ми вже її пропливли. Вона лишилася позаду».
Якщо ми віримо в Ісуса Христа, хмара суду вже позаду. Наш вирок було виконано на хресті. Нехай вас більше не стримує почуття провини чи страх суду. Христос уже поніс покарання за наші гріхи – цілковито й повністю.
9 лютого
Відповідь на всі запитання
Ти-бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого!
Псалом 70:5
Нині людство й досі турбують ті самі проблеми, що турбували Платона й Аристотеля тисячі років тому. Звідки ми пішли? Чому ми тут? Куди прямуємо? Ми шукаємо відповіді, але всі вони, схоже, ведуть у безвість. Виходу немає.
Утім, хрест виразно височіє посеред сум’яття цього світу, як промінь надії посеред темноти й непевності. Хрест не лише з’єднав два береги прірви між нами та Богом; він дає відповіді на глибинні питання життя. Тут пізнаємо, хто ми є насправді – прощені грішники, які належать Богові. Тут ми відкриваємо своє істинне майбутнє – славну вічність із Богом на небі. Тут ми знаходимо справжній сенс життя – любити Бога й служити Йому всім, що маємо.
Ніколи не нехтуйте тим, що Христос зробив для нас на хресті. Там Він виборов нам спасіння; завдяки хресту змінюється наше життя та наш світ. А що хрест означає особисто для вас?
10 лютого
Ключ до благословень
Господеві, Богові нашому, ми будемо служити, а голосу Його будемо слухатися!
Ісуса Навина 24:24
Один мій знайомий – чоловік доволі заможний – відмовився купити синові велосипед, бо той, на жаль, приніс у табелі дуже низькі оцінки, не згріб листя у дворі й не виконав кількох інших важливих завдань. Справді, було б немудро засипати подарунками сина, який не слухався батька й не виявляв вдячності. У цій ситуації батько не був жорстоким чи скупим; він просто знав, що синові варто навчитися відповідальності.
Господь також бажає, щоби ми навчилися відповідальності. Звісно, ми спасенні Його благодаттю, проте також покликані бути відповідальними учнями, йти за Христом і виконувати Божу волю. Біблія застерігає: «А якщо ви не будете слухатися Господнього голосу, і будете непокірні до Господніх заповідей, то Господня рука буде проти вас» (1 Сам. 12:15).
Хочете, щоб Господь чув ваші молитви? Тоді відмовтеся від себелюбства та впертості й сумирно шукайте Його волю. Послух – ось ключ до молитви, яку чує Бог.
11 лютого
Віра і видіння
Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми.
Матвія 16:27
Нині Христос прихований від нашого зору (хоча й живе в серці Духом Святим). Нині – час віри; як писав Павло, ми «ходимо вірою, а не видінням» (2 Кор. 5:7). Лише в майбутньому ми «будемо бачити Його, як Він є» (1 Ів. 3:2).
Перше пришестя Христа було тихим, майже непомітним – скромні ясла, прості пастухи за гостей, віддалений куточок Римської імперії. Втім, Його друге пришестя буде славним і помітним звідусіль. Ісуса супроводжуватимуть ангели. Він здолає всіх ворогів і підкорить Собі всю землю.
Як легко швидкоплинні події витісняють з нашої уваги обітницю вічності! Теперішнє – ось, здається, реальність! Невидиме майбутнє прирівнюється до ілюзії. А насправді все навпаки. Не дозволяйте суєтним миттєвостям захоплювати й поглинати вас. Натомість «шукайте того, що вгорі, де сидить Христос» (Кол. 3:1).
12 лютого
Наша надія на Господа
Ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли.
Ісаї 40:31
Біблія в жодному разі не вчить, що християнина оминають труднощі чи природні лиха. Ми живемо у світі, зараженому важкою хворобою – гріхом. Ми всі потерпаємо від спільного болю та нещастя.
Однак Біблія навчає, що ми можемо проходити випробування із силою, якої інші люди не мають, – силою Бога. Якщо ми довіряємо Господу, Він допомагає нам усе переносити й навіть можемо бачити Його руку посеред страждань. Крістіана Цай, віруюча донька колишнього правителя Китаю, писала: «За всі довгі роки своєї хвороби [53], я ніколи не сміла питати Бога, чому Він допустив у моєму житті такі тривалі страждання. Я питаю лише, яких дій Бог від мене очікує».
Орли мають унікальну здібність фіксувати суглоби й линути в потоці висхідного вітру, не витрачаючи зусиль на помахи крилами. Коли ми покладаємо надію на Господа, Він допомагає нам скористатися вітрами випробувань і полинути вгору, лишаючи внизу всі проблеми. У Біблії сказано: «Ті, хто надію складає на Господа, …крила підіймуть, немов ті орли».
13 лютого
Радісне життя
Радійте в Господі завсіди.
Филип’ян 4:4
Коли наше серце повністю віддане Божій волі, то радісно бачити, як Він використовує нас за першого ж Свого бажання. Наші власні плани та прагнення поступово стають подібними до Господа, і ми приймаємо Його керунок. Перебуваючи в центрі Божої волі, ми відчуваємо дедалі більше радості, задоволення і щастя, попри зовнішні обставини.
Життя християнина – радісне життя. Якщо хтось вважає, що християнство робить людей нудними або нещасними, то сильно помиляється. Служіння Христа було служінням радості. Згідно з біблійним вченням, спокій усередині та перемоги зовні – природжені права християнина.
«Наскільки б потужним було свідчення християн, – писала Емі Кармайкл, – якби вони були щасливішими й не приховували цього». Радість – одна з ознак істинних віруючих. Чи помітна сьогодні радість Христова у вашому житті?
14 лютого
Християнські чесноти в домашньому житті
Я – Виноградина, ви – галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує.
Івана 15:5
Те, як ми поводимось удома, – це лакмусовий папір для будь-якого віруючого. Значно легше вести зразкове життя серед знайомих, де ми намагаємося показати себе з кращого боку і дбаємо про громадську думку, ніж жити для Христа вдома.
Рідні та близькі бачать нас тоді, коли ми не в змозі когось удавати. Вони бачать, коли втома і стрес висотують нам нерви. Також знають, чи живе Христос у нас і через нас.
Якщо я – щирий учень Христа, то й удома не терпітиму в собі гнівливість, нетерплячість, прискіпливість, сарказм, злобу, підозри, себелюбство та лінь. Натомість у моєму житті щодня виявлятимуться плоди духа: «любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість» (Гал. 5:22–23). А як би ваш дім змінився, коли б ви постійно проявляли там ці християнські чесноти?
15 лютого
Спрага праведності
Усі ж вони сповнились Духом Святим.
Дії 2:4
Перші християни не мали церковних будівель, не їздили автомобілями, не літали літаками, не користувалися друкарським верстатом, телебаченням чи радіо. Однак вони перевернули світ догори дриґом. Вони започаткували духовну революцію, що розхитала підвалини Римської імперії.
Попри жорстокий опір і несприятливі обставини, перші християни залишалися мужніми, сміливими, непохитними та сповненими віри. Вони щоденно жили для Христа, хоч би що там думали про них інші люди. Вони радо терпіли зневагу, гоніння й навіть смерть за віру у Христа.
У чому був їхній секрет? Його відкриває нам Біблія: «Усі ж вони сповнились Духом Святим». Дух Святий змінив земне життя тих християн, і всі, з ким перетиналися їхні шляхи, не могли не дивуватися їхній любові, наповненості та чистоті життя. А що заважає нам перевернути наш світ догори дриґом для Христа?
16 лютого
Вічне служіння Богові
Бог же… через Свою превелику любов… нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом.
Ефесян 2:4–5
Можливо, життя часом видається вам монотонним і виснажливим. Та пам’ятайте: якщо ви – людина віруюча, то працюєте не на сьогоднішній день, а на вічність. Коли це тлінне тіло стане безсмертним, розпочнеться друга частина нашої праці, адже Святе Письмо навчає, що слуги Божі слу- житимуть Йому вічно. Різниця в тім, що на небі ми ніколи не відчуватимемо нудьги чи втоми!
Колись один чоловік мені заперечив:
– Гадаю, ви помиляєтеся. Ніхто ще не вертався з могили, щоб це підтвердити.
– Навпаки, пане, – промовив я. – Хтось таки вернувся – Ісус Христос, наш Господь.
І це змінює все! Оскільки Христос живий, ми маємо «спадщину нетлінну й непорочну та нев’янучу, заховану в небі для вас» (1 Пет. 1:4). І це допомагає нам не здаватися, навіть коли життя нудне й монотонне.
17 лютого
Сила, необхідна для життя
Його [Духа] знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він.
Івана 14:17
Волтер Найт розповідає історію хлопчика Джима, який нещодавно прийняв Христа.
– Тату, як я можу повірити у Святого Духа, якщо ніколи Його не бачив? – запитав Джим.
– Я покажу тобі, – відповів його батько, електрик за фахом. Він повів Джима на електростанцію та вказав на потужні генератори. – Тут виробляється електрика, від якої живиться наша кухонна плитка та світяться лампи. Самої електрики не видно, але вона народжується там і передається по лініях електропередач, – пояснив батько. – А тепер, синку, запитаю тебе: чи ти віриш в електрику?
– Авжеж, вірю, – відповів Джим.
– Звісно, – кивнув батько. – Але ж ти віриш не тому, що її бачиш. Віриш, бо бачиш, що вона робить. Так само можна вірити й у Святого Духа: не тому, що ти Його бачиш, а тому, що бачиш, що Він робить у житті людей, відданих Христу і сповнених Його сили.
18 лютого
Бог бере наш тягар на Себе
Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його.
Псалом 102:13
Ми, Божі діти, залежимо від Нього. Хіба діти хвилюються про те, що їм їсти, що вдягати, де ночувати? Вони вважають – і цілком правомірно, – що про це подбають їхні батьки.
Ісус навчав: «Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?.. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, – а все це вам додасться» (Мт. 6:31, 33).
На жаль, для більшості з нас хвилюватися – давня звичка. Та оскільки ми Божі діти, Господь відповідає за наш добробут. Тому й сказано: «Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!» (1 Пет. 5:7). Іншими словами, нехай Бог про це турбується! Він так і каже: «Я візьму твій тягар. Навіть не думай про нього. Облиш це Мені!»
Не забувайте: Бог більший за всі ваші проблеми. Які б турботи не випадали вам сьогодні, довіряйте їх Богові й залишайте в Його руках.
19 лютого
Шлях до миру
Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, – і не мають вони спотикання.
Псалом 118:165
Бог хоче, щоб люди мали мир, і для цього послав до них Свого Сина, якого Біблія називає «Князем миру» (Іс. 9:6). Та ми відкинули Божий план. Наш світ – і наше життя – досі роздирають війни та чвари.
Чому? За словами Ісуса, корінь проблеми – всередині нас: «Бо зсередини… виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум» (Мр. 7:21–22). Оце так список! Найгірша наша війна – це повстання проти Бога; воно несе лихо без міри.
Але Бог хоче покласти край цьому повстанню. Тому і прийшов Христос. Своєю смертю Він проклав нам шлях до примирення з Господом. Коли ми маємо мир з Богом, то маємо мир і всередині серця, і у стосунках з іншими людьми.
Мир приходить тоді, коли ми каємося у гріхах і приймаємо Христа. Війна закінчується, адже Бог укладає мирний договір з усіма, хто визнає Його Сина.
20 лютого
Попереджувальне світло
Якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце.
Приповісті 23:15
Один із шляхів, як Бог до нас промовляє, – це наше сумління. Сумління – це світло душі. Навіть притуплене чи затьмарене гріхом, воно здатне свідчити про такі реалії як добро і зло, а також про Божу святість.
Чому, коли вчиняю неправильно, всередині мене ніби спалахує попереджувальне світло? Бо це дане Богом сумління намагається відвернути мене від зла і скерувати до добра. Сумління – наш друг і найлагідніший учитель, хоч іноді ми сприймаємо його за найбільшого ворога (коли грішимо).
Святе Письмо каже: «Дух людини – світильник Господній» (Прип. 20:27). В іншому перекладі «дух людини» – це і є сумління, та лампа, яку Господь запалює в людських серцях. У славетному творі «Критика чистого розуму» філософ Іммануїл Кант зазначав, що лише дві речі чудують його аж до тремтіння: зоряне небо над головою та людське сумління всередині.
Гріховний спосіб життя притлумлює наше сумління або ж навіть зовсім позбавляє його голосу. І навпаки, уважність до Божого Слова загострює сумління та підвищує нашу чутливість до моральної та духовної небезпеки. А у вашому житті таке є?
21 лютого
Моліться всюди й повсякчас
Завжди радійте! Безперестанку моліться!
1 Солунян 5:16–17
Молитва – невіддільна частина здорового християнського життя. Як нестача важливих вітамінів у раціоні ослаблює організм, так і недостатність молитви призводить до духовної анемії.
«Безперестанку моліться», – каже Біблія. Недостатньо, підвівшись уранці з ліжка, пробурмотіти кілька речень собі під ніс. Треба спеціально виділяти час на спілкування з Богом: звертатися до Нього в молитві та прислухатися, що Він говорить через Слово. Приділіть молитві час уранці – й цілий день ваш розум буде підсвідомо просочений нею.
Утомленій матері чи іншій дуже зайнятій людині може здатися, що це дуже складно (хоча навіть кілька хвилин наодинці з Богом приносять щедрі плоди). Та навіть у вирі справ можна «безперестанку молитися» у своєму серці. Молитися можна всюди й повсякчас – і Бог нас почує. Тож просто зараз почніть просочувати своє життя безперестанною молитвою.
22 лютого
Довіра не залишає місця хвилюванню
На Господа здай дорогу свою, …і Він зробить.
Псалом 36:5
Ви не зупините плач, якщо дасте голодному немовляті брязкальце. Немовля і далі плакатиме, поки не отримає їжу, таку потрібну його маленькому організмові. Так само й душа зрілої людини не буде задоволена нічим, окрім Бога. Ось що писав Давид про голод і спрагу кожного з нас: «Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя» (Пс. 41:1).
У людському серці не можуть уживатися дві ворожі сили. Де правлять сумніви – не лишається місця вірі. Де править ненависть – вона витісняє любов. Де править егоїзм – немає місця любові. Де живе хвилювання – довіру виставляють за двері.
Бог не бажає ні з ким і ні з чим ділитися Своїм законним місцем у вашому житті. Чи маєте ви інші прихильності, які витісняють з вашого серця Бога? Не віддавайте першого місця нікому й нічому – лише Христу. На Господа здайте дорогу свою.
23 лютого
Нехай буде світло
Світло праведних весело світить.
Приповісті 13:9
Ми з вами несемо людям світло. Тож нехай воно світить! Навіть якщо здається, що це лише тремтливий вогник у світі суцільної темряви, наше завдання – світити. Світло проганяє темряву й вабить людей, які живуть у цій темряві.
Ми з вами сурмимо в сурми. У сум’ятті та гаморі битви наш несміливий сигнал, можливо, майже нечутний, але ми однаково маємо сурмити, аби застерегти тих, кому загрожує духовна небезпека.
Ми з вами роздмухуємо багаття. У цьому холодному світі, сповненому ненависті та себелюбства, цей слабкий вогонь, можливо, мало що змінює, та ми мусимо його підтримувати.
Світло, сурма, багаття… Їх так мало посеред темного й жорстокого світу. Та «можливе все Богові» (Мт. 19:26). Якщо ми намагаємося донести втомленим, виснаженим боротьбою людям Добру Звістку про Ісуса, Він обов’язково благословить наші зусилля.
24 лютого
Без срібла і без платні
Ідіть, купіть… без срібла купіть живности, і без платні вина й молока!
Ісаї 55:1
Бог з нами не торгується і в бартері теж не зацікавлений. Наше вічне спасіння – в Його всемогутній руці, й Він закликає взяти його безкоштовно, «без срібла і без платні».
Але нам важко це зробити. Здається, що така важлива річ як спасіння мусить дорого коштувати! Напевно, Бог забажає, щоб ми відпрацювали ціну!
Ні, неправда – ціну вже заплачено! Спасіння безкоштовне для нас, але дорого коштує. Дорогоцінному Божому Синові воно коштувало життя.
Лише дешеві, другорядні речі можна купити за гроші. Усе найкраще в житті безкоштовне: повітря, яким ми дихаємо, зірки вночі, диво людської любові. Та найбільший подарунок з усіх – наше спасіння, що його придбав для нас Ісус Христос. «Дяка Богові за невимовний дар Його!» (2 Кор. 9:15).
25 лютого
Божественний вогонь
Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете.
Дії 1:8
До П’ятидесятниці Симон Петро був надзвичайно слабий духовно – так, що навіть зрікся Христа, хоча зарікався, що ніколи цього не зробить. Чоловік злякався натовпу, засоромився звичайної служниці й посів місце поміж ворогів Христа.
Але подивіться на Петра після того, як він отримав хрещення вогнем Святого Духа! Чоловік сміливо стоїть перед тим самим натовпом, який розіп’яв Ісуса, дивиться цим людям в обличчя й безстрашно проголошує Добру Звістку про спасіння (див. Дії 2:36). Безсилий Петро став Каменем.
Те саме було і з першими християнами. З пересічних людей Святий Дух зробив їх героями. З їхньої віри та завзяття зайнялася пожежа, що охопила всю Римську імперію.
У чому їхній секрет? У повному підкоренні Ісусу Христу та Його волі. Що заважає вам цілковито віддатися Богові, аби Він через вас змінив навколишній світ?
26 лютого
Божа рука
[Бог] добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить.
Псалом 83:12
Попри всі печалі та турботи, в цьому житті є багато благословень і приємних речей, що походять із Божої руки.
Подумайте про благословення, які ми так легко приймаємо за належне: саме життя, безпека, добре здоров’я, свобода, можливість бачити, чути, говорити, мислити й уявляти. Усе це походить із Божої руки. Навіть здатність любити дана нам від Господа. А головне, Бог подарував нам Христа.
Якою має бути наша реакція? Її можна сформулювати одним словом – «вдячність». Як проявити вдячність? Віддати Господу частину того, що Він дав нам.
Що ви останнім часом робили на знак вдячності Богові за все, що Він зробив – і робить – для вас?
27 лютого
Підготоване місце
Багато осель у домі Мого Отця.
Івана 14:2
Навіть якщо ми дуже любимо рідний дім, він не вічний. Часом я дивлюся на своїх дорослих дітей і до кінця не усвідомлюю, що вони вже виросли й більше від мене не залежать. Будинок, який колись гомонів дитячим сміхом, тепер спорожнів.
Учні, які заради Христа облишили свої оселі, землі та рідних людей, мусили обходитись без радощів сімейного життя. Ісус ніби промовляв до них: «Тут, на землі, ми не маємо постійного дому. Але на нас чекає дім Мого Отця – там ми будемо разом усю вічність».
У відомому вислові, який приписують єпископові Райлу, йдеться: «Небо – підготовлене місце для підготовлених людей; ті, хто туди прийде, переконаються, що їх там знають і неодмінно чекають».
Навіть найщасливіші миттєвості життя – це лише миттєвості, зате небесна радість – вічна. Одного дня ми прийдемо в наш вічний Дім, і там нас привітає Христос!
28 лютого
Бажання догоджати Богу
Навчився я бути задоволеним із того, що маю.
Филип’ян 4:11
Популярність і визнання часом значно небезпечніші для християн, аніж гоніння. Вони можуть відвести нас від Бога так, що ми цього навіть не помітимо. Ми уподібнимося тим сучасникам Христа, які «любили славу людську більше, аніж славу Божу» (Ів. 12:43).
На жаль, коли в нас усе гаразд, легко втратити пильність. Але, як апостол Павло, ми мусимо навчитися бути задоволеними будь-яким життєвим становищем, в яке потрапляємо.
Важливо, щоб нас поглинало лише одне бажання – догоджати Христу. Тоді, хоч би що там станеться, ми знаємо: Він це допустив, аби дати нам важливий урок й удосконалити нас для служіння Йому. Будь-які обставини, приємні чи неприємні, Він збагатить Своєю присутністю поряд із нами.
Попросіть, аби Господь допоміг вам не зважати на думки людей і бути задоволеними всім, що Він посилає. Усі наші «завтрашні дні» проходять Його контроль, перш ніж настати для нас!
Березень
Не зручність і достаток
збагачують світ,
а випробування.
1 березня
У світі, та не від нього
Вони від світу… Ми від Бога.
1 Івана 4:5–6
Гольфстрім тече в океані, проте він не поглинає течію. Гольфстрім зберігає своє тепло навіть у крижаних водах північної частини Атлантичного океану.
Християни живуть у цьому світі, проте він не має їх поглинати. Щоб виконати своє призначення у світі, вони мусять зберігати світло всередині себе, хоч і живуть у байдужому та безбожному суспільстві. Біблія застерігає: «Не стосуйтесь до віку цього» (Рим. 12:2). Справді, Ісус їв з митниками та грішниками, однак Він не допускав, щоб оточення Його придушувало та підкоряло своїм правилам. Навпаки, за будь-якої нагоди Христос доносив до людей духовну істину, запрошуючи перейти від смерті до життя.
Від соціальних контактів нам слід очікувати не лише приємності, а й передусім можливості поділитися вірою з тими, хто ще не знає Христа. Сьогодні ви, цілком імовірно, контактуватимете з іншими людьми; чи відчують вони з вашого боку тепло Христової присутності?
2 березня
Люди, ревні до молитви
Господи, навчи нас молитися.
Луки 11:1
Тисячі людей моляться лише під час великих потрясінь, у небезпеці чи непевності. Мені траплялося летіти в літаку, коли його накрив потужний шторм – багато хто з моїх попутників тоді молився вперше в житті. Просити Бога про допомогу в біді – людський інстинкт. Лише в таких ситуаціях ми сповна відчуваємо власну безпорадність.
Утім, молитися треба повсякчас – так Христос навчав Своїх учнів на словах і власним прикладом. Його молитви були настільки ревними та прямолінійними, що одного разу, щойно Він закінчив молитися, учні попросили: «Господи, навчи нас молитися» (Лк. 11:1). Люди хотіли спілкуватися з Богом так само вільно, як і Христос.
А ви колись казали: «Господи, навчи мене молитися»? Не будьте недбалими до молитви, як ті, хто молиться лише тоді, коли «припече». Молитва має бути такою ж невіддільною складовою життя, як і дихання. Сьогодні, як ніколи, світ потребує людей, ревних до молитви. Чи будете ви такою людиною?
3 березня
На Нього можна покластися
Блаженна людина, що в Тобі має силу свою.
Псалом 83:6
Колись мені трапився такий нехитрий вірш:
Горобець спитав вільшанку:
«Сестро, як гадаєш ти,
Чом ці люди метушаться
І хвилюються завжди?»
А вільшанка відказала:
«Брате, справді, шкода їх!
Пак, не мають в небі Батька,
Він-бо дбає про Своїх!»
Ісус наводив як приклад безтурботних пташок, аби показати: хвилюватися – це протиприродно. «Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть… та проте ваш Небесний Отець їх годує» (Мт. 6:26). Якщо Господь дбає про крихітних пташок і тендітні квіти, хіба ми не можемо покластися на Нього в усіх сферах життя? Зрештою, Бог так сильно нас любить, що заради нашого спасіння послав у світ Свого Сина. Ось які ми дорогоцінні для Нього!
4 березня
Життя плюс любов
Бо ввесь Закон в однім слові міститься: «Люби свого ближнього, як самого себе!»
Галатів 5:14
Уявіть, що я віддав усі свої гроші та майно на доброчинність. Ви б, напевно, подумали, що я – хороша людина та добрий християнин. Але Павло пише: якщо я не дію з любові, то «я ніщо» (1 Кор. 13:2). Як сказав колись Джордж Світінг, «життя мінус любов дорівнює ніщо!»
Чи маєте ви таку любов – ту, що підносить інших вище за себе? Без Христа в серці, без Духа Святого в житті така любов неможлива. Саме з такої любові діяв Христос, коли добровільно облишив небесну славу й пішов на хрест заради нашого спасіння.
Лише Бог може дати нам безкорисливу любов до інших, змінюючи нас зсередини Духом Святим. Це одна з причин, чому необхідний Христос: без Його Духа нам ніколи не звільнитися з кайданів егоїзму, заздрощів і байдужості. Чи бачитимуть у вас люди Божу любов сьогодні?
5 березня
Божий Дух
І вблагаю Отця Я, – і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував.
Івана 14:16
Коли Христос жив на землі, Він міг одночасно перебувати лише з однією групою людей в одній географічній точці. Нині ж Він живе Духом у серцях всіх тих, хто прийняв Його як Господа і Спасителя. Апостол Павло писав: «Чи не знаєте ви, що… Дух Божий у вас пробуває?» (1 Кор. 3:16).
Духа Святого дано кожному віруючому, і не на час, а назавжди. Якби Він полишив нас бодай на хвилину, нам було б дуже скрутно! Та Він ніколи нас не полишає!
Святий Дух наділяє вас дарами та дає силу трудитися для Христа. Він допомагає долати спокуси. Він зрощує у вас духовні плоди: «Любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість» (Гал. 5:22–23).
Святого Духа дано вам повною мірою – Його вже не стане більше. Та чи належатимете ви Йому повною мірою?
6 березня
Щедро віддавайте
Давайте – і дадуть вам.
Луки 6:38
«Давайте», – заповідав Христос. Але це не просто заповідь. Це запрошення до життя у славі та достатку. Якщо людина правильно ставиться до грошей, це позитивно впливає практично на всі інші сфери її життя.
Чи ви коли задумувались, що гроші – жорстокий і брехливий господар? А дехто рабствує перед ним усе життя, часом навіть того не усвідомлюючи. Не дивно, що Христос застерігав: «Не можете Богові служити й мамоні» (Мт. 6:24).
Головний мотив егоїстичної, невідродженої людини – це отримати щось для себе. Натомість головним мотивом посвяченого християнина має бути «віддати». Христос сказав: «Давайте – і дадуть вам». Це обітниця, а ми знаємо, що Він ніколи не порушує обітниць.
Брати чи віддавати? Що вам більш властиво?
7 березня
Христос направду змінює життя
Знаю, в Кого я ввірував.
2 Тимофія 1:12
Чи справді християнство дієве? Чи дійсно змінюється щось у житті, коли людина кається у своїх гріхах і вірою приймає Христа?
Можу лише засвідчити про себе: так, змінюється. Я виріс у часи Великої депресії на фермі в Північній Кароліні. Батьки не могли дати мені таких привілеїв, які більшість молодих людей має сьогодні. Вони були християнами; втім, коли мені було п’ятнадцять, я й чути не хотів про будь-які речі, пов’язані з релігією, – Бога, Біблію чи церкву.
Та одного дня я розкаявся і присвятив життя Ісусу Христу. Спаситель наповнив його новим сенсом. Я став краще вчитися, краще ставитися до інших. Я почав шукати Бога, а не власних інтересів. Ні, я не зробився досконалим; але моє життя направду змінилося.
Я багато мандрував і ніколи не бачив людини, яка б шкодувала, що віддала життя Христу. Повірте, ви теж не пошкодуєте.
8 березня
Сяйво Божої любові
Гине тіло моє й моє серце, та Бог – скеля серця мого.
Псалом 72:26
Жодні негаразди нам не зашкодять, якщо тільки ми самі їм не дозволимо. На жаль, ми часто дозволяємо – під їхнім впливом стаємо жорсткими, озлобленими та скептичними. Але так не має бути. Долаймо негаразди з довірою Богові – й відкриємо для себе новий погляд на Нього та на життя, новий спокій і надію.
Сприймаймо негаразди як змогу краще пізнати Божу любов і побачити, що Він завжди готовий прийти на допомогу та поблагословити нас, – і ще більше переконаємось у Його мудрому провидінні. Сяйво Його любові щедро заллє наше життя.
Навчімося довіряти Богові й покладатися на люблячого Небесного Батька, як малі діти на татусів, – і жодні негаразди нас не здолають. Навіть у найтяжчі години перед розп’яттям Ісус таки міг сказати: «Не Сам Я, бо зо Мною Отець!» (Ів. 16:32).
Те ж стосується і вас. Навіть у найтемнішу передсмертну годину, коли ваше тіло та серце відмовлятимуться служити, ви зможете спокійно довіритися Богу, Він-бо «скеля серця мого й моя доля навіки».
9 березня
Христові думки
Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!
Филип’ян 2:5
Ісус – найрозумніший з усіх, хто колись жив на цьому світі. Христос мав такі міцні та непохитні переконання, що не боявся спілкуватися з будь-якими людьми: Він точно знав, що це Його не спокусить і не зіб’є зі шляху.
Багато хто з нас неохоче ділиться своїми переконаннями чи слухає про чужі. Причина цього – страх. Ми боїмося, що нас не приймуть, спростують наші ідеї, похитнуть нашу віру. Тоді варто замислитися: наскільки ж глибоко ми насправді віримо?
Ісус не мав таких страхів, ані потреби відгороджуватися від інших, аби Себе захистити. Він ставився до людей приязно, але не йшов на компроміси: чітко знав, де межа між першим і другим. Нам варто в Нього повчитися.
Лише Ісус – «дорога, і правда, і життя» (Ів. 14:6). Ніколи не втрачайте впевненості в євангельській істині! Як Ісус, завжди будьте «правдомовні в любові» (Еф. 4:15).
10 березня
Могутня твердиня
«Охороно моя та твердине моя, Боже мій», – я надіюсь на Нього!
Псалом 90:2
Твердиня, фортеця – це місце, де людині нічого не загрожує. Це укріплена будівля, потрапити до якої звичайним шляхом практично неможливо.
Мартін Лютер написав прекрасний гімн з такими рядками:
Могутня в нас Твердиня Бог!
Він понад всі твердині!
Він захист є від всіх тривог
В тяжкій для нас годині!
Чудове свідчення про те, наскільки сильний наш Бог і як Він нас захищає!
Чи турбується Бог про нас із вами? Чи варто Йому довіряти і звертатися до Нього, коли проблеми чи спокуси загрожують узяти над нами верх? Так! Тисячу разів так! Які ще нам потрібні докази, коли Він послав Свого Сина Ісуса Христа, щоб Той прийняв смерть за наші гріхи?
11 березня
Сміливо приходьте
Просіть – і буде вам дано, шукайте – і знайдете.
Матвія 7:7
Діти не соромляться просити, що їм хочеться. Було б дивно, якби вони вголос не сповіщали нас про свої потреби чи бажання!
Бог сказав Своїм дітям: «Приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать» (Євр. 4:16). Бог прекрасно знає, що все в нашому житті залежить від Нього. Саме тому Ісус сказав: «Просіть – і буде вам дано, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам» (Мт. 7:7).
Що турбує вас сьогодні? Чи не лежить на серці тягар якоїсь проблеми, що видається вам непоборною? Чи не охоплені ви тривогою, коли міркуєте, що буде далі? Послухайте! Вірою у Христа Ісуса ви – Божа дитина. Тому можете довірити всі свої турботи Богові та знати, що Він вас любить і здатен вам допомогти. Не тягніть свій тягар далі ні хвилини. Принесіть його «з відвагою до престолу благодаті» – і там залиште.
12 березня
Боже Царство, Божий шлях
Престол Твій, о Боже, на вічні віки.
Псалом 44:7
Багато хто з інтелектуалів запитує себе, куди простує людська історія. Наше суспільне життя й надалі удосконалюватиметься чи, навпаки, зрештою ми винищимо одне одного?
Христос молився: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Мт. 6:10). Одного дня ця молитва – якою так часто молимося і ми з вами – отримає відповідь. Останній розділ історії напишуть не люди, хороші чи погані. Його напише Бог. Ще й як напише!
Одного дня, коли людський рід стоятиме на порозі самознищення, Бог втрутиться в наші справи. Можливо, це станеться сьогодні, можливо, через тисячу років. Однак розв’язка безсумнівна – майбутнє за Божим Царством.
Ніколи не забувайте: якщо ви належите Царю, то ви на переможному боці!
13 березня
Животворна сила
У Господі стійте, улюблені.
Филип’ян 4:1
Брус необробленої сталі можна придбати за кілька доларів. Та якщо цю сталь загартувати вогнем, обробити й відлити з неї крихітні пружини для надточних годинників, ця ж сталь вартуватиме уже багато тисяч доларів. Вогонь і вмілі руки майстра роблять свою справу, в багато разів примножуючи цінність матеріалу.
Сонячне світло й тепло щодня вершать тисячі чудес у рослинному царстві; так і Бог вогнем Свого Духа щодня вершить тисячі чудес у духовному світі. Його животворна сила може оживити навіть буденне та звичайне – ба навіть вигорілий попіл нашого минулого – й сотворити з нього щось красиве та корисне Собі на службу.
14 березня
Ангели-визволителі
Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, – і визволює їх.
Псалом 33:8
Під час Другої світової війни пілот Едді Рікенбакер і його екіпаж, лишившись без пального, мусили посадити свій бомбардувальник В-17 на хвилі Тихого океану. Кілька тижнів від льотчиків не було вістей, і тисячі людей по всій Америці молилися за них.
Потім льотчики повернулися, і Едді написав статтю про те, що сталося. «Я б не посмів це розказати, – пише він, – якби не шестеро свідків, які бачили все те, що і я. Одного дня нізвідки прилетіла чайка і приземлилася прямо мені на голову. Я обережно простягнув руку та зловив її. Ми вбили її та розділили порівну поміж усіма нами. З’їли все до останньої кісточки. Присягаюсь, я в житті не їв нічого смачнішого». Ця чайка врятувала льотчиків від голодної смерті.
Багато років по тому я попросив Едді переповісти цю історію особисто мені – адже саме вона спонукала його увірувати у Христа. Він сказав: «Не маю іншого пояснення, крім того, що Бог послав свого ангела нас урятувати». Можливо, ми й не побачимо ангелів очима, та Бог і сьогодні посилає їх «стати кругом» Своїх дітей і визволити з біди. Зокрема й вас.
15 березня
Славна радість
А душа моя в Господі буде радіти.
Псалом 34:9
Коли джерело нашої радості – в Ісусі Христі, то її не опишеш словами. Апостол Петро називав таку радість «невимовною й славною» (1 Пет. 1:8). Христос – порятунок від печалі та відчаю, розбрату та чвар цього світу. Він звільняє нас від розпачу та журби, натомість даючи оптимізм і надію.
Якщо наші серця прислухаються до Творця та вірують у Христа, нас сповнюватиме славна радість і бадьорий настрій. Чому? Бо ми знаємо, що Господь нас любить і ніщо «не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рим. 8:39).
Коли ми покладаємо сподівання на Нього, то розпачу просто не лишається місця. Нехай сьогодні у вашому житті так і буде!
16 березня
Відповідно до курсу
Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя.
Матвія 7:14
Одного разу наш літак, що летів із Кореї до Японії, потрапив у снігову бурю. Коли ми наблизились до Токійського аеропорту, видимість була майже на нулі, тож наш пілот мусив здійснити інструментальну посадку. Я сидів із ним у кабіні й бачив, як напружено він виконував свою роботу, уважно вслухаючись у кожне слово авіадиспетчерів.
Не хотів би я тоді, щоб ті диспетчери були ліберальними. Не хотів би, щоб вони сказали пілоту: «Ну добре, сідайте, як вам вийде. Немає значення, якої висоти чи швидкості ви триматиметесь». Я розумів, що від точності їхніх вказівок залежали наші життя.
Так само я не хочу загальних порад щодо того, як здійснити посадку в Небесному аеропорту. Не кажіть, що мої власні переконання не мають значення, аби вони лише були щирими. Ісус щодо цього мав іншу думку. Я хочу втримати правильний курс і безпечно здійснити посадку, навіть якщо хтось вважатиме мене вузьколобим. А курс відомий, бо переді мною цей шлях уже пройшов Христос – і відкрив його для мене.
17 березня
Розвантажтесь
Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!
1 Петра 5:7
Колись мені розповіли, що у французькому перекладі фра- за «покладіть на Нього всю вашу журбу» звучить буквально так: «вивантажте свої проблеми на Бога». Чи ви бачили, як самоскид скидає свій вантаж? Водій просто натискає кнопку чи тягне рукоятку – і громіздкий вантаж висипається на призначене місце. Самоскид не виконував би своєї функції, якби не вмів скидувати вантаж.
Ми не створені для того, щоби все життя згинатися під тягарями. Можна натиснути кнопку віри чи потягнути рукоятку надії – і наш тягар буде вивантажено на плечі Того, Хто Сам сказав, що охоче візьме його на Себе. Тож скиньте на Нього всі поточні тривоги, бо Він опікується вами. Він так сильно вас любить, що взяв на Себе тягар ваших гріхів. Невже ви не вірите, що Він подбає і про менші тягарі?
18 березня
Скарби чи ідоли?
Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?
Марка 8:36
Біблія не засуджує гроші чи матеріальні статки. Гроші та статки можуть творити багато доброго, якщо мудро ними користуватись і не переоцінювати їхнє значення. Багато біблійних героїв було заможними. Авраам, Ісаак і Соломон, напевно, належали до найбагатших людей свого часу.
Бог не проти скарбів, але проти ідолів. На жаль, багато хто з нас сповідує нову релігію – матеріалізм. Майно посідає чільне місце в нашому житті, і ми приділяємо йому стільки уваги, скільки по правді належить лише Богові.
За біблійним вченням, надмірне захопленням грошима та статками – це форма ідолопоклонства. А Бог ненавидить ідолопоклонство. Воно отруює всі інші сфери нашого життя, включно із сімейною.
Біблія каже, що проблема полягає не стільки у грошах, як у нашій любові до них: «Бо корінь усього лихого – то грошолюбство» (1 Тим. 6:10). Не допускайте, щоби гроші чи будь-які інші матеріальні цінності посідали місце Бога у вашому житті.
19 березня
Переможний політ
Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства.
Івана 3:3
У третьому розділі Євангелія від Івана записано вчення Ісуса щодо народження згори: це Божа робота, яку Він здійснює, коли ми підкорюємось Йому та сповідуємо віру в Ісуса Христа. У нас самих немає насіння нового життя; воно має прийти від Бога.
Потворна гусінь одного дня вмощується на дереві та плете навколо себе шовковий кокон. Потім вона засинає, а за кілька тижнів народжується прекрасний метелик.
Так і ми – нещасні, розчаровані, скуті провиною, пригнічені, втомлені від пошуків іншого виходу – можемо вірою прийти до Христа й народитися новими людьми! Народитися згори! Звучить неймовірно, неможливо – та саме це й відбувається. Ми стаємо членами Божої родини й нетерпляче чекаємо, коли прийдемо до вічного небесного дому.
Почуваєтесь, ніби в коконі? Зверніться до Ісуса Христа. Попросіть, аби Він дав вам прекрасні крила – і ви змогли б переможно злетіти над усіма своїми проблемами.
20 березня
Життя з великої літери
Син, кого хоче, оживлює.
Івана 5:21
Щойно ви приходите до Христа, Дух Божий наповнює вас Божим життям, і ви починаєте жити по-справжньому. Нарешті це можна назвати Життям з великої літери. У вашій ході відчувається завзяття, у душі – радість, у серці – мир. Життя набуває нового виміру.
Тепер ви рухаєтесь у новому напрямку, бо Дух Божий вселив у вас життя Боже, а Бог – вічний. Це означає, що тепер і ви житимете стільки ж, скільки й Бог!
Християни надто часто грузнуть у болоті буденності з клопотами та рутиною. Не робіть так. Просіть, аби Господь допомагав вам проживати кожен день у світлі вічності.
21 березня
Велике Боже серце
Люби Господа Бога свого всім серцем своїм… і свого ближнього, як самого себе.
Луки 10:27
Божа любов – як сонячне проміння, сяє з неба й відбивається від землі. Ми, люди, віддзеркалюємо цю любов, але лише тоді, коли наші серця підготовлені до цього Духом Святим. Інакше ми не здатні любити інших як слід.
Христос плакав від жалю біля могили друга. Він тужив за Єрусалимом, бо його мешканці втратили чутливість до Бога та Його слова. Його велике серце завжди відчувало потреби людей. Коли Христа попросили назвати найважливішу заповідь, Він відповів: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм… [і] свого ближнього, як самого себе» (Мт. 22:37, 39).
Утім, Христову любов не зрівняти з людським співчуттям; це в повному сенсі любов божественна, адже Він – Бог, який зодягнувся в людське тіло. До такої любові Бог нас закликає – і дає нам її, якщо ми просимо в Нього.
22 березня
Тривала молитва
Будьте тривалі в молитві, і пильнуйте з подякою в ній!
Колосян 4:2
Сьогодні ми приборкали силу атома, та мало хто з нас навчився повною мірою користуватися силою молитви. Ми ще не відкрили для себе той факт, що молитва може зробити людину сильнішою за найпотужнішу зброю, створену людськими руками.
Ми ще не знаємо, що народ стає сильнішим, коли об’єднується у щирій молитві до Бога, ніж коли витрачає свій національний бюджет на закупівлю зброї. Ми не зрозуміли, що відповідь на наші проблеми – в особистому зв’язку з живим Богом.
Зброя сама по собі не вбереже нас від небезпеки й не подолає проблем світу. Головні наші проблеми за своєю суттю духовні й потребують духовного розв’язку. Ось чому молитися так важливо: лише Бог здатний змінити людське серце.
Хтозна, що сталося б, якби мільйони віруючих по всьому світу скористалися своїм найбільшим привілеєм у цьому житті – привілеєм заступницької молитви? Може, ви подасте приклад?
23 березня
Прийдіть по нове благословення
Ми мужність покажемо в Бозі.
Псалом 107:14
Є два способи проходити випробування. Перший – намагатися якнайшвидше їх усунути й перевести подих. Другий – приймати їх як виклик від Бога, що відкриє шлях до нового благословення, більшого, ніж будь-коли.
Часом Бог звільняє нас від випробувань, і просити Його про це цілком нормально. Та нерідко випробування не йдуть з нашого життя і після молитви. Тоді їх варто прийняти та попросити Бога, щоб через них Він дав нам важливі уроки.
Ось що сказав про це Пітер Маршалл: «Бог не допустить труднощів у нашому житті, якщо тільки через них не планує подарувати ще більші благословення».
Страждання, труднощі та випробування притягують нас ближче до Бога. Альберт Сімпсон якось почув від незнайомця слова, які запам’ятав на все життя: «Коли Бог тебе випробовує, це прекрасна нагода випробувати Його: перевірити, чи правдиві Його обітниці, й попросити в Нього все те, що стане необхідним у випробуванні».
24 березня
Переможні дзвони
Я, Я Господь, і крім Мене немає Спасителя!
Ісаї 43:11
Розповідають, що під час австрійської кампанії армія Наполеона здійснила наступ і зупинилася за десять кілометрів від містечка Фельдкірх. Здавалося, що це поселення можна взяти без особливого опору. Та поки загарбники зупинились на ніч, християни Фельдкірха зібралися на молитву в невеличкій церкві, адже була саме Великодня субота.
У неділю на світанку по всіх околицях залунав передзвін фельдкірхських дзвонів. Солдати Наполеона не усвідомлювали, що настав Великдень, і вирішили, ніби дзвонять на честь входу до міста австрійської армії. Наполеон наказав відступити, тож битва за Фельдкірх так і не відбулася. Великодні дзвони змусили ворога втекти, а в австрійській глибинці запанував мир.
Щороку на Великдень у церквах і соборах усього світу дзвонять у дзвони. І це не погребальний дзвін по Христовій смерті, а проголошення Його перемоги. Ісус воскрес, і завдяки Йому наш головний ворог – смерть – переможений навіки. У наших серцях панує мир!
25 березня
Як подолати страх
Не лякайтесь!
Матвія 28:1
Через багато місяців після терактів, що відбулися в Нью-Йорку та Вашингтоні 11 вересня 2001 року, психіатри з усієї Америки та поза її меж повідомляли, що люди продовжують звертатися до них з панічними страхами та безсонням. Ми живемо у світі, оплутаному страхом, тривогами та поганими передчуттями.
Як подолати страх, що здавлює нас, наче лещата? Після смерті Христа Його учні ховалися за зачиненими дверима, налякані, сповнені сумніву та відчаю. Та раптом вони побачили поміж собою живого Господа, і Його перші слова розвіяли страх: «Мир вам!» (Лк. 24:36). Відповідь на наші особисті страхи – особиста віра в живого і прославленого Господа.
А відповідь на суспільні страхи – спільна віра в живого і прославленого Господа. Щоб розвіялись народні та міжнародні страхи й конфлікти, світ має пізнати Того, Хто вічно живе. Адже ми не поклоняємося мертвому Христу. Ми поклоняємося воскреслому Христу, який відібрав силу у гріха, смерті й пекла. Він житиме вічно. То чого нам боятися?
26 березня
Боягузи чи сміливці?
Коли за нас Бог, то хто проти нас?
Римлян 8:31
Декан історичного факультету одного з провідних університетів США якось поділився зі мною своєю думкою: «Ми стали нацією боягузів». Спочатку я засумнівався, чи це так, однак він наполягав, мовляв, більшість наших сучасників нізащо не обере для себе непопулярну модель поведінки. Я мусив із цим погодитися.
Навіть якщо у глибині душі впевнені у правильності тих чи інших дій, ми відступаємо, коли боїмося наслідків. Якщо шанси нам на руку, можливо, ми щось і робимо; та якщо стати за правду бодай трохи ризиковано, то ховаємо голову в пісок.
Як це відрізняється від поведінки перших християн! Вони сміливо проголошували Добру Звістку від краю до краю Римської імперії, попри неприйняття, ненависть, гоніння та загрозу смерті. Апостол Павло пояснив: «Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму» (2 Тим. 1:7).
Можливо, вам ніколи не загрожуватимуть такі небезпеки, яких зазнавали перші християни. Хоч би як, не будьте боягузами; не піддавайтеся страху. Пам’ятайте: «Коли за нас Бог, то хто проти нас?» (Рим. 8:31).
27 березня
Христос воскрес
Нема Його тут, бо воскрес!
Луки 24:6
Великодня неділя – найвеличніший і найрадісніший день у календарі християнської церкви. Так і має бути!
Цього дня люди прикрашають себе та свою оселю символами Христового воскресіння – вдягають нове святкове вбрання, фарбують крашанки, збирають кошики смаколиків, ставлять у вази ніжні весняні квіти. Та найважливіший символ дива Його воскресіння – це надія, що б’ється в серцях віруючих по всьому світу, коли вони піднесено співають: «Христос воскрес із мертвих!»
Саме ця звістка – Христос воскрес! – виділяє християнство з-поміж архаїчних вірувань і мертвих релігій та робить його живою вірою мільйонів людей. Ангел сказав правду: «Нема Його тут, бо воскрес!» Нині вам дана Божа обітниця: «Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати у своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся» (Рим. 10:9).
28 березня
Мир з Богом
І нехай мир Божий панує у ваших серцях.
Колосян 3:15
Не так давно наука підтвердила те, про що біблійні автори писали багато століть тому: розум і тіло тісно пов’язані. Ось як сказано у Приповістях: «Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості» (Прип. 17:22).
Духовне здоров’я також тісно пов’язане з психічним і фізичним. Провина, страх, заздрість, гіркота, внутрішня порожнеча, втеча від реальності – ці та безліч інших проблем мають духовний корінь і спричинені важкою хворобою, що зветься «гріх». Вони отруюють нашу душу й тіло.
Але коли в наше життя приходить Христос, Він забирає в нас провину та страх. Натомість Він дає любов до інших і нову життєву мету. Його радість і мир знешкоджують отруту гріха, сприяючи емоційному та фізичному одужанню.
Чи означає це, що в нас зовсім не буде проблем з емоціями чи фізичним здоров’ям? Не обов’язково. Та Божий мир у серці очищатиме й освіжатиме душу і тіло, як струмок джерельної води.
29 березня
Сенс і сила
Ідіть же хутко, і скажіть… що воскрес Він із мертвих.
Матвія 28:7
Коли Семюел Морзе винайшов телеграф, його першим повідомленням було: «Дивні діла Твої, о Господи!» Яке ж найбільше Боже диво? Те, що Христос воскрес. Першого дня після воскресіння ангел біля гробу сповістив найважливі- шу новину в історії людства: «Нема Його тут, бо воскрес» (Мт. 28:6).
Коли Адам і Єва згрішили, справдилося Боже застереження: «Ти напевно помреш» (Бут. 2:17). Відтоді над людством панує смерть, а разом із нею страх, жахіття і забобони.
Але Христове воскресіння все змінило і принесло спасіння та надію всім, хто в Нього вірує. Послухайте: смерть переможена! Христос узяв над нею гору. Ось чому Павло пише: «А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав» (1 Кор. 15:57). Чи покладаєте ви сподівання на Ісуса Христа, воскреслого Господа?
30 березня
Він страждав за тебе
Такий-то був змінений образ Його, що й не був людиною.
Ісаї 52:14
На хресті, стікаючи кров’ю, Ісус Христос достеменно знав, що таке залишитися самому у стражданнях. Його біль аж ніяк не обмежувався фізичним, адже Він поніс на Собі Божу кару за гріхи всіх часів і народів. Це був найтемніший морок душі. Святий Божий Син, Ісус був досконалий і не мав у Собі гріха. Та на Нього були покладені гріхи всіх нас; Він прийняв наше покарання і пройшов наше пекло. Христос помер за нас.
За кого страждав Ісус? За вас. За мене. За те, щоб ми мали вічне життя та Його мир посеред життєвих бур. Аби ми знали: Ісус розуміє наш біль і страждання. Він завжди готовий нам допомогти.
Чому страждав Ісус? Тому, що Бог нас любить. Тому, що Бог любить вас – адже за вас Христос добровільно пішов на хрест. Не було іншого способу заплатити за наші гріхи й викупити нас. Хрест – міра Божої любові.
Якою буде ваша відповідь на Його любов, що вилилася на вас на хресті?
31 березня
Звершилось
А Він був ранений за наші гріхи.
Ісаї 53:5
На пагорбі, що височіє над портом Макао, португальські поселенці звели величний собор. Та згодом він зруйнувався, за винятком однієї стіни. Угорі на цій стіні, кидаючи виклик усім стихіям, височів велетенський бронзовий хрест.
Кажуть, саме цей хрест глибоко зворушив сера Джона Боурінга – й надихнув його написати відомий гімн: «У хресті – вся моя слава, непідвладний часу він».
Коли Ісус Христос підняв голос і промовив: «Звершилось!» – Він не мав на увазі, що життя Його покидає чи що Божий план зірвався. Хоча смерть і була поряд, Христос знав, що всі перешкоди подолано й останній ворог зазнав поразки. Ісус успішно й переможно звершив діло викуплення. Словом «звершилось» Він проголосив, що двері на Небо відчинені.
Царства та імперії приходять і відходять, але хрест і все, що він символізує, стоятиме віки, це ж бо «непідвладне часу».
Квітень
Молитва не завжди
змінює наші обставини,
але завжди змінює нас.
1 квітня
Живий Христос
І живу вже не я, а Христос проживає в мені.
Галатів 2:20
Ісуса Христа розіп’яли між двома злодіями на грубому хресті на Голгофі, що поблизу Єрусалима. Лише подумайте: Син Божий зійшов з неба й «упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної» (Флп. 2:8).
Заради нас Ісус дав увінчати Себе терновим вінцем. Заради нас дозволив плювати Собі в обличчя. Заради нас підставляв під удари щоки. Заради нас дав побити Себе батогом, а бік пронизати списом. Заради нас Його руки та ноги пробили цвяхами. Заради нас пролилася Його кров. Ісус Христос, Який узяв на Себе наші гріхи й помер на хресті замість нас, – втілення Божої любові в дії.
Але це не кінець. Ісус воскрес із мертвих і Він – живий. Якби Христос не ожив, ми б не мали надії. Та Він живий! «Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись» (Євр. 7:25). Алілуя!
2 квітня
Жива жертва
Віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші – Богові за знаряддя праведности.
Римлян 6:13
Апостол Павло – прекрасний взірець дисциплінованого християнського життя – писав: «Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, – повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу» (Рим. 12:1).
Якщо ми віддали себе Христові, то Він оселився в нас – і тепер наші тіла є храмом (тобто оселею) Святого Духа. Тепер ми мусимо поводитись гідно Того, Хто живе в нас, опановуючи своє тіло та розум так, щоб Його не ганьбити. Мусимо молитися, як колись молився Джеремі Тейлор: «Нехай моє тіло служить моєму духові, а дух і тіло разом – Христові».
Павло знав, що Христос приніс Себе в жертву заради його спасіння – і єдиною розумною відповіддю було принести своє тіло у живу жертву Христові.
Закликаю і вас присвятити Христу тіло й розум, «як розумну службу вашу».
3 квітня
Воскресіння й життя
Хто вірує в Мене, …буде жити. І… повіки не вмре.
Івана 11:25–26
Ми маємо трьох головних ворогів – це: гріх, смерть і сатана. Христос воскрес із мертвих, отже, гріх, смерть і сатана зазнали рішучої поразки. Христос воскрес із мертвих, отже, після смерті є життя; якщо ми належимо Йому, нам не треба боятися смерті чи пекла.
Ісус сказав: «Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, – хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, – повіки не вмре» (Ів. 11:25–26). Він також пообіцяв: «А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я – були й ви» (Ів. 14:3).
Яким безнадійним було б наше життя, коли б не правда цих слів! Адже кожен цвинтар, кожна могила були б мовчазними свідками нікчемності та відчаю людського життя. Але Його слова – правда! Силою Божою Ісус воскрес із мертвих, і сотні людей бачили Його ще на землі (див. 1 Кор. 15:1–8).
Яке славне сподівання ми маємо завдяки тому, що Ісус живий!
4 квітня
Випробувані й очищені
Хай би випробував Він мене, – мов те золото, вийду!
Йова 23:10
Страждання мають властивість випробовувати й очищувати нас. Як руда мусить пройти через піч, аби віддати золото, так і наше життя часом мусить пройти Божу піч страждань, аби з нього вийшло щось прекрасне й корисне для Господа.
Ми, напевно, не мали б таких чудових пісень авторки Фанні Кросбі, якби її не спіткала сліпота. Джордж Метсон не подарував би світові безсмертний гімн «Любов, що мене тримає», якби не особиста трагедія та розбите серце. Композицію для хору «Алілуя» (частина славетної ораторії «Месія») Гендель написав, коли він жив у бідності й потерпав від паралічу правої частини тіла, включно з рукою.
Страждання здатні укріпити нас у вірі та переконанні, що Бог піклується про нас. Вони можуть навернути нас на правильний шлях, з якого ми відхилились. Давид писав: «Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова» (Пс. 118:67).
Якщо Бог посилає вам страждання, – байдуже, з якої причини, – приймайте його вірою як благословення, а не як прокляття.
5 квітня
Світло Божої любові
Господи, Боже мій, Ти вельми великий… Землю Ти вґрунтував на основах її.
Псалом 103:1, 5
Божа любов почалася не з Голгофи. Ще не співали вранішні зорі, земля ще не була хрещена першим світлом, тендітні травинки ще не пробили ґрунт – а Бог уже любив нас, бо Він є любов.
Вернімося до неписаної історії незчисленних еонів – ще раніше, ніж Бог Своїм Словом створив землю в нинішньому її вигляді. Було пусто та порожньо, й мовчазна темрява потужно відтіняла сяйво Божої слави, Його херувимів і серафимів. Навіть тоді Бог уже був любов.
До створення світів Він знав про нас усе, зокрема й те, що одного дня ми потребуватимемо, аби Христос помер за нас. У своїй любові «вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу» (Еф. 1:4).
Бог не змінюється, і Його любов так само незмінна. Він любив вас, коли ви ще не народилися, любить зараз і любитиме вічно. Чи любите ви Його у відповідь?
6 квітня
Майбутнє життя
Чоловік – як трава дні його, немов цвіт польовий – так цвіте він.
Псалом 103:15
Як нагадує нам Біблія, наші дні подібні до трави. Якийсь короткий час ми квітнемо, але потім зав’ядаємо та помираємо. Та навіть швидкоплинні хвилини нашого життя можуть нести на собі золотий відблиск вічності. Замість того щоб їх марнувати, як ми часто робимо, Бог закликає використати цей час для Нього.
Водночас не забувайте, що ми безсмертні. Бог створив нас не такими, як інших істот. Господь створив нас за Своїм образом – душами живими. Не вірте, якщо хтось видає людей за най- розвинутіший вид тварин. Хто вважає себе твариною, той так і поводиться. Ні! Ви – зовсім інша, значно цінніша істота.
За тисячу років від сьогодні ви будете ще більш живими, ніж зараз. Біблія навчає, що життя не завершується цвинтарем. Є майбутнє життя – з Богом, якщо ви повірили в Його Сина Ісуса Христа. Є й майбутнє пекло – вічне буття окремо від Бога, яке чекає на тих, хто відмовився прийняти Ісуса Христа або не надав Йому значення.
Переконайтеся, що ви примирилися з Богом через Христа, а тоді попросіть, аби Він допоміг вам щодня жити Йому на славу.
7 квітня
Немає щедріших за Бога
Душа, яка благословляє, насичена буде.
Приповісті 11:25
Біблія стверджує: благословення ідуть за тими, хто щедро ними ділиться. Ось що сказано у Приповістях (11:25): «Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, – напоєний буде і він».
Я чув безліч свідчень християн, які свого часу боялися випробувати Божу обітницю про благословення для щедрих. Вони переймалися, чи матимуть достатньо засобів для існування. Але потім нарешті почали давати десятину (десяту частину свого прибутку), як навчає Біблія, – і до них прийшло процвітання. Вони відкрили для себе істину, що добре відома протягом століть: Богові немає рівних у щедрості.
Що заважає вам більше давати на підтримку Божої роботи? Егоїзм? Страх? Відчуття небезпеки? Ба більше: гріховна звичка, яка з’їдає ваші гроші? Що б то було, покайтеся й відкрийте для себе благословення щедрості. Пам’ятайте: «Бог любить того, хто з радістю дає!» (2 Кор. 9:7).
8 квітня
Бог опікується вами
Бог не є Богом безладу, але миру.
1 Коринтян 14:33
Кому з нас у хвилини випробувань і труднощів не траплялося запитувати себе: чи Творцеві не байдуже до мене? Давид писав: «Загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою» (Пс. 141:5). Марта, заклопотана хатніми справами, спересердя звернулася до Ісуса: «Господи, чи байдуже Тобі?» А скільки вірних і відданих матерів, утомившись від виховання й догляду за дітьми, в розпачі вигукували: «Господи, невже Тобі байдуже?»
На це запитання раз і назавжди відповідає апостол Петро: «Він опікується вами!» (1 Пет. 5:7). Це Слово Боже. Навіть якщо земля проминеться, це слово залишиться чинним.
Будьте певні, що Бог про вас дбає. Інакше невже б Він послав у світ Христа, щоб Той помер за вас? Звісно, ні! Ось чому до Нього завжди можна звернутися по силу та підтримку, коли вони необхідні.
Так, життя часом непросте. В такі хвилини пам’ятайте: Бог знає, через що ви проходите, й опікується вами.
9 квітня
Добрий Пастир
Пастир добрий кладе життя власне за вівці.
Івана 10:11
Одне з порівнянь, що їх Сам Ісус застосовував до Себе, – пастир, тобто пастух. Він сказав: «Я – Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці… А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці. Я – Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають» (Ів. 10:11, 13–14).
Тут ми бачимо чотири факти про Доброго Пастиря Ісуса. По-перше, Він власник овець, а не наймит, тобто вівці належать Йому. По-друге, Він їх охороняє й ніколи не залишає в небезпеці. Також Він знає Своїх овець: зве їх на ім’я, і вони ідуть за Ним. Нарешті, Він покладає за овець власне життя; їхній порятунок – ось що для Нього головне.
Біблія каже: «Його ми народ та отара Його пасовиська» (Пс. 99:3). Ми належимо Христу – тому не варто хвилюватися про свою безпеку.
10 квітня
Великодня звістка
Він воскрес, – нема Його тут!
Марка 16:6
Великодня звістка про воскресіння Христа – найважливіший факт християнства.
Апостол Павло писав: «Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, – ви в своїх ще гріхах» (1 Кор. 15:17). Отак просто. Коли б Христос помер і не воскрес, Він би нас не спас. Адже це означало б, що Він не Божий Син; Він помер, як усі люди. Небесні ворота лишалися б для нас зачиненими.
Та якщо Христос воскрес, як навчає Святе Письмо та як підтвердили сотні свідків (жоден з яких не зрікся свого свідчення, попри загрози, а часом і смерть), – тоді ми маємо найпрекраснішу надію на вічне життя з нашим Творцем. Ми можемо бути певні, що смерть – не кінець.
А яке значення Великодня для вас? Воно мусить бути грандіозне, адже Христос переміг смерть! А це змінило все навіки!
11 квітня
Воскрес і прийде знов
Той Ісус… прийде так, як бачили ви.
Дії 1:11
Воскресіння Ісуса – ключ до Божого плану на майбутнє. Якби Христос не воскрес із мертвих, не могло б бути майбутнього Царства і Царя, який незабаром повернеться. Якби Христос не воскрес із мертвих, гріх і смерть досі б панували, і Божий план викуплення лишався б невиконаним. Але Христос воскрес!
Згодом, коли Ісус вознісся на небо на очах Своїх учнів, ангели запевнили, що воскреслий Христос одного дня повернеться: «Галілейські мужі, – чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!» (Дії 1:11).
Як Ісус воскрес із мертвих, з такою ж певністю Він повернеться – і забере нас до Себе. Кожна обітниця обов’язково здійсниться – без жодних винятків.
12 квітня
Надія, що не підводить
Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь – то надія його!
Єремії 17:7
Гімн «Скеля» – один з видатних гімнів християнської церкви, написаний Едвардом Моутом і Вільямом Бредбері – розпочинається так:
Моя надія – у Христі, у Його правді та крові;
Лиш на Його святе ім’я волію покладатись я.
Він – моя Скеля навіки, а навкруги – лише піски!
На що ви покладаєте свої сподівання? Можливо, ви сподіваєтесь, що отримаєте надбавку до зарплати, чи успішно складете іспит, чи навіть виграєте лотерею. Такі сподівання пов’язані із зовнішніми обставинами, над якими ми великою мірою не владні: чи оцінить начальник наші старання? Чи пощастить із запитаннями, які вирішить поставити викладач? Чи випаде наш номерок із-поміж тисяч інших?
Усі ці сподівання тьмяніють і втрачають значимість поряд із найвеличнішою надією у світі – на спасіння у Христі. Це сподівання не підведе за жодних обставин, бо залежить не від нас самих чи наших добрих справ, а винятково від Христа та Його праведності.
13 квітня
Чому Він помер?
Слово про хреста… – Сила Божа!
1 Коринтян 1:18
Ми ніколи не усвідомимо всього жахіття людського гріха, доки не зрозуміємо: це він привів Божого Сина на хрест. Не Пілат, не Юда, не натовп – саме гріх.
Руйнівні війни, голодні злидні, нестерпний біль самотності чи відторгнення… Плач сироти та вдови, передсмертна агонія тих, хто помирає з голоду… Ці й тисячі інших трагедій свідчать, що ми живемо в отруєному гріхом світі.
Саме тому й помер Ісус. Гірка й важка чаша людського гріха привела Його на хрест. Тими останніми годинами Він молився: «Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, – не як Я хочу, а як Ти» (Мт. 26:39). Іншого шляху не було. Чому Він випив ту гірку чашу? Щоб вона оминула нас із вами.
Гріх – друга найпотужніша сила у всесвіті, адже саме через нього Ісус пішов на хрест. Лише одна сила потужніша за нього – Божа любов.
14 квітня
Прощення та спілкування
Їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!
Єремії 31:34
Ми не пізнаємо справжнього щастя, допоки не матимемо дружби та спілкування з Богом. А таке спілкування неможливе, крім як через хрест Його Сина Ісуса Христа.
Бог каже: «Я тебе прощу, але лише біля підніжжя хреста. Я буду з тобою спілкуватися, але тільки біля хреста».
Чому? Бо лише через Ісусову смерть на хресті ми можемо отримати прощення та примиритися з Богом.
Тому ми мусимо прийти до хреста, покаятись у гріхах і повірити, що лише Христос має силу нас урятувати. Нам заважає людська гординя; не хочеться визнавати, що ми – грішні й нездатні спасти себе самі. Лише залишивши свій гонор біля хреста, ми можемо відкрити серце рятівній Божій благодаті.
Коли ми приходимо до Христа, Бог дає нам Свою праведність. Він ніби робить новий запис у небесній базі даних, змінюючи наш статус «грішник» на «праведник у Христі». Небесний Рахівник скасовує наш борг!
15 квітня
Небесні новини
Бог же й Господа воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою!
1 Коринтян 6:14
Прийшовши до гробу, де лежало Ісусове тіло, ангел відкотив камінь. Усередину увірвалися свіже повітря та вранішнє світло.
Уже не порожній кам’яний склеп, не темний мавзолей – тепер це було місце слави, джерело життя і доказ сили живого Бога. Уже не похмура в’язниця – відтепер це свідчення про небесне світло, що розвіює смертні тіні. Воскресіння Христа змінило все – навіки!
Невідомий поет колись писав про гроб Христа: «Тут ангели бували, щоб далі йти з небесною новиною». Словами не описати висоту і глибину, довжину і ширину слави, яка наповнила весь світ, коли Ісус з обіймів смерті повернувся до життя.
Справдилася обітниця Христа: «Живу Я – і ви жити будете!» (Ів. 14:19).
16 квітня
Найважливіші слова
Я знаю, що Ісуса розп’ятого це ви шукаєте.
Матвія 28:5
На третій день після смерті Христа, згідно з Біблією, «великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва» (Мт. 28:2–4).
Марія зазирнула до гробу «і бачить два Анголи, що в білім сиділи, – один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло» (Ів. 20:12). Відтак один з ангелів, який сидів ззовні біля гробу, проголосив найважливіші слова, що їх колись чуло людство: «Нема Його тут, – бо воскрес» (Мт. 28:6). Ці кілька слів змінили історію всесвіту. Темрява та відчай відступили; в людських серцях поселилися надія та радісне передчуття.
З цих кількох слів для віруючих розпочалося нове життя. Коли згадуєте про Христа, не думайте, що Він лишився в яслах, чи на хресті, чи в могилі. Він живий і сьогодні хоче щодня крокувати поруч із вами.
17 квітня
Терпіння й молитва
Через це то й ми… не перестаємо молитись за вас.
Колосян 1:9
Кілька років тому одна жінка написала мені про своє рішення: десять років молитися, щоб її чоловік навернувся до Христа. Але минуло десять років, а його ставлення до віри, здавалося, лише погіршало. Я порадив жінці молитися далі. Незабаром я отримав від неї нове повідомлення. Славним і чудовим чином той чоловік навернувся до Христа на одинадцятий рік її молитовного служіння. Якою ж вона була щасливою, що не припинила свою молитву!
Біблія каже: «Безперестанку моліться!» (1 Сол. 5:17). Це має бути життєвим кредо кожного істинного послідовника Ісуса Христа. Ніколи не припиняйте молитися, хоч би якою пропащою та безнадійною видавалася ваша справа. Не ваше завдання – казати Богові, коли чи як Він мусить вам відповісти. Ваше завдання – просто молитися безперестанку й вірити, що Він відповість згідно зі Своєю досконалою волею.
18 квітня
Виповнення потреб
А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу.
Филип’ян 4:19
Христос навчав, що ми маємо бути певні: Бог не лишає без відповіді щирих прохань. Скептики можуть у цьому сумніватися, гуманісти – заперечувати, а зарозумілі інтелектуали – навіть висміювати. Та ось Христові слова: «Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, – і станеться вам!» (Ів. 15:7).
Чи означає це, що у відповідь на молитву Бог, образно кажучи, видає нам порожній чек із підписом, аби ми вписали туди що заманеться? Чи обіцяє Він дати нам будь-що, якщо ми достатньо наполегливо проситимемо? Ні. Він занадто нас любить, аби давати те, що насправді не потрібне чи навіть шкідливе. Та що більше ми до Бога наближаємося – що більше перебуваємо в Ньому, а слова Його в нас – то більше ми бажатимемо того ж, що і Він. Наші молитви стануть відображенням Господньої волі.
Як каже Біблія, Бог «добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить» (Пс. 83:12). Довіртеся цій обітниці всією душею.
19 квітня
Світло, що світить
Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони… прославляли Отця вашого, що на небі.
Матвія 5:16
Наш Господь вважав Своїх послідовників особливими людьми, приналежними до іншого світу, ніж решта їхніх сучасників. У ті часи багато хто з релігійних лідерів жив плотським і недуховним життям і лише виставляв напоказ свою релігійність, насправді ж керувався гордістю, властолюбством, жадобою та лицемірством.
Сяяти не вийде, казав Ісус, якщо опуститися до рівня світу. Ні, треба перебувати у Христі й керуватися силою Його Святого Духа, піднімаючись вище за рівень світу. Лише тоді християни зможуть бути сіллю та світлом для темного світу, який без них зіпсується та згниє.
Наш вплив на суспільство залежить від того, наскільки ми подібні до Ісуса Христа. Ми не зможемо підняти інших людей на рівень, вищий від нашого власного. Християни першого століття мислили, жили й любили краще, ніж їхнє оточення; їхній приклад чистоти та співчутливості вабив до віри тисячі й тисячі людей.
А що такого можна побачити у вас, що спонукало б людей навернутися до Христа?
20 квітня
Заклик до учнівства
Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене.
Матвія 11:29
У середині ХХ століття випускник Вітонського коледжу Джим Елліот поїхав до Еквадору, аби проповідувати Добру Звістку про Христа тамтешнім корінним народам. Він загинув від рук аборигенів племені ваорані, а незадовго перед тим написав: «Не дурний той, хто віддає те, що не може вберегти, аби придбати те, що не зможе втратити».
Християнська віра несе своїм послідовникам кров, піт і сльози. Христос закликає нас до учнівства. Коли ми приходимо до Ісуса, Він забирає в нас багато тягарів: тягар гріха, тягар вини, тягар відокремленості від Бога, тягар безнадії.
Але ми мусимо йти за Ним, а значить – зректися егоїстичних бажань і понад усе шукати Його волю. Він закликає: «Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене».
То невже ми просто міняємо один тягар на інший – гріх на послух? Ні! Християнське життя – не тягар. Наша ноша – радість, бо тепер ми в одному ярмі із Сином Божим. Нам не надто складно, адже Христос розділяє з нами всі труднощі: «Ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!» (Мт. 11:30).
А з ким ви у ярмі – зі світом чи з Христом?
21 квітня
Бог незмінний
Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.
Івана 4:24
Я виріс у маленькій пресвітеріанській церкві в м. Шарлотт, штат Північна Кароліна. Перш ніж виповнилося десять, мама змусила мене вивчити напам’ять «Короткий катехизм» – збірку питань і відповідей, що розкривають основні положення християнської віри. Зокрема, там було питання: «Хто є Бог?» Відповідь, яку треба було завчити: «Бог – це Дух, безкінечний, вічний та незмінний».
Ці три слова прекрасно описують Бога. Він безкінечний – не обмежений тілом. Вічний – Йому не було початку й не буде кінця. Незмінний – не мінливий, не примхливий, завжди надійний. Як каже Біблія, в Бога «нема переміни чи тіні відміни» (Як. 1:17). Він завжди існує Сам у Собі.
Змінюються люди, умови, обставини, звичаї та смаки. Але Бог ніколи не змінюється. Його любов ніколи не змінюється. Його святість ніколи не змінюється. Його план ніколи не змінюється. Його слава ніколи не змінюється. Він учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!
Чи маєте ви бодай якісь причини, щоб Йому не довіряти? І я не маю!
22 квітня
Надія століть
Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.
Плач Єремії 3:26
Упродовж століть християни всього світу покладають надію на обіцяне повернення Христа. У давньому Нікейському символі віри йдеться: Він «знову прийде у славі».
Чарльз Веслі написав сім тисяч гімнів; у п’яти тисячах він згадує повернення Христа. Коли єпископ Кентерберійський коронував Єлизавету ІІ (королеву Великої Британії), він промовив: «Даю вам, вельмишановна пані, цю корону, щоб ви носили її, поки не повернеться Той, за Ким лишається первинне право на неї».
Але до того дня наш світ стискатимуть лещата насильствата відчаю. Один відомий журналіст писав про це так: «Для нас усіх світ хаотичний і небезпечний; він некерований і, вочевидь, не налаштований до керування». Але одного дня по- вернеться Цар. Одного дня небо вигукне: «Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його, – і Він зацарює на вічні віки!» (Об. 11:15).
Христос – єдиний вихід від безнадії в цьому світі та в наших серцях.
23 квітня
Утішайте інших
Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного.
1 Солунян 5:11
Це беззаперечний факт: ті, хто найбільше страждав, найкраще вміють утішати ближніх, яких також спіткало страждання. Вони знають, що це таке, і краще розуміють фізичні, емоційні та духовні переживання стражденних людей. Вони здатні на співчуття й емпатію до інших завдяки важкому життєвому досвіду, який отримали самі.
Можливо, на нашу долю випало немало страждань, яких ми воліли б уникнути; та з них ми черпаємо важливі уроки, що дозволяють нам допомагати людям. Не намагайтеся якнайшвидше «проскочити» через страждання, стиснувши зуби й заплющивши очі. Ні, спробуйте якомога більше навчитися з власних переживань, аби свого часу «утішати і збудовувати» одне одного.
24 квітня
Ходіть із Богом
Мої очі – на вірних землі, щоб сиділи зо мною.
Псалом 100:6
Ходіть із Богом, як ходив Ной; коли розпочався потоп, Бог урятував його, забравши з розбещеного і приреченого суспільства.
Ходіть із Богом, як ходив Мойсей, сам-один у пустелі; коли на Єгипет напала Господня кара, Мойсей був готовий вести свій народ до перемоги.
Ходіть із Богом, як ходив пастушок Давид; коли його покликали управляти країною, він був готовий до виконання царської ролі.
Ходіть із Богом, як ходив Даниїл і троє його друзів у палаці вавилонського царя; коли вони потрапили до вогненної печі та лев’ячої ями, Бог був поруч і врятував їх.
Ні, Бог не завжди позбавляв Своїх святих неприємностей і навіть смерті, як і сьогодні не завжди позбавляє. Та, навчившись довіряти Йому при світлі, віруючі стають готові йти за Ним і далі, коли згущається темрява.
Бог не обіцяв, що ми будемо вільними від проблем, але обіцяв пройти будь-які проблеми разом із нами. «Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені» (Пс. 22:4).
25 квітня
День коронації
Блаженна людина, що витерпить пробу, бо… дістане вінця життя.
Якова 1:12
У Біблії день смерті християнина прирівнюється до дня коронації. У вірші вище змальований образ принца, який після важких походів і завоювань у далеких краях повертається на рідну землю, де на нього чекає вінець (корона) та шанування за його звитяги.
Біблія каже, що ми – пілігрими та прибульці в чужій землі. Цей світ – не наш дім; ми маємо небесне громадянство. Одного дня всі наші битви на цій землі скінчаться, і ми ввійдемо в Небесний Дім.
Тим, хто лишиться вірним, Христос дасть вінець життя. Павло писав: «Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив» (2 Тим. 4:8).
Незадовго до смерті Двайт Муді подивився в небо й промовив: «Земля відступає, небо відкривається… Це день моєї коронації». Не забувайте: якщо ви християнин, то ви – царська дитина!
26 квітня
Найкращий час – зараз
Ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, – яке ваше життя?
Якова 4:14
Біллі Брей, британський проповідник ХІХ ст., одного разу сидів біля смертного одра християнина, який протягом життя був дуже несміливим у свідченні про Христа. Згасаючи, той із жалем прошепотів: «Якби мав зараз сили, я б голосно кричав про славу Божу…» Біллі Брей відповів: «Шкода, що не кричали, коли сили у вас іще були».
Боюся, багато хто з нас озирнеться на прожиті роки, побачить усі втрачені можливості та недолуге свідчення про Бога й заплаче, бо ми не дозволили Богові використати нас так, як Йому хотілося. «Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати» (Ів. 9:4).
Якщо ми хочемо вивчати Святе Письмо, проводити час у молитві, навертати душі до Христа, служити Царству своїми фінансами – це має бути зараз, а не колись.
27 квітня
Правління Христа
Царство Твоє – царство всіх віків.
Псалом 144:13
Боже Царство має унікальний устрій. Це не демократія (народне правління), а «христократія», де вища влада повністю зосереджена в руках Христа. У суспільстві невідрожених людей демократія – єдина справедлива політична система. Та жодне демократичне суспільство ніколи не перевершить людей, які його становлять. Якщо громадяни діють із власних інтересів, так само діятиме й уряд. Якщо громадяни обманюють, від уряду теж не варто чекати правди. Якщо всі домагаються свого, хтось таки неодмінно постраждає. Справедливості не буде.
Та в Божому Царстві править Христос. Він співчутливий, милостивий і справедливий. Коли Він царює в людських серцях, душевний біль змінюється на спокій, ненависть трансформується в любов, а непорозуміння – в гармонію.
Чи царює Христос у ваших серцях і думках?
28 квітня
Угоду укладено
…Бог, Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа.
2 Коринтян 1:21–22
Коли ми приходимо до Христа, Бог дає нам Духа в «завдаток» – інакше кажучи, як гарантію. Як пише Павло, Він «назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа».
З давніх-давен завдаток виконував три функції: був першим платежем, що свідчив про укладення угоди, зобов’язував платника пізніше оплатити решту й давав право відчути переваги придбаного.
Проведімо паралель із сучасністю. Припустімо, ви вирішили купити авто і внесли перший платіж. Що це означає? По-перше, це знаменує укладення угоди: тепер і ви, і продавець маєте взаємні зобов’язання. По-друге, тепер ви мусите внести решту суми, на яку погодилися. Нарешті, це дає вам право забрати авто вже зараз, хоча фактично воно ще належить банку.
Так само і Дух Святий у нашому серці – Божий завдаток нам. Це гарантія, що одного дня Бог виконає Свою обітницю: завершить справу нашого спасіння. Водночас Він уже сьогодні дає нам відчути переваги нового життя.
29 квітня
Живіть для Господа
Дні мої стали швидчіші за ткацького човника.
Йова 7:6
Колись я навідувався на текстильне виробництво в Північній Кароліні й бачив величезні ткацькі верстати, з яких сходить сувій за сувоєм тканин. Ткацькі човники там рухаються з блискавичною швидкістю – їх ледве можна побачити людським оком.
Йов каже, що його дні «стали швидчіші за ткацького човника». Життя пролітає так швидко, що не встигаємо ми це усвідомити, як воно вже закінчується. Біблія допомагає нам осмислити наш земний час у контексті вічності. На землі можна прожити сімдесят, вісімдесят, ба навіть дев’яносто років, та порівняно з вічністю це тільки мить.
Покладіть руку на серце й відчуйте, як воно б’ється. Воно каже: «Швидко! Швидко! Швидко!» Ми маємо тут лише кілька коротких років. Проживімо ж їх для Господа.
30 квітня
Секрет чистоти
Хто зійде на гору Господню…? У кого чисті руки та щиреє серце.
Псалом 23:3–4
Ми живемо в найліберальнішому суспільстві з часів язичництва. Неонові вивіски кінотеатрів, обкладинки журналів, інтернет-сторінки, афіші, телепередачі – все це бомбардує нас чуттєвими закликами та зображеннями. «Якщо це приємно, не стримуй себе!» – таке в нас нині національне гасло.
Однак поговоріть з людьми, які прийшли до Христа з безодні гріховного життя, і напевно почуєте, як вони шкодують, що падали так низько й не навернулися до Ісуса раніше.
У християнських книжках ми часто читаємо про людей, які коїли жахливі злочини чи були міцно оплутані путами аморальності. Ми радіємо разом із ними, що Христос викупив і простив їх. Та наскільки краще було б уникнути цих гріхів від початку! Адже Божі стандарти незмінні: «Будьте святі, бо святий Я, – Господь, Бог ваш!» (Лев. 19:2).
Секрет чистоти – Сам Бог. Якщо ми віддані Христу, то триматимемося подалі від усього нечистого. Натомість ми дбатимемо про чистоту у своєму серці, що очищається Духом Святим і Словом Божим.
Травень
Як годинник не міг
з’явитися без годинникаря,
так і Всесвіт – без Творця.
Він зветься Богом.
1 травня
Сила від Бога
Будуть ходити – і не помучаться.
Ісаї 40:31
Ще ніколи в історії світові держави не володіли такою кількістю смертельної зброї та не знали стількох способів приректи людство на руйнацію і смерть. Деякі найро- зумніші люди планети присвятили десятиліття праці розробці нових, більш досконалих методів винищення життя.
Та чи дала нам зброя відчуття безпеки? Навпаки, вона лише зробила світ більш небезпечнішим. Вчені підрахували, що у будь-який момент часу у світі тривають щонайменше тридцять війн, не беручи до уваги численних громадських заво- рушень. Мені згадуються брехливі пророки часів Єремії, які говорили: «“Мир, мир”, – а миру нема!» (Єр. 8:11).
Утім, навіть у непевному й загрозливому світі ми можемо зберігати спокій. Адже він походить від довіри живому Богові. Сьогодні, як і завжди, до нас промовляють слова Ісаї – написані, до речі, в дуже неспокійний період історії: «Хто надію складає на Господа, силу відновлять… будуть ходити – і не помучаться!» (Іс. 40:31).
2 травня
Наш безмежний Бог
Великий Господь і прославлений вельми.
Псалом 47:2
Моє дитинство минуло в селі на американському Півдні. Тож моє уявлення про океан було далеке від реальності. Коли я на власні очі вперше побачив Атлантичний океан, то не міг осягнути: як водойма може бути настільки величезною?! Марно уявляти собі безмежність океану, якщо ніколи його не бачив!
Те саме можна сказати і про Божу любов. Вона перевершує наше розуміння. Поки її не відчуєш, ніхто не передасть її сенс словами. Про це йдеться в одному з відомих гімнів: «О, глибока Божа милість без початку і кінця! Як потужні в морі хвилі, омиває нас вона!».
За Божою любов’ю лежить Його всезнання – здатність знати й розуміти абсолютно все. Ніхто, крім Бога, не може похвалитися цією якістю. Безмежні знання, цілковите усвідомлення всього, що відбувається, – це властиве лише Богу. Що- хвилини, навіть коли нам важко чи боляче, варто пам’ятати: Він усе бачить, знає, розуміє, любить мене і має для нас план.
Хоч би що вас спіткало, хоч би як хотілося зануритися у відчай, не забувайте: Бог любить вас безмірно і невичерпно. Його любов не знає меж.
3 травня
Ходіть за духом
Ходіть за духом, – і не вчините пожадливости тіла.
Галатів 5:16
Що таке ходити? Переставляти одну ногу вперед від іншої – знову і знову, крок за кроком. Припините це робити – і ви вже не йдете. Ви стоїте на місці або, що гірше, йдете назад. Ходіння – це рух, поступ, наближення до мети.
Так само й «ходити з Богом» означає рухатись уперед у ногу з Ним, з упевненістю, що Він показує нам найкращий можливий шлях.
Та є одна проблема: ми слабкі. Ми спотикаємося, відволікаємося, втомлюємося і зупиняємося. Саме тому Бог дав нам Духа Святого. Вірш із Послання до Галатів (5:16) можна перефразувати так: «Ходіть за допомогою Духа».
Одна з найвищих біблійних похвал на адресу людини – це слова, сказані про Ноя: «Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив» (Бут. 6:9). Чи можна застосувати ці слова до нас?
4 травня
Досконалий Божий план
Перемініться…, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, – добро, приємність та досконалість.
Римлян 12:2
Біблія відкриває, що Бог має план стосовно кожної людини. Якщо ми житимемо у спілкуванні з Ним, Він скерує нас і приведе до здійснення цього плану.
Бог не відкриває Своїх планів через ворожок, провидців, астрологів та інших шарлатанів. Він береже Свою досконалу волю лише для тих, хто вірує у Христа, і ділиться секретами зі Своїми викупленими й переображеними дітьми, які смиренно шукають Його волі для свого життя.
Ви не зможете пізнати Божу волю для себе, якщо спочатку не прийдете до хреста, не сповідаєте свої гріхи й не визнаєте Христа як Господа і Спасителя. Прийшовши до Нього, ви розпочнете нове життя – і житимете вже не для себе, а для Господа. Від цієї миті Бог почне розкривати перед вами Свою волю. Хоч би які рішення стояли перед вами сьогодні, довірте їх Богу, попросіть, аби Він вас скерував – і Він обов’язково це зробить.
5 травня
Сповідь і очищення
Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити.
1 Івана 1:9
Коррі тен Боом розповідає про дівчинку, яка розбила одну з маминих кавових чашечок. Вона прийшла до неньки у сльозах: «О, мамо, мені так шкода! Я розбила твою гарненьку чашечку!»
«Бачу, що ти шкодуєш, – відповіла мама. – Я тобі вибачаю. Годі, не плач!» Мама змела черепки віником і викинула у смітник. Та доньці сподобалося почуватися винною. Вона повиймала черепки зі смітника, знову принесла їх до матері й, схлипуючи, повторила: «Мамо, мені так шкода! Я розбила твою гарненьку чашечку!»
Цього разу мама звернулася до неї твердішим тоном: «Візьми ці черепки та віднеси назад у смітник. І більше їх не вибирай! Не дуркуй! Я вже сказала, що пробачила тобі. Годі плакати!»
Не тримайтеся за почуття провини. Якщо ви визнали свої гріхи перед Богом, значить, Він їх простив і забрав від вас – навіки.
6 травня
Досконалий у слабкості
Коли-бо я слабий, тоді я сильний.
2 Коринтян 12:10
Боже уявлення про силу діаметрально протилежне до людського.
Бог сказав Павлові: «Сила Моя здійснюється в немочі» (2 Кор. 12:9). Павло це зрозумів, а відтак зміг сказати у відповідь: «Коли-бо я слабий, тоді я сильний» (2 Кор. 12:10). Парадокс? Не думаю. Павлові треба було визнати свою слабкість і зійти з дороги – тоді до справи взявся Бог.
Якщо ми намагатимемося виконувати Божу волю власними зусиллями, то привласнюватимемо всі успіхи собі. Та це не по-Божому! Коли ж ми дозволяємо Його силі діяти через нас, тоді вся слава дістається Богу. Так має бути!
У Старому Заповіті Бог багато разів казав ізраїльським вождям зменшити чисельність своїх військ або ж оголошував наперед, яким чином прийде перемога. Чому? Щоб ізраїльтяни покладалися на Нього, а не на власні сили. Як дехто сказав, «Божа робота, зроблена у Божий спосіб, ніколи не лишиться без Божої допомоги».
7 травня
Прагнення до Бога
Душа моя спрагнена Бога, Бога Живого!
Псалом 41:3
Ці слова з Книги Псалмів, напевно, звучать дивно для більшості наших сучасників: «Душа моя спрагнена Бога, Бога Живого!». У світі, що цікавиться лише власними досягненнями, Богові, здається, майже немає місця.
Однак автор псалма розумів те, до чого більшість людей теж так чи інакше приходить (навіть якщо відмовляється це визнавати): всі досягнення світу не задовольнять прагнення нашої душі.
Лише Бог може їх задовольнити. Багато віків тому Блаженний Августин писав: «Ти створив нас для Себе, Боже, і не знає спокою серце наше, допоки не заспокоїться в Тобі».
Що витісняє прагнення до Господа у вашому житті? Не допускайте, щоб якісь люди або речі відділяли вас від Бога. Ісая писав: «Нащо будете важити срібло за те, що не хліб, і працю вашу за те, що не ситить?» (Іс. 55:2).
Бог хоче, щоб ви знали Його особисто, й уможливив це в Ісусі Христі. Він любить вас і готовий наповнити вас Своїм миром.
8 травня
Голосно й чітко
Таємницю… тепер виявлену Його святим.
Колосян 1:26
Моє дитинство припало на зірковий час радіо. Ми всі збиралися навколо грубого саморобного приймача та крутили ручки налаштування. У відповідь довго лунав лише тріск і шум. Це було не дуже приємно для слуху, проте ми не здавалися. Ми знали, що десь поза нашим зором є передавач; варто лише налагодити контакт із ним – і тоді чітко почуємо голос диктора.
Чи говорить із нами Бог? Чи виходить Він на зв’язок? Так! Труднощі виникають не з передачею, а з прийомом Його повідомлень. Як те грубе радіо, ми не налаштовані на Йо- го хвилю.
Ми можемо пізнавати Бога лише за однієї умови: якщо Він Себе відкриє. І Він це зробив! Бог явив себе у світі, який створив, а ще повніше – у Своєму Слові, Біблії. Багато століть тому Господь говорив до пророків і апостолів, а вони, натхненні Святим Духом, записали Його Слово для нас.
Бог намагається донести до нас Свої думки, а ми мусимо налаштуватися на хвилю Його Слова. Ви слухаєте?
9 травня
Божі таємні агенти
Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх.
Псалом 90:11
Робота таємного агента – захищати свою країну, її царя або президента від злих сил, ворожих до тих, кому він служить. Наприклад, президента США захищає Центральне розвідувальне управління. Воно прекрасно виконує своє завдання. Однак навіть найпрофесійніші агенти визнають: якщо дуже намагатися вбити президента, за певних умов це може вдатися.
Бог має власних таємних агентів – ангелів. Невидимі й невизнані світом, вони завжди досконало справляються зі своєю роботою.
Останнім часом ангелів часто згадують у книжках, кінострічках і піснях; однак ці згадки ґрунтуються переважно не на Біблії, а на людській фантазії. Втім, ангели справді існують, і Бог наказав їм пильнувати нас. Тільки у вічності ми дізнаємось, скільком нещасним випадкам вони запобігли і як часто стримували злих духів сатани від нападів на нас. Тим часом ми можемо втішатися їхній турботі й дякувати Богові за Його любов, виявлену, зокрема, і в таємній ангельській службі.
10 травня
У Христовій присутності
…Невинні сидітимуть перед обличчям Твоїм!
Псалом 139:14
Що б ви робили, якби вас запросили на зустріч з британською королевою? Напевно, дуже постаралися убратися відповідно! А ще й проконсультувалися б зі знавцями етикету, щоб не сказати чи не зробити щось неналежне.
Одного дня ми з вами зустрінемося зі значно величнішим Сувереном – Царем Всесвіту. Жоден монарх не має такої слави; в Його присутності ми зможемо лише смиренно схилитися у хвалі та поклонінні. Ми вигукнемо словами Книги Об’явлення: «Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу» (Об. 4:11).
Чи готові ви до особистої зустрічі з Царем царів? Ніхто не знає ні дня, ні години, коли земне життя добіжить кінця. Тож готуватися треба вже: присвятити життя Христу й почати жити як дитя Царя.
11 травня
Важливий урок
Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його.
Псалом 93:12
Дитина розробляє м’язи, виконуючи вправи. Наш організм міцнішає лише через навантаження.
Так само, згідно з Біблією, відбувається і духовне зростання – на наші духовні «м’язи» покладається життєве навантаження. Це особливо стосується страждань – одного з основних «тренажерів», що Бог їх передбачив задля нашого зміцнення. Чому Бог допускає, щоб Його діти страждали? Бо це дисциплінує і загартовує наш характер.
Великий християнський письменник Клайв Льюїс незадовго до смерті написав: «Ми не маємо права на щастя. Лише обов’язок – робити те, що мусимо робити». Іноді до нашого обов’язку внесено страждання. Тоді просіть, аби через них Бог дав вам важливі уроки. Пам’ятайте: «Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його».
12 травня
Нове створіння
Тому-то, коли хто в Христі, той створіння нове, – стародавнє минуло.
2 Коринтян 5:17
Знайомий будівельник сказав мені, що завжди краще (а зазвичай і вигідніше) збудувати новий будинок, аніж ремонтувати напівзруйнований. Це навіть більш правдиво в духовному житті.
Наша стара природа з її брехливістю, ницістю та негідністю мусить поступитися місцем новій природі. Бог готовий здійснити заміну. «І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро», – каже Він (Єз. 36:26).
Який виклик! Змінити нутро значно складніше, ніж перевдягнутися! Скажу вам більше: ми абсолютно не здатні само- стійно змінити своє нутро.
Але Богові це до снаги! «Коли хто в Христі, той створіння нове». Бог не планує лише «підремонтувати» нас. Він хоче повністю нас змінити – й уподібнити Христу. Він хоче прийти в наше життя й розпочати Свою роботу зсередини. А ви вже просили Його про це? Бог обов’язково відповість на таке прохання!
13 травня
Посли Божого Царства
Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас.
2 Коринтян 5:20
Хто такий посол? Це державний службовець, представник своєї країни на території іншої. Він не має права вести власну політику чи робити заяви від свого імені – лише передавати волю уряду, який він представляє. Інакше кажучи, посол – особа підвладна.
Так і ми покликані підкорятися владі Ісуса Христа й Божого Слова. Ми – служителі. Ми мусимо жити так, як написано у Слові, та вершити не власну волю, а Божу.
Нині світ потребує святих, які визнають авторитет Божого Слова й живуть відповідно. Невіруючі не слухатимуть наших слів, якщо ми не підкріплюватимемо їх своїм життєвим прикладом. Чи вбачають люди у вас вірного посла Божого Царства?
14 травня
Мирне життя
…Щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.
1 Тимофія 2:2
Ми, християни, не маємо ізолюватися від світу, в якому живемо. Ми – частина суспільства й розділяємо його труднощі, проблеми та надії.
У Біблії часто йдеться про соціальну відповідальність. Старозавітні пророки засуджували тих, хто зневажав бідних й експлуатував слабких. Звісно, розбудовувати справедливе суспільство – зовсім не просто. Ми, християни, знаємо, що людське суспільство зіпсоване гріхом і що всі спроби його виправити будуть неповними та недосконалими. Ми ніколи не збудуємо рай на землі.
Однак ми мусимо робити все можливе, щоб полегшити людські страждання та з коренем викорчувати несправедливість, расові упередження, голод і насильство. Ми мусимо працювати над тим, аби кожен міг провадити мирне життя з відчуттям власної гідності. Чому це наш обов’язок? Бо Бог любить цей стражденний світ. Про Ісуса сказано: «А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними» (Мт. 9:36).
Христу не байдуже все те, що стосується людей, враховуючи суспільство, в якому вони живуть. Чи поділяємо ми Його почуття?
15 травня
Великий подарунок
Бо Царство Боже… праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.
Римлян 14:17
До великого дару прощення Бог додає великий дар Святого Духа. Він – джерело сили; лише з Ним ми забуваємо про власну слабкість і безпорадність. Лише з допомогою Святого Духа, сповна віддаючи себе Йому, ми можемо справді бути добрими і творити добро.
Якщо ми хочемо жити цільним життям у сучасному світі, – й жити переможно, – нам не обійтися без подвійного дару, який нам пропонує Бог. Перша частина – те, що звершив задля нас Син Божий; друга – те, що вершить Дух Святий усередині нас. Це Божа відповідь на дві найглибші й найгостріші потреби людей: у прощенні та в доброті.
Як сказав мій приятель, «Христос потрібен мені для вічного життя, а Дух Святий – для внутрішнього життя». Можна було б додати: «…аби сповна жити життям зовнішнім».
16 травня
Божа робота
Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі.
Римлян 8:14
Аби бути корисним у Божому Царстві, передусім нам необхідне смирення. Гордість відділяє нас від Бога (та від людей) і навіює оманливе враження, ніби ми спроможні здійснити Господню роботу власними зусиллями. Якщо ж ми покладаємося на Святого Духа, Він освячує нас і допомагає бути вправними інструментами в Божих руках.
Однак є ще один ключ до ефективності – віра. Віра в те, що Бог понад усім і що Він діє, навіть коли ми цього не бачимо. Пророк Авакум свого часу скаржився Богові, що злі люди переважають над добрими. Та Бог відповів: «Вчиню Я за ваших днів діло, про яке не повірите ви, коли буде розказане» (Авк. 1:5).
Бог завжди в роботі, навіть у наші дні, сповнені проблем, песимізму та розчарування. Господь має абсолютну владу над усім, тому Йому можна довіряти, навіть коли ми не бачимо перед собою шляху.
17 травня
Впевненість і мир
Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає.
Ісаї 26:3
Поняття «мир» зазвичай асоціюється з єдністю, достатком, спокоєм, легкістю, а ще з безпекою. Коли я зустрічаюся з друзями-євреями, то зазвичай вітаюся «шалом», що на івриті означає «мир». Арабських друзів я вітаю схожим словом «салям» з тим самим значенням.
Зауважте ключову фразу у процитованому вірші: «…на Тебе надію вона покладає». Коли виникають труднощі, ми природним чином зосереджуємося на них. Страждаючи, важко думати про щось, окрім свого болю. Потрібне зусилля волі, щоб відволіктися від проблем і з надією зосередитися на Богові.
Коли ж ми покладаємо надію на Бога, то не хвилюємося про майбутнє, адже воно в Його руках. Нас не беруть дрижаки від думки про те, що може статися, бо наше життя збудоване на скелі – Христі.
Якщо ми з вами піддаємося паніці, це не дає Поводирю вести нас уперед у впевненості та мирі. Не засмучуйте Його, віддаючись тривозі. Довірте все люблячому та дбайливому Богові.
18 травня
Свідки для світу
Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!
Римлян 12:15
Ісус їв із митниками та грішниками. Майже всі люди в Його колі спілкування були так чи інакше вигнанцями. Та Христос не просто проводив час із цими людьми; Він запрошував їх іти за Собою.
Тут варто чітко розібратися. Бог просить нас «не стосуватися» до світу й не бруднитися від нього; водночас ми маємо йому свідчити. Ми маємо «плакати з отими, хто плаче» – страждати разом зі стражденними людьми, простягати руку допомоги бідним, хворим, вбогим у тілі, розумі та дусі. Як інакше ми зможемо навернути їх до Христа?
Ми мусимо любити громадян цього світу, але не підпадати під їхній негативний вплив і не вірити брехні. Відчувати різницю нам допомагають близькі стосунки з Христом. Як і Він, ми мусимо бути у світі, але не від нього.
Добре кораблю бути в морі, але погано, коли море потрапляє всередину корабля.
19 травня
Відкрийте для себе Божу благодать
В Божій благодаті жили ми на світі.
2 Коринтян 1:12
Чи вистачить нам Божої благодаті у скрутні часи? Чи допоможе вона нам у життєвій бурі?
Так, але, правду кажучи, іноді важко покладатися на Божу благодать, а не на себе. Нам здається, що треба тримати власне життя під контролем і самим відповідати за те, яким буде наше майбутнє.
Коли ж настають скрутні часи, ми обурюємося, замість того щоб просити Бога успішно нас через них провести. Видатний британський проповідник ХІХ ст. Александр Макларен писав: «Наш спокій порушують не так труднощі, як наші спроби їм опиратися».
У скрутній ситуації випробуйте Бога. Він вас не підведе. Важкохворий Павло благав Бога втрутитися та позбавити його хвороби. Але Господь відповів: «Досить тобі Моєї благодаті» (2 Кор. 12:9). Павлові було досить – і вам також буде.
20 травня
Небесна домівка
А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе.
Івана 14:3
Живучи на землі, Христос не мав постійної домівки. «Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, – казав Він, – Син же Людський не має де й голови прихилити» (Мт. 8:20).
Це величезний контраст із тією домівкою, яку Він облишив на небі, щоб зійти на землю! Споконвіку та домівка була сповнена несказанної слави та величі. І все ж, як говорить Біблія, «Він умалив Самого Себе… ставши подібним до людини» (Флп. 2:7). З любові до нас із вами Ісус проміняв небесну славу на земну скорботу.
Але це ще не кінець! Тепер Христос повернувся на Небо – і свого часу ми до Нього приєднаємося. Подумайте лишень! Христос хоче розділити з нами небесну славу!
Одного вечора маленька дівчинка гуляла з татом на природі. Споглядаючи розсип зірок на небі, вона вигукнула: «Якщо небо таке гарне з вивороту, яке ж воно, мабуть, неймовірне із зовні!»
21 травня
Безпека найвищого рівня
Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає…
Псалом 90:1
Кажуть, у цьому житті лиш одне можна знати напевно: нічого певного немає. Політичні режими зазнають краху, ціни на біржі скачуть, війни знищують потужні держави, стихії лютують, стосунки руйнуються. Автор Послання до Євреїв писав: «Постійного міста не маємо тут» (Євр. 13:14).
Та глибоко в людському серці закладене прагнення до безпеки. Ми ніяк не заспокоїмося. Ми знаємо, що в житті нам потрібна міцна основа, яку не розхитає ніхто й ніщо. Де її знайти?
Певний і незмінний лише Бог. Його любов, Його обітниці не знають змін. Тому тільки в Ньому ми знайдемо безпеку та стабільність, які так шукаємо. Цар Давид відкрив для себе цю таємницю: «Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає, той скаже до Господа: “Охороно моя та твердине моя!”» (Пс. 90:1–2).
Спасіння – не примарне відчуття Божої присутності час від часу. Це життя з Богом і постійна безпека в Ньому. А ваша безпека – у Христі?
22 травня
Даючи – отримуємо
Оце Моя заповідь, – щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!
Івана 15:12
Святий Франциск з Ассізі, напевно, відкрив секрет щастя, адже молився так: «Вчителю, вчини, щоб я не стільки шукав бути втішеним, скільки потішав; не стільки бути зрозумілим – скільки розумів; не стільки бути улюбленим – скільки любив».
Бо даючи – отримуємо, прощаючи – здобуваємо прощення; помираючи – воскресаємо до вічного життя!
Сльози, пролиті із жалю до себе, – ознака слабкості; та сльози, пролиті з любові до інших, – ознака сили. Якщо я нездатний оплакувати чужі помилки й піднімати тих, хто упав, значить, я черства людина. Якщо я не розумію, наскільки цінна для інших моя підтримка у хвилини нещастя чи скорботи, то не зможу пізнати істинне щастя.
Протилежність любові – не ненависть. Протилежність любові – егоїзм. Просіть, аби Святий Дух звільнив вас від егоїзму та наповнив Своєю любов’ю!
23 травня
Позитивний вплив
Не стосуйтесь до віку цього, але перемініться.
Римлян 12:2
За моїми спостереженнями, більшість пересічних християн не має (або майже не має) впливу на оточення. Лише ті, хто не йде на компроміси в питаннях чесності та моралі, виконують свою місію – свідчити про Христа.
Пересічні, «плотські» християни не вагаються вчиняти так, як і світ, і толерують нечесні й неетичні дії, бо бояться чужого невдоволення. Вони ігнорують чітку біблійну вказівку: «Не стосуйтесь до віку цього».
Мусимо слухатися голосу Духа, щоденно вмирати для себе, бути повністю відданими Христу та завжди у спілкуванні з Ним – лише тоді ми зможемо жити праведно й позитивно впливати на сучасний світ, який геть забув про Бога. Тож хто на кого впливає: ви на світ або світ на вас?
24 травня
Оберіть життя
Життя та смерть дав я перед вами… вибери життя.
Повторення Закону 30:19
Якби Бог прибрав із нашої планети все зло (але водночас якось би зберіг людське населення), зруйнувалася б сама сутність людської природи. Ми стали б роботами.
Поясню, що я маю на увазі. Якби Бог прибрав зло, лишивши можливість робити тільки добрі вчинки, людина втратила б визначальну рису – здатність обирати. Ми не мали б свободи морального вибору й уподібнилися б до механічних створінь.
Поміркуймо далі. Роботи нездатні любити. А Бог створив нас здатними на це. Любов можлива лише тоді, коли це вільний вибір. До неї не можна змусити. Можна силою домогтися від інших служіння чи послуху; та істинна любов завжди ґрунтується на свободі вибору.
Тому краще я відповідатиму за свої дії, ніж буду роботом, позбавленим відповідальності! А як ви користуєтеся свободою вибору? Чи виявляєте мудрість? Чи обираєте Бога та Його волю?
25 травня
Перемога над гріхом
Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.
Римлян 8:37
Ми співаємо гімни про те, що ми – Христові воїни; та щойно сатана йде в наступ, ми часто поводимось наче бранці, ба навіть гірше – проголошуємо себе пацифістами й відмовляємося від військової служби. Але християни не повинні схилятися перед загарбником. Бог закликає нас до переможного життя – до постійної перемоги над гріхом.
Є лише один спосіб здолати гріх – наблизитися до Христа настільки, аби гріху не лишалося місця у вашому житті. Тоді спокуси стануть для вас радше винятком, аніж правилом.
Чому наші стосунки з Христом відіграють таку значну роль? Усе просто: що ближчі ми до Нього, то дальші від сатани. Біблія каже: «Спротивляйтесь дияволові, – то й утече він від вас. Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас» (Як. 4:7–8). Чи сьогодні ви далі від диявола, ніж були тиждень тому? Якщо ні, то чому?
26 травня
Віддайте штурвал Богові
Цей Бог – то наш Бог на вічні віки, Він буде провадити нас аж до смерти!
Псалом 47:15
Одна маленька дівчинка перелітала Атлантичний океан у літаку, яким керував її батько-пілот. Розпочався шторм, і літак сильно трусило. Дівчинка саме заснула, і стюард мусив розбудити її з проханням пристебнути пасок безпеки. Вона розплющила очі, подивилася на блискавки за вікном і спитала: «А за штурвалом тато?» Стюард відповів: «Так, твій тато в кабіні пілота, керує літаком». Дівчинка всміхнулася, заплющила очі й повернулася до сну.
Бог – за штурвалом нашого життя. Точніше, Він хоче там бути, але залишає за нами можливість керувати життям самостійно. І тоді ми часто зазнаємо катастроф – беремося керувати літаком, не маючи кваліфікації пілота.
Бог нас знає. Він знає наші сильні та слабкі сторони й завжди пам’ятає, що для нас краще. Віддаймо Господу штурвал свого життя, і Він безпечно доправить нас додому.
27 травня
Не впадайте у відчай
Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
1 Коринтян 15:57
Розповідають, що колись у Мартіна Лютера був період пригніченого настрою, навіть депресії. День у день рідні мусили споглядати за обіднім столом його кисле обличчя. Тож одного дня його дружина вийшла до столу, вбрана в усе чорне, ніби зібралася на похорон. Мартін запитав її, хто ж помер. Вона відповіла: «Мартіне, ти останнім часом поводишся так, що я подумала, наче помер Господь Бог! Тому я зібра- лася на Його похорон».
Її жартівливий докір влучив Лютерові прямісінько в серце. Він більше ніколи не дозволяв світським турботам, образам, розчаруванням і печалям себе пригнічувати. Чоловік присягнувся, що довіриться Спасителю й з благодаті житиме в дусі радості, незалежно від зовнішніх обставин.
Коли ви востаннє прославляли Бога попри те, що хотілося впасти у відчай? Не чекайте, поки вам полегшає, бо можете не дочекатися. Прославте Бога – й відтак відчуєте радість!
28 травня
Один-єдиний шлях
Я – дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.
Івана 14:6
Старе прислів’я говорить: усі шляхи ведуть до Рима. Можливо, у стародавньому світі так воно й було, але нині заблукати легко, як ніколи! Іноді дорога може завести вас у напрямку, прямо протилежному до бажаного. Єдиний надійний спосіб дістатися мети – звірити шлях із хорошою картою чи запитати того, хто точно знає.
Попри поширену думку, не всі шляхи ведуть до Бога. Чому? Бо є нездоланна перешкода, що заважає до Нього дістатися, – гріх. Утім, Бог дав нам надійну карту, – Біблію, – а також Того, Хто знає шлях і може дати нам вказівки – Ісуса Христа.
Ісус не казав: «Я одна з доріг до Бога». Ні. «Я – дорога», – заявив Він. І це не зверхність, не вузьколобість, не брак терпимості до інших. Це істина. Лише Христос прийшов із неба, щоб заплатити ціну за наш гріх. Ідіть за Ним, і ви ніколи не заблукаєте!
29 травня
Крізь терни до зірок
Поводьтеся мудро…, використовуючи час.
Колосян 4:5
Геніальний музикант усвідомлює, що славі та визнанню передує багато страждань. Він знає, скільки годин, днів і місяців виснажливих репетицій треба вкласти в невеличкий концерт, що завершиться оваціями, і чим доводиться жертвувати заради цієї години на сцені.
Умілий майстер знає: щоб розвинути талант і прославитися своїми виробами, треба провести довгі роки в учнях у старшого майстра, виконуючи кропітку, виснажливу й не завжди цікаву роботу.
Студенту відомо: щоб отримати диплом із відзнакою, треба щонайменше чотири роки віддано сидіти над книжками, нерід- ко відмовляючи собі в розвагах і приємностях.
Космонавти готуються роками, щоб провести кілька днів у космосі.
Так і ми, якщо хочемо бути відданими слугами Христа, не обійдемося без жертовності та суворої дисципліни. Павло писав: «Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним» (1 Кор. 9:27).
Пильнуйте свій час. Тренуйте очі. Стежте за думками. Дисциплінуйте тіло. Усе це – заради Христа.
30 травня
Надія для вашої сім’ї
Вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.
Псалом 106:41
Сьогодні так багато сімей розпадається! І це здебільшого тому, що забули Божі заповіді для шлюбних стосунків.
Шлюб створив Бог, і Його норми незмінні. Христос сказав: «Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї… Тож, що Бог спарував, – людина нехай не розлучує!» (Мт. 19:5–6).
У початковому задумі Божому щодо шлюбу не було розлучення, немає його й тепер. Біблія проголошує: «Ненавиджу розвід, – говорить Господь, Бог Ізраїлів» (Мал. 2:16). Шлюб – це символ єдності між Христом і Церквою, яку ніколи не слід розривати.
Немає сімейних конфліктів, які не можна було б розв’язати з Божою допомогою. Однак ми мусимо змиритися й відкласти вбік гордість і себелюбство. Мусимо ставити інших вище за себе.
Якщо ви вже пройшли через розлучення, пам’ятайте: Бог пробачає наше минуле, зцілює сьогодення й дає надію на майбутнє. Та якщо ви одружені, цінуйте свою другу половину як подарунок від Бога й разом присвятіть свій шлюб Христу.
31 травня
Ісус відповість
Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх.
Псалом 90:11
Одна бідна китаянка пішла на узгір’я заготовляти траву. До її спини було підв’язане немовля, а ще одна дитинка йшла поруч.
На вершині невеличкого пагорба жінка раптом почула рик. Перелякана, вона обернулася й побачила, що на неї біжить тигриця, яку наздоганяють два тигренятка.
Неписьменна китаянка ніколи не була ні в школі, ні в церкві, проте одного разу чула, як заїжджий місіонер розповідав про Христа: «Якщо ви в біді, Він завжди прийде на допомогу». Щелепи тигриці вже зімкнулися на її руці, як жінка вигукнула: «Ісусе, врятуй мене!» Тигриця раптом відпустила її й пішла.
Які «дикі звірі» нападають на вас? Радше за все, тигри вам не загрожують; але вас можуть атакувати сумніви, страхи, тривоги, самотність і відчай.
Покличте Ісуса – і Він відповість, як відповів на відчайдушний скрик тієї китаянки.
Червень
Бути християнином –
це все життя трудитися,
навчатися і приставати на непрості рішення.
1 червня
Його дорогоцінна кров
Він [Ісус Христос]… що нас полюбив і кров’ю Своєю обмив нас від наших гріхів.
Об’явлення 1:5
Коли помер мультимільйонер Джон Морган, виявилося, що його заповіт містить 37 параграфів і близько 10 тисяч слів. Чоловік зробив чимало окремих розпоряджень, деякі з них стосувалися великих грошових сум.
Утім, він не лишив сумнівів щодо того, яке розпорядження вважає найважливішим: «Я віддаю душу в руки мого Спасителя, цілковито переконаний, що, викупивши її та омивши Своєю дорогоцінною кров’ю, Він представить її непорочною перед моїм Небесним Батьком; благаю моїх дітей підтримувати та захищати в будь-яких обставинах і будь-якою ціною, навіть через особисту жертву, благословенне біблійне вчення про повне викуплення гріхів кров’ю Ісуса Христа, що Він її пролив на хресті, й нічим іншим».
Стосовно вічного спасіння душі: величезні статки Джона Моргана не мали жодної сили. Він так само потребував Божої милості, як і злодій, який був розіп’ятий на хресті біля Ісуса. Ким би ви не були, що б не зробили, лише Христос може вас спасти, бо лише «кров Ісуса Христа… очищує нас від усякого гріха» (1 Ів. 1:7).
2 червня
Просіть і одержите
Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам.
Марка 11:24
Як хтось справедливо підмітив: аби наші молитви щось важили для Бога, спочатку вони мусять щось важити для нас. Машинально повторювати молитви, завчені в дитинстві, чи загальними словами просити Бога благословити все і всіх – хіба це молитися? Молитися – це говорити з Богом про найглибші переживання свого серця.
Звідки походить істинна молитва? Із серця, налаштованого на Божу хвилю. З життя в любові та послуху Отцеві. У Біблії сказано: «Чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього» (1 Ів. 3:22).
Богові приємні молитви Його дітей: ті, в яких ми висловлюємо любов до Нього, і ті, в яких ділимося найбільшими тягарями. Нехай ваші молитви не будуть легковажними чи бездумними. Приходьте «з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать» (Євр. 4:16).
3 червня
Живіть у святості
Складайте ж собі скарби на небі.
Матвія 6:20
Один старий чоловік, добрий християнин, перед смертю покликав до себе онука. Назвавши хлопця на ім’я, він сказав: «Не знаю, яку роботу я виконуватиму на небі, та попрошу Господа Ісуса, щоб Він дозволив мені допомагати у зведенні гарного будинку для тебе. Тож, будь ласкавий, назбирай мені якісних будівельних матеріалів».
Життя в чистоті та любові, свідчення про Христа, добрі діла в Його ім’я – все це «будівельні матеріали», які ми надсилаємо на небо попереду себе. Їм не загрожують коливання світової економіки, стихійні лиха чи пограбування.
А які матеріали ви складаєте на небі?
4 червня
Спокій для виснажених
Прийдіть до Мене… – і Я вас заспокою!
Матвія 11:28
Ми часто забуваємо, що Ісус Христос був не лише Богом, а й людиною. На Його долонях були мозолі. Якщо різець зісковзував із дерева й різав палець, то текла кров – тепла та червона, як у нас. Ісус знав, що таке працювати допізна й повертатися додому вщент виснаженим.
Саме тому Христос мав право авторитетно заявити: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою!» (Мт. 11:28). Коли ми виснажені, коли нам боляче, можемо втішатися тим, що Ісус добре нас розуміє. Йому теж знайомі втома та біль.
Однак найважливіша робота Христа була не в теслярській майстерні й не на весіллі в Кані, де Він перетворив воду на вино. Також найважливіша робота Христа була не в тому, що Він повертав зір сліпим, слух – глухим, мову – німим і життя – померлим.
А що ж тоді найважливіше?
Найважливіша робота Христа – те, що Він зробив у Своїй смерті та воскресінні. На хресті Ісус узяв на Себе всі наші гріхи й виборов нам спасіння. Саме тому ми можемо з вірою приходити до Нього, і Він заспокоїть нас.
5 червня
Ближче до Бога
Бог для нас – охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються.
Псалом 45:2
Молодий ірландець на ім’я Джозеф Скрівен мав наречену, яку дуже кохав, і незабаром мав одружитися. Але напередодні весілля стався нещасний випадок – наречена втонула. Кілька років Скрівен провів у гіркій і безпросвітній скорботі.
Але потім він навернувся до Христа й з Його благодаті віднайшов мир і втіху. Переживання Скрівена лягли в основу славетної пісні, яка принесла спокій мільйонам стражденних сердець – «У Христі ми друга маєм, Він життя в нас пробудив».
Часом ми йдемо шляхом, осяяним сонцем. Так сталося у Джозефа Скрівена, поки чоловік готувався до весілля. Утім, як і в нього, шлях може несподівано завести нас у долину смутку, розчарування, болісної втрати.
Однак навіть сум обертається благословенням, що допомагає нам віддалитися від землі й наблизитися до Бога. Тоді, як ніколи, ми переконуємося, що Ісус – справжній Друг: «Він життя в нас пробудив!»
6 червня
Мури, які можна здолати
З Богом своїм проберусь через мур.
Псалом 17:30
Згідно з Біблією, кожен має свободу вибору власних вчинків, але водночас духовно залежить від Бога.
Давид послуговується красивою метафорою й каже: «З Бо-гом своїм проберусь через мур». Деякі життєві перешкоди можна подолати власними зусиллями та волею; Бог не створив нас геть безпорадними. Інші ж стіни настільки високі, що власних сил замало.
Автор Псалмів багато знав про такі мури, які можна здолати лише з Божою допомогою. Коли ми намагаємося стрибати через них самостійно, то ніяк не дострибуємо. Але якщо з нами Бог, мури нам не завада.
Який мур треба здолати вам? Можливо, це шкідлива звичка, яку ви нездатні побороти? Почуття, що вас пригнічують? Особисті риси, що заважають у стосунках з іншими людьми? Сумніви, вагання чи страхи в серці? Хоч би що це було, з Божою поміччю ви проберетесь через цей мур.
7 червня
Печатка Духа
У Ньому й ви, як… в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці.
Ефесян 1:13
Коли ми приймаємо Христа, Бог ставить на нас печатку. Ця печатка – Святий Дух. Через Духа Бог дає нам безпеку; через Нього ж заявляє, що ми Його власність.
Дух – це також Божа обітниця. Він скріпляє угоду між нами та Богом і свідчить про те, що Господь доведе нас до мети. Спілкування ж із Духом – це передсмак того, що чекає на нас, коли вступимо у свій спадок на небі.
Нарешті, Дух свідчить нам через Святе Письмо та наше серце, що Христос помер за нас і що вірою в Нього ми стали дітьми Божими.
Чудово знати, що ми маємо Святого Духа – печатку, обітницю й свідчення від Господа! У кожній з Його граней ми знаходимо певність щодо незмінної Божої любові до нас! Не- хай Святий Дух запалює в нас бажання жити для Господа.
8 червня
Чиста совість
І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.
Дії 24:16
Кажуть, Бенджамін Франклін заримував таку невеличку приказку: «Як совість маєш – страху не знаєш!» А великий британський драматург Джордж Бернард Шоу писав: «Тримай сумління чистим і ясним, адже ти сам – вікно, крізь яке бачиш світ».
Якщо ці світські автори так дбали про сумління, то більше ми, християни, мусимо дбати, щоб наше сумління було «невинним щодо Бога й людей»! Без цього ми будемо як кораблі без стерна чи ракети без системи наведення на ціль.
Сумління дане нам Богом. Сам факт його наявності в людській душі свідчить про Творця. Гріх, однак, може притлумлю- вати чи викривляти сумління, збиваючи нас зі шляху. І навпаки, Боже Слово очищує його й загострює – і тоді Бог «провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости» (Пс. 22:3). А чи відбувається це у вашому житті?
9 червня
Складні часи
Свого тягара поклади ти на Господа, – і тебе Він підтримає.
Псалом 54:23
Багато років тому я вперше побачив відому молитву, яку часто цитують: «Господи, дай мені терпіння, щоб прийняти те, що я не можу змінити, мужність змінити те, що можу, та мудрість відрізняти одне від іншого». Тут справді вловлена важлива ідея, тож щиро раджу так молитися і застосовувати ці слова на практиці.
Дещо в житті змінити неможливо – а дещо можливо. Є те, що Бог закликає нас прийняти як даність. А є те, що, навпаки, не можна приймати, а треба з Господньою допомогою змінювати. Якщо не робити те й інше, – не приймати одне та не змінювати друге, – ми лише нестимемо на собі безпідставну провину, зайві клопоти й розчарування.
Як хтось зауважив, «хвилювання – це відсоток, який ми сплачуємо за проблеми, взяті у кредит». Не варто. Натомість навчіться довіряти Богові: «Свого тягара поклади ти на Господа, – і тебе Він підтримає».
10 червня
Добре слово від Бога
Благословенний Господь… не відпало ані одне слово зо всіх Його добрих слів.
1 Царів 8:56
Коли купуємо на виплату щось дуже цінне (наприклад, бу- динок), від нас зазвичай вимагають сплатити суттєвий перший внесок, який засвідчує серйозність намірів. Це своєрідна гарантія, що додає ваги нашим словам і обіцянкам.
Бог багато чого нам пообіцяв. Його обітниці приголомшливі! Він пообіцяв мати стосунки з нами через Свого Сина Ісуса Христа. Бог присягнувся, що ніколи не покине нас, не відступиться від нас, завжди буде поряд. Він пообіцяв, що після нашої смерті забере нас на небо. Біблія сповнена Божих обітниць.
Можливо, хтось спитає: «А які у нас гарантії, що в Бога серйозні наміри? Як знати, що Він дійсно виконає обіцяне?» Бог зробив перший внесок – найдорогоцінніший з усіх можливих. Це Його Син, який Своєю смертю та воскресінням придбав нам спасіння, цілковито й беззаперечно. Навіть більше, Ісус Христос вніс не суттєву частину плати, а всі сто відсотків!
11 червня
Велика честь – молитися
Просіть – і отримаєте, щоб повна була ваша радість.
Івана 16:24
Яку велику честь учинив нам Бог – дав право молитися! Тож подумайте лишень, що ми з вами маємо величезний привілей – приходити до Царя Всесвіту, який «Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення» (Іс. 57:15). І це можливе лише тому, що Ісус Христос відкрив нам шлях.
Мусимо молитися в часи скрути, щоб не втратити віру.
Мусимо молитися в часи добробуту, щоб не виявляти гордість і не вихвалятися.
Мусимо молитися в часи небезпеки, щоб не боятися й не вагатися.
Мусимо молитися в часи безпеки, щоб не зробитися самодостатніми.
Моліться й вірте в обітницю Божого Слова: «Коли чого просимо згідно з волею Його, то Він слухає нас» (1 Ів. 5:14).
12 червня
Невимовна радість
А плід духа: ...радість.
Галатів 5:22
Слово «радість» мало не зникло зі словникового запасу сучасних християн. Це зокрема тому, що ми плутаємо радість зі щастям й засуджуємо останнє як таке, що походить від добробуту, високого статусу чи багатства. Однак у такому разі ми віримо брехні, яку сатана намагається нав’язати світові.
Хіба ж апостол Яків писав: «Майте повну радість, коли вам щастить у житті»? Ні! Він писав так: «Майте… повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування» (Як. 1:2).
Радість не дорівнює щастю, хоч вони й можуть перетинатися. Щастя залежить від обставин; радість – лише від Бога. Щастя випаровується, коли з’являються страждання; радість залишається незмінною, а інколи навіть зростає.
Радість витікає з живих і жвавих стосунків з Богом. Вона ґрунтується на розумінні того, що цей світ тимчасовий, що одного дня ми постанемо перед Богом і будемо з Ним вічно. Хоч ми Його ще не бачимо, але віруємо в Нього й радіємо «невимовною й славною радістю» (1 Пет. 1:8). Якщо ми підкоряємося Святому Духу, то радіємо незалежно від обставин.
13 червня
Промінь надії
А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду.
Івана 14:3
Покійний Клайв Льюїс у своїй дивовижній книжці «Просто християнство» писав: «Надія – одна з теологічних чеснот». Він мав на увазі, що постійні роздуми про вічність – не розсіяність і не втеча від реальності, як дехто вважає; навпаки, це гідне й належне заняття для християнина.
Це не означає, що ми не мусимо дбати про навколишній світ. Якщо уважно вивчати історію, то помітите, що найбільше для цього світу зробили саме ті з християн, хто багато міркував про світ прийдешній. Коли ж християни у своїй більшості почали рідше думати про вічність, вони втратили свою ефективність у нинішньому світі. «Цільте у вічність, – писав Льюїс, – й отримаєте землю на додачу. Цільте в землю – й не отримаєте нічого».
Морок і безнадію сучасного світу прорізає яскравий промінь – обітниця Ісуса Христа: «Коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе» (Ів. 14:3).
14 червня
Сила долати проблеми
Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, – в Ісусі Христі.
Филип’ян 4:13
Якось до мого приятеля прийшов невіруючий знайомий, що саме потрапив у скрутне становище. Чоловік знав, що мій приятель – християнин, і спитав його: «А якщо я навернуся до Христа, Він усуне мої проблеми?»
«Ні, – була відповідь. – Але Він дасть тобі сил їх подолати».
Бог дає нам мудрість і відвагу. Він оточує нас братами й сестрами у Христі, які допомагають нести наші тягарі. Бог також посилає нам розумні ідеї та практичну допомогу.
Сатана завжди намагається збентежити послідовників Христа й підірвати їхній дух. Якщо проблеми виявляються тривалими, він нашіптує: «От бачиш, Богові байдуже до тебе!» Та з допомогою Святого Духа ми можемо протистояти обманщику й спростовувати його брехню.
Якби Бог в одну мить розвіяв усі наші негаразди, ми б лишилися безпорадними, неозброєними проти безупинних на- падів ворога наших душ. Натомість посеред життєвих турбот Бог дає нам усе необхідне, аби їх подолати.
15 червня
Свобода в Господі
Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас.
Якова 4:8
Один хлопчик бавився з цінною вазою. Він запустив руку всередину – і не міг її вийняти! Потім малому на допомогу прийшов батько, який усіляко намагався зняти вазу з руки, проте марно. Вони вже збиралися її розбити, коли чоловік вирішив зробити останню спробу: «Синку, ще разочок! Розпрями долоню, якомога сильніше випростай пальці, а тоді висмикни руку!»
Батькові на подив, хлопчик промовив: «Ні, татку! Я не можу так випростати пальці, бо тоді з руки випаде монетка!»
Так, це потішно, але тисячі дорослих людей подібні до того хлопчика. Ми так міцно тримаємося за абищиці цього світу, що не можемо прийняти Божої свободи.
Яка абищиця не дає вам наблизитися до Бога? Гріх, від якого ніяк не відмовитеся? Невартісна мета, якої ви вирішили досягти будь-якою ціною? Неправильні стосунки, які ніяк не можете розірвати? Молю вас, розтисніть кулак і відпустіть це. Довіртесь Богові! Відпустіть, за що чіпляєтеся, і нехай Господь чинить Свою волю у вашому житті.
16 червня
Ближче, ніж ви думаєте
Своїм Анголам Він накаже…, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх.
Псалом 90:11
Час від часу я чую або читаю про події, які неможливо логічно пояснити: про незнайомців, які прийшли на допомогу у критичний момент, про гостей, що попередили господарів про небезпеку. Це можна пояснити не інакше як втручанням Божих ангелів.
Згідно з Біблією, іноді ангели являються у видимій формі – наприклад, так було під час народження Ісуса. Та зазвичай вони несуть свою службу, лишаючись непоміченими й невизнаними. Вони ніколи не привертають уваги до себе, а лише вказують на Христа.
Клайв Льюїс казав, що ми схильні до двох однаково хибних уявлень про сатану: ми його або недооцінюємо, або переоцінюємо.
Те саме можна сказати і про ангелів. Не будьте про них надто низької думки. Адже ангели є виконавцями важливого Божого доручення – пильнувати вас на всіх дорогах. З іншого боку, їм не слід поклонятися чи думати про них надто багато. Натомість дякуйте Богу за Його ангелів і тіштеся, що маєте невидимих охоронців.
17 червня
Справжні Божі наміри
І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню.
Івана 14:13
Молитва допомагає нам пізнавати справжні Божі наміри, і для нас, і для всього світу. Вона не лише приносить у наше життя Божі благословення, а й дає додаткову перевагу – «синхронізує» нас з Його планами.
Якимось чином – на цій землі ми навряд чи дізнаємось, як саме – через молитву ми стаємо Божими партнерами, щоб разом із Ним вершити у світі Його діла. Бог діє через наші молитви!
Ісус, даючи нам зразок молитви, завершив словами: «Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки» (Мт. 6:13). Тож пам’ятайте, що у своїх молитвах ми мусимо шукати Божої слави, а не своїх корисливих інтересів. Якщо ми хочемо отримати відповідь, мусимо бути готові віддати Богові славу, хоч би що Він відповів. Не випадково Господь казав Своїм учням: «Коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець» (Ів. 14:13).
18 червня
Біліший від снігу
Обмий Ти мене – і я стану біліший від снігу.
Псалом 50:9
Сніг настільки білий, що на його тлі нам легко побачити будь-яку річ, навіть з великої відстані. Знайдіть у своїй оселі найбіліший предмет – наприклад, щойно випрану білизну; якщо покласти її на сніг, вона все одно здаватиметься бруднуватою.
Так само і ми. Часом вважаємо, що ми – хороші й гідні люди, «не якісь там пройдисвіти»; ми цим пишаємось. Але порівняно з Божою святістю та чистотою, ми все ж таки брудні та зіпсовані.
Попри нашу гріховність і нечистоту, Господь усе одно нас любить. А оскільки Творець нас любить, то вирішив дати нам чистоту, якої ми б ніколи не досягли власними зусиллями. Тому Господь послав Свого Сина Ісуса Христа, щоб Той помер за нас на хресті. Лише тоді, коли наші гріхи змиває кров Христа, ми стаємо в Божих очах білими, наче сніг. Дякуйте Богові, що нині ви «біліші від снігу», бо «обмились… Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога» (1 Кор. 6:11).
19 червня
Щира посвята
А плід духа: любов, радість, мир, …лагідність, здержливість.
Галатів 5:22–23
У нашому житті ми маємо прагнути до того, аби приносити плоди Духа. Точніше, маємо дозволити Святому Духу приносити Свої плоди в нашому житті.
Ви скажете: «Але я нездатний принести такі плоди! Ви не знаєте, наскільки я слабкий і егоїстичний. Для мене це абсолютно нереально!»
З цим я погоджуся. Дійсно, ми нездатні приносити такі плоди самостійно. Та коли в нас живе Святий Дух, коли Він розпоряджається нашим життям, тоді плоди неодмінно виростуть. Наше завдання – обробляти ґрунт свого серця щирою посвятою і покорою, щоб Він знайшов у нас сприятливі умови для щедрого врожаю.
У моєму саду можуть бути прекрасні плодові дерева, та якщо я не збагачу ґрунт і не знищу шкідників, вони не принесуть стільки плодів, скільки б могли. А що заважає Святому Духові приносити плід у вашому житті?
20 червня
Швидкоплинність життя
Яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з’являється, а потім зникає!
Якова 4:14
Кілька років тому на зустрічі зі студентами мене запитали, що в житті стало для мене найбільшою несподіванкою. Я без вагань відповів: «Його швидкоплинність». Я майже оком не змигнув, а роки пронеслися, й життя добігає кінця.
З одного боку, швидкоплинність життя має стимулювати нас до дій. Якщо вже ми хочемо жити для Христа і свідчити про Нього іншим, це треба робити зараз. Ісус казав: «Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати» (Ів. 9:4).
Водночас думка про швидкоплинність життя заспокійлива. Життя коротке – і скоро перед нами відкриється вічність! Коли нас охоплюють страждання чи атакують проблеми, то згадуйте, що незабаром їм настане край. Павло писав: «Теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги… Бо видиме – дочасне, невидиме ж – вічне!» (2 Кор. 4:17–18).
Не живіть так, ніби життя триватиме вічно. Не триватиме. Тож краще жити з огляду на вічність!
21 червня
Безкоштовно, проте не дешево
Коли хоче хто йти вслід за Мною, – …хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.
Матвія 16:24
На початку ХХ ст. молодий чоловік на ім’я Білл Борден залишив свою частку в родинному бізнесі однієї з найбагатших сімей Америки та подався місіонером до Китаю. Проте він зміг доїхати лише до Єгипту, де захворів на черевний тиф і помер. Перед смертю він написав: «Не зупиняюсь, не відступаю, ні про що не шкодую!»
Учнівство у Христа завжди дорого коштує. Можливо, нам не доведеться розплачуватися життям. Але й дешево не буде. Ми заплатимо власними планами, намірами, егоїстичними бажаннями. Вимоги Ісуса не змінилися: «Коли хоче хто йти вслід за Мною, – хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною» (Мт. 16:24).
Як хтось зауважив, «спасіння дається нам безкоштовно, але не дешево». Ісусові воно коштувало життя, тож і нам багато чого коштуватиме. Та хіба воно не окупиться? Хіба буває більше щастя?
Ідіть за Христом, і наприкінці життя ви теж зможете сказати: «Ні про що не шкодую!»
22 червня
Наш всесильний Помічник
Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене.
Івана 15:26
Бог-Дух Святий повністю рівний Богу-Сину й Богу-Отцю. Хоч нам і складно осягнути розумом доктрину Трійці, Біблія навчає, що всі її Особи співрівні.
Біблія також зазначає, що Святий Дух – Особистість. Він – «Хто», а ні в якому разі не «що». Це не безособова сила й навіть не виконавець Божих завдань. Це могутня божественна Особа – Святий Божий Дух.
Нарешті, Біблія навчає, що Він всесильний і всюдисущий, тобто може зробити все, що забажає, й перебуває скрізь одночасно.
Яке значення це має для мене? Таке, що тепер мені близькі слова англіканського єпископа XVII ст. Джеремі Тейлора: «Не може впасти у відчай той, хто пам’ятає, що його Помічник – всесильний».
23 червня
Достатня благодать
Досить тобі Моєї благодаті.
2 Коринтян 12:9
Молитва Ісуса в Гетсиманському саду – мабуть, найвеличніша та найзворушливіша з усіх, що колись звучали на цій землі. У ній Господь просить, аби чаша, з якої Він незабаром мав пити, тобто розп’яття, Його обминула. Однак уже на наступному подиху Ісус додає: «Та проте, – не як Я хочу, а як Ти» (Мт. 26:39). Оце так молитва! Яка в ній сила!
Коли апостол Павло попросив Бога забрати з його тіла «колючку», Господь не забрав її, відповівши: «Досить тобі Моєї благодаті» (2 Кор. 12:9). Замість того щоб образитися чи розгніватися на Бога, Павло з радістю прийняв Його волю. Апостол переконався, що Божої благодаті справді достатньо, навіть коли дуже боляче.
Христос бажає бути з вами, хоч би яку кризу ви переживали. Вимовте Його Ім’я. Переконайтеся, що Він виконає Свої обіцянки. Можливо, Бог не забере ваші проблеми, але за Своєю благодаттю дасть сили їх подолати.
24 червня
Змінені назавжди
Ми ж… зміняємося в той же образ від слави на славу.
2 Коринтян 3:18
Свиню можна відчистити, збризкати розкішними парфумами, начепити їй на шию бант і запустити у вітальню. Та щойно ви виведете тварину на прогулянку, вона стрибне у першу ж калюжу, яку побачить, бо її натура не змінилася. Вона лишається свинею.
Ми постійно намагаємося себе покращити. Книгарні повні книжок про самовдосконалення, що обіцяють відкрити нам важливі секрети роботи над собою. Та всі наші зусилля у кращому разі дають тимчасові результати. А нам потрібні глибші зміни – на рівні серця.
І такі зміни можливі! Біблія навчає: коли ми приходимо до Христа, то народжуємося згори. Дух Святий оселяється в нас і змінює нас зсередини. Змінюються наші мотиви, прагнення, характер, доля у вічності.
Ні, це не відбувається в одну мить. Усю решту земного життя ми вчимося йти за Христом. Та зміни починаються, щойно ми відкриваємо серце перед Богом. А ваше життя змінюється «від слави на славу»?
25 червня
Як ухвалювати правильні рішення
Відкинув цар… пораду старших.
2 Хроніки 10:13
Як не прикро, багато хто стає жертвою власних немудрих рішень. Щодня люди постають перед необхідністю обирати – й часто повертаються спиною до того, що правильно чи корисно, натомість обираючи для себе неправильне та шкідливе. Лише згодом вони пересвідчуються: погані рішення завжди призводять до поганих наслідків.
Цар Рехав’ам уперто відкинув мудру пораду старійшин свого народу і послухався молодих людей, які сказали те, що він хотів почути. У підсумку виник сильний конфлікт, і народ розділився. Біблія застерігає: «Що тільки людина посіє, те саме й пожне» (Гал. 6:7).
Життя сповнене рішень – часом дрібних, а часом надзвичайно критичних. Як ви їх обираєте? Ось найважливіше, що я можу порадити: в кожному рішенні шукайте Божої волі. Моліться. Звертайтеся до Святого Письма. Питайте поради у друзів, які близько знають Бога. Просіть, аби Дух Святий скерував вас. Бог вас любить, і Його шлях завжди найкращий.
26 червня
Посланці миру
Він-бо наш мир, що… зруйнував серединну перегороду, ворожнечу.
Ефесян 2:14
Кілька років тому мені потрапило на очі висловлювання одного університетського професора: «Є дві проблеми, яких людство ніколи не розв’яже: расова ворожнеча та війни». Можливо, він мав рацію; час покаже.
Мушу визнати: якщо говорити про глибинний розв’язок цих проблем, Біблія дає мало підстав для оптимізму. Чому? Бо расизм і війни зумовлені гордістю та пожадливістю людського серця. Поки серце не зміниться, ми впадатимемо в одні й ті самі руйнівні гріхи.
Це не означає, що треба махнути рукою у відчаї та припинити боротьбу з расизмом чи воєнною агресією – аж ніяк! Біблія називає Христа «Князем миру» (Іс. 9:6). Він руйнував упередження Свого часу, коли спілкувався з представниками інших рас; від нас Він того ж очікує.
Хрест несе нам не лише прощення гріхів, а й докорінні життєві зміни. Просіть, аби Бог допомагав вам ділитися Його любов’ю з іншими людьми.
27 червня
Вірте і слухайтесь
Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею.
Псалом 39:5
Колись давно моєму маленькому синові подарували долар. Хлопчик приніс його мені й попросив: «Тату, можна я віддам цей долар тобі на зберігання?» Та за кілька хвилин він прибіг знову: «Тату, я передумав! Віддай, я сам зберігатиму». Він поклав долар у кишеню й пішов гратися. Ще за кілька хвилин малий знову повернувся, цього разу в сльозах: «Тату, я загубив свій долар! Допоможи його знайти!»
Як часто ми довіряємо свої проблеми Богові, а потім, передумавши, знову беремо їх на себе? Відтак, коли в нас нічого не виходить, ми молимося: «Господи, допоможи! Маю проблеми!»
Вибір за вами. Хочете покласти своє життя в «кишеню» Бога чи триматимете у власній? Не забувайте, що Біблія не помиляється: «Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею».
28 червня
Перевдягнення
Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!
2 Коринтян 5:21
Коли ми приходимо до Христа, Він дає нам Свою праведність, каже Біблія. Раніше ми були грішниками в Божих очах; тепер Він бачить нас праведниками – завдяки Христу.
Як це може бути? Самі ми аж ніяк не праведні. «Нема праведного ані одного», – сказано у Посланні до Римлян (3:10). Та коли ми навертаємося до Христа, то отримуємо замість поплямованої одежі (гріха) славну мантію Христової праведності. Наш гріх перекладено на Нього, а Його праведність – на нас.
Чи ми на це заслужили? Ні. Чи заробили це право? Ні. Усе це з благодаті – через незаслужену Божу милість до нас в Ісусі Христі. Цю милість неможливо заробити добрими ділами, хоч би скільки ми їх вчинили. Лише Христос може нас спасти. Дякуйте Богу, що тепер ви стоїте перед Ним, вбрані у досконалу Христову праведність!
29 червня
Мир і спокій
Правдивий-бо мир в цьому місці вам дам!
Єремії 14:13
«Хвилювання, – сказав Венс Гевнер, – подібне до крісла-гойдалки. Ви заповнюєте свій час, але нікуди не рухаєтеся». Хвилювання і тривоги переслідують людську расу з давніх-давен, і сучасна людина, попри весь науково-технічний прогрес, так і не дала їм ради.
Що ж робити? Як їх приборкати? Уявіть собі лютий шторм на океанському узбережжі. Потужні хвилі б’ються у прибережні скелі, блимає блискавка, гримить грім. А тоді уявіть, що бачите в одній зі скель розщелину, а в ній гніздечко, де мирно спить маленька пташечка, сховавши голову під крило. Вона знає, що скеля її захистить, і тому спокійно відпочиває.
Бог обіцяв Мойсею: «Я вміщу Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю» (Вих. 33:22). Ця обітниця стосується і нас. Христос – наша скеля; в Його руках ми в безпеці. І нехай лютує шторм, наше серце спокійне.
30 червня
Пам’ятаймо про небо
У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми.
2 Коринтян 4:8
З досвіду спілкування з людьми в різних країнах світу я помітив: хто пам’ятає про небо, той зберігає спокій і добрий настрій навіть у найтемніші дні. Якби небесна слава уявлялася нам більш реальною, якби ми цікавилися не стільки матеріальними речами, скільки вічністю і духовністю, нас було б значно складніше збентежити в цьому земному житті.
І це не втеча від реальності, як дехто вважає. Навпаки, тверда віра у вічне життя мусить посилювати нашу відповідальність за сьогодення. Звідусіль нас оточують люди, які ні на хвильку не замислюються про небо чи вічність. Як вони дізнаються, що чекає на них у майбутньому, якщо сьогодні ми їм не розкажемо? Як на мене, тікають від реальності саме ті, хто заперечує Божу картину майбутнього.
У наші часи темряви, неспокою та непевності вірний християнин дивиться в майбутнє з радістю та оптимізмом, адже знає: одного дня зацарює Христос, а «коли терпимо, то будемо разом також царювати» (2 Тим. 2:12).
Липень
Ті ж руки,
які створили цей прекрасний світ,
підготували для нас
іще прекрасніше місце.
1 липня
Чиста дошка
Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови.
Псалом 50:12
Пригадуєте крейдяні дошки зі школи? Кілька рухів ганчіркою – і на дошці ніби ніколи й слова не було написано.
Саме так очищає Бог, коли ми приходимо до Нього, сповідуємо гріхи та приймаємо Христа як Господа і Спасителя. У Першому посланні Івана (1:9) сказано: «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої». Зауважте, що Він обіцяє зробити: простити й очистити. Витерти з дошки геть усе. Це може зробити лише Бог – самі ми на це не здатні.
Як часто в житті вам хотілося розпочати життя з чистого аркуша – зажити по-новому? Просто зараз вирішіть для себе: сповідайте власні гріхи й дозвольте Богові начисто витерти дошку вашого життя, щоб ви могли розпочати заново.
2 липня
Поклик Христа
Цьогосвітня-бо мудрість – у Бога глупота.
1 Коринтян 3:19
Дехто вважає: щоб покращити цей світ, християни мають наблизитися до нього у своєму способі життя. Та коли Церква уподібнюється світу, зрештою, вона втрачає свій духовний авторитет, а відтак і вплив. Вона не змінює світ, натомість світ змінює її.
Бог не хоче, щоб ми дистанціювалися від інших. Ісус, коли молився про Своїх учнів, казав: «Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх» (Ів. 17:18). Якщо ми тримаємося від світу на відстані, то не можемо виявляти йому Божу любов і не маємо на нього впливу.
Однак не слід і ставати такими, як невіруючі. Мусимо бути інакшими, мати інші мотиви, цінності та стандарти поведінки. Біблія застерігає: «Все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, – це не від Отця, а від світу» (1 Ів. 2:16). Нехай Христос сповнює ваше життя Собою, і тоді світові не лишиться місця.
3 липня
Світло спасіння
Коли хто визнає, що Ісус – то Син Божий, то в нім Бог пробуває, а він у Бозі.
1 Івана 4:15
Задумаймося, на яку неймовірну жертву Бог пішов заради нашого викуплення. Хіба це не доказ того, в яку величезну халепу потрапило людство?! Нам конче необхідний Спаситель, інакше ми приречені!
Наш гріх коштував Богові найдорожчого. Не дивно, що ангели затуляли обличчя й мовчали, спостерігаючи за кульмінацією втілення Божого плану. Наскільки ж вони, напевно, були приголомшені тим, що святий Ісус мусив понести на Собі важчезний тягар людських гріхів!
Але невдовзі ангели знову відкрили обличчя та прославили Бога. Того дня на Голгофі запалав вогонь: «Засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він – образ Божий» (2 Кор. 4:4). Хрест випромінював Божу славу, і світло спасіння прорізало найтемніший морок. Нечисті сили зазнали поразки; вони більше не могли тримати людство в покорі та темряві.
Чи осяяло світло Євангелія ваше серце? Чи сяє воно через вас на інших?
4 липня
Статуя Свободи
Коли Син, отже, зробить вас вільними, то, справді, ви будете вільні.
Івана 8:36
Пригадую святкування на честь ста років від встановлення в Нью-Йоркській затоці славетної статуї Свободи. Мене тоді вразили дані про те, яка неймовірна кількість іммігрантів прибувала в Америку повз цю статую (на сусідньому острові Елліс тривалий час діяв найбільший у США пункт пропуску іммігрантів. – Прим. пер.). Ці люди залишали в рідних країнах усе, крім сорочки на тілі, і ризикували життям заради вищої цінності – свободи. У новому домі вони й далі дорожили цією свободою та не сприймали її за належне. Цього варто в них повчитися.
Ми дещо повторюємо їхню біографію, коли приходимо до Христа. Адже нам доводиться відмовлятися від громадянства цього світу й лишати позаду всі його переваги, стаючи громадянами Нового світу – Царства Божого. Хрест – ось Божа статуя Свободи.
Як статуя Свободи своїм смолоскипом освітлює шлях до нових можливостей, так і хрест на пагорбі поблизу Єрусалима освітлює шлях до вічного життя.
5 липня
Боже знання
О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого!
Римлян 11:33
Розповідають, ніби Бенджамін Франклін так зацікавився таємницею блискавки, що вигадав відомий нині експеримент із повітряним змієм: прив’язав до його хвоста металевий ключ, аби перевірити, як він проводитиме електрику. Люди завжди намагалися осягнути устрій навколишнього світу; це, зокрема, й відрізняє нас від тварин.
Деякі таємниці минулого наука вже достеменно пояснила. Інші досі бентежать наш розум. Однак факт залишається фактом: усі знання, накопичені людством, – лише крихітна частина Божої премудрості, закладеної у всесвіт.
Нездатність повністю розгадати таємниці Божого творіння аж ніяк не ставить під сумнів християнську віру. Навпаки, наша віра зростає. Ми не розуміємо шлях зірок на небі, проте знаємо, що його прекрасно розуміє – і скеровує – Бог-Творець. Так само Він прокладає безпечний шлях і для нас.
Наступного разу, коли дивитиметеся на розсип зірок у темряві, ви пригадайте слова Давида: «Небо звіщає про Божую славу» (Пс. 18:2).
6 липня
Вельмишановна публіка
Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар.
Євреїв 12:1
Написано, що за кожного грішника, який кається, радіють Божі ангели (Лк. 15:10); отже, можна припустити, що сонми ангелів завжди вболівають за нас із небесних трибун. Вони належать до «хмари свідків», згаданої в Посланні до Євреїв (12:1), й не оминають увагою жодних подробиць нашого земного шляху.
Звісно, не оминає нас увагою і Бог – Отець, Син і Дух Святий. «Немає створіння, щоб сховалось перед Ним, – каже Біблія. – Йому дамо звіт!» (Євр. 4:13).
У книжці «Коли я піду долиною» Венс Гевнер розповідає про старого проповідника, який до глибокої ночі готував проповідь для своєї крихітної церковної громади. Дружина докорила йому: мовляв, навіщо витрачати так багато часу, якщо матиме дрібку слухачів. На це скромний служитель відповів: «Хіба ж дрібку. Люба моя, здається, ти забула, скільки їх буде на небі!» Д-р Гевнер додає: «Ніщо не позбавлено сенсу, якщо за цим стежать небеса. Нам завжди варто показувати якомога кращу гру, пам’ятаючи про “хмару свідків” на трибунах».
7 липня
День наблизився
Зодягнімось у зброю світла.
Римлян 13:12
Колись я читав про сонячний годинник, на якому було висічено: «Час пізніший, ніж вам здається». Ця фраза змушувала подорожніх замислитися. Без сумніву, її автор мав на меті нагадувати людям про швидкоплинність і непевність життя.
У нас, християн, є свій сонячний годинник – Слово Боже. Від Буття і до Об’явлення воно нагадує: «Час пізніший, ніж вам здається». Звертаючись до християн свого часу, апостол Павло писав: «І це тому, що знаєте час, що пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували. Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла» (Рим. 13:11–12).
Навчіться проживати кожен день ніби останній. Бо колись він таким і буде.
8 липня
Бог відчуває все те, що й ми
Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя.
Плач Єремії 3:22
У дитинстві я вважав, що Бог – це дідуган із довгою білою бородою. Хіба не так зображав Його Мікеланджело та інші художники? Напевно, в моїй дитячій уяві Бог був подібний до дідуся не лише ззовні, а й усередині – добренький такий, але благенький, досить немічний, далекий від мене та моїх проблем.
Пізніше, читаючи Біблію, я дізнався, що Бог – це Дух. Він не має тіла й не прив’язаний до жодного місця перебування, як тілесна людина. Водночас Йому притаманні й людські якості: Господь мислить, говорить, спілкується, любить, гнівається. Оскільки Бог – особа й особистість, Він відчуває все те, що відчуваємо й ми.
Якими б не були наші обставини, Бог розуміє, через що ми проходимо. Він розуміє навіть наші спокуси, адже Христос був випробуваний «в усьому, подібно до нас, окрім гріха» (Євр. 4:15). Саме тому ви можете з Ним у молитві обговорювати що завгодно, без жодних винятків. Він зрозуміє.
9 липня
Жага правди
Блаженні голодні та спрагнені правди.
Матвія 5:6
Бог – єдине джерело істинного щастя, адже Він справді дає ті нематеріальні блага, яких ми безуспішно шукаємо у світі: задоволення, безпеку, внутрішній спокій, сподівання на майбутнє. Ми не знайдемо їх ані в людських стосунках, ані в кар’єрі, статках, владі чи статусі. Їх дає лише Бог.
Утім, нам чомусь дуже важко в це повірити. Одна річ, якщо ми ще не віддали життя Христу; тоді, як каже Біблія, наші духовні очі заплющені й не здатні бачити Божу істину, допоки Дух Святий їх не розплющить. Та інша річ, коли йдеться про віруючих: коли ми переймаємо світські цінності та звичаї, намарно шукаючи щастя там, де і світ.
Ось чому Господь Ісус у Нагірній проповіді окреслює перед нами шлях до щастя: «Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть». Це Божа обітниця, отже, так і буде.
Багатство чи правда? Що ви візьмете собі за мету?
10 липня
Миротворці
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
Матвія 5:9
Мати мир із Богом і Божий мир у серці – це чудово, але недостатньо. «Вертикальні» стосунки мають впливати і на «горизонтальні», інакше наша віра марна. Сам Ісус казав, що ми мусимо любити Бога всім серцем, а ближнього – як самого себе.
Цю двобічну любов – до Бога та до людей – можна порівняти з позитивним і негативним полюсами батарейки. Немає контакту з обох боків – немає й потужності. Віра мертва, якщо не виявляється в суспільних стосунках. (Але є щонайменше один особливий виняток – злодій на хресті; він покаявся лише за кілька секунд до смерті, проте його віра надихає тисячі й тисячі людей протягом століть).
Якщо ми маємо мир із Богом і Божий мир у серці, то неодмінно будемо миротворцями. Ми не лише мирно житимемо із сусідами, а й спонукатимемо їх шукати істинний мир у Христі.
Чи сповнене ваше життя Божого миру? І чи виливається цей мир через вас на інших?
11 липня
«Я – правда»
І пізнаєте правду, – а правда вас вільними зробить!
Івана 8:32
Сьогодні багато хто стверджує, що абсолютної істини не існує. Від філософів до поп-музикантів люди проголошують: істина така, якою ти хочеш її бачити, і твоя істина не обов’язково збігається з істиною інших людей.
Але насправді абсолютна істина – Ісус Христос. Десятки разів Він повторював: «Поправді кажу вам…» В одній з найсміливіших і безапеляційних Своїх промов Ісус заявив: «Я – дорога, і правда, і життя» (Ів. 14:6). Євангеліст Іван писав: «Благодать та правда з’явилися через Ісуса Христа» (Ів. 1:17). А Яків додає: «Захотівши, Він [Бог] нас породив словом правди» (Як. 1:18).
Нехай вас не вводить в оману моральний і духовний релятивізм нашого часу. Бог відкрив нам істину у Своєму письмовому Слові – Біблії – та живому Слові – Ісусі Христі. Ісус – абсолютна істина, отже, Йому можна абсолютно й повністю довіряти.
12 липня
Розіп’яті з Христом
Будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти.
Ефесян 5:1
Один чоловік у місцевій газеті проглядав рубрику некрологів і, собі на подив, побачив там замітку про себе – мовляв, він щойно помер. Спочатку чоловік лише посміявся. Та невдовзі на його домашній телефон посипався шквал дзвінків. Приголомшені друзі та знайомі поспішали з’ясувати, що сталося, й висловити співчуття родині.
Зрештою чоловік розізлився й зателефонував редакторові газети. «Ви написали, що я помер, а ось я, живіший за всіх!» – обурено заявив він. Редактор зніяковіло перепросив за цю прикру помилку, а тоді раптом просяяв: «Вигадав! Пане, ми все виправимо! Завтра я опублікую оголошення про вас у рубриці про новонароджених!»
Звісно, це лише анекдот, але в ньому можна побачити й духовний сенс. Спочатку мусимо розіп’яти наше старе «я» й померти – лише тоді ми зможемо народитися згори й рости, уподібнюючись Христу. Писання сповіщає нам дивовижну істину: «І нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом… Отже, будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти» (Еф. 2:5; 5:1).
13 липня
Бог обіцяє нам захист
Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!
Євреїв 13:5
Не забувайте, що ви на війні – духовній війні із сатаною, який зробить усе можливе, щоб підірвати ваш бойовий дух і перемогти вас. Ніколи не сумнівайтесь у цьому. Ваш ворог надзвичайно затятий і має найгірші наміри.
Бог хоче, щоб ми вчилися захищатися від гріха та сатани, адже цей негідник знає наші слабкі місця і б’є по них. Він хоче вивести нас із бойових лав, щоб ми якщо й не загинули, то принаймні втратили ефективність у служінні Богові.
Але Господь пропонує нам навчання, які розвивають нас духовно, так само як спортивні вправи розвивають фізично. Він також забезпечує нас усіма засобами, необхідними для самозахисту і знешкодження сатани. Ці засоби – Біблія, молитва, віра, праведне життя і Дух Святий у серці.
Проте, як і у фізичній підготовці, з нашого боку необхідна старанність. Бог не обіцяв, що в нашому житті не буде труднощів, але обіцяв захистити нас посеред них. А головне, завжди пам’ятайте: завдяки смерті та воскресінню Христа сатана вже зазнав поразки. Одного дня війна остаточно закінчиться.
14 липня
Віч-на-віч із Христом Ісусом
Постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього!
Євреїв 13:14
Павло чекав на смерть із радістю. «Для мене життя – то Христос, а смерть – то надбання», – писав він (Флп. 1:21). Тому апостол вбачав у смерті не ворога, якого треба боятися, а факт, який треба прийняти у час, що його призначив Бог. У його очах смерть була дверима до радісного життя в Небесному Царстві.
Без воскресіння Христа ми б не мали надії на майбутнє. Але Христос воскрес, і одного дня ми всі постанемо перед Ним, обіцяє Святе Письмо. Ми отримаємо відповіді на всі запитання й лишимо позаду всі турботи та страхи. Про це чудово говорить давній євангельський гімн:
Віч-на-віч із Христом Ісусом
Я зустрінусь в небесах,
Як іти Він буде в славі,
У пошані та піснях.
Віч-на-віч із Христом Ісусом
Я зустрінусь в небесах,
Як Він з’явиться у славі
З нагородами в руках.
Керрі Брек
15 липня
Тягарі – це теж благословення
Господь звеселив Свій народ, і змилувався над Своїми убогими!
Ісаї 49:13
Не зручність і достаток збагачують світ, а випробування. З болі та проблем постають найліричніші пісні, найпроникливіші вірші, дивовижні історії та натхнення на життя.
Але про це важко думати, коли проблеми оточують нас звідусіль, а серце стискають непевність і страх. Це найвідчутніша реальність, у якій ми живемо і з якої не так просто перевести думки на щось інше.
Наша старша дочка вийшла заміж за швейцарця, і молоде подружжя зазвичай проводить літо на батьківщині чоловіка. Ми декілька разів гостювали в них і катались на крісельному підйомнику над Альпами. Під нашими ногами розстилався килим із польових квітів – альпійські луки недаремно вважають одними з найгарніших у світі. Проте кількома місяцями раніше насіння і паростки цих квітів лежали під товстим пластом снігу. Цікаво, що саме ця снігова ковдра уможливила їхнє майбутнє зростання: забезпечила водою та захистила від холодного зимового вітру. Часом і наші тягарі подібні до того снігу: завдяки їм ми зможемо врешті розквітнути, щойно скінчиться зима.
16 липня
Один-єдиний шлях
Хто хоче, хай воду життя бере дармо!
Об’явлення 22:17
Один чоловік їхав машиною та зупинився, щоб запитати дорогу. Йому відповіли, але він недовірливо хмикнув: «Невже це найкращий шлях?» – «Не просто найкращий – єдиний», – запевнив його співрозмовник.
До спасіння теж є один-єдиний шлях – Христос. Сам Він сказав: «До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Ів. 14:6). А Петро наголосив: «Під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дії 4:12).
Це зарозумілість? Може, нетолерантність? Ні, аж ніяк. Християни, які наполягають на єдиному шляху, не погордливі. Вони знають, що ми не заслуговуємо на спасіння й отримуємо його суто з Божої благодаті. А Бог передбачив тільки один шлях до спасіння. Лише Христос помер за наші гріхи; лише Він воскрес із мертвих.
Бог і нині пропонує всім людям прощення та нове життя. Якщо ви досі не навернулися до Христа, зробіть це сьогодні. А якщо ви вже з Ним, помоліться сьогодні за знайомих, які ще не увірували, і попросіть Його допомоги в тому, щоб донести цим людям вість про Боже спасіння.
17 липня
Віддана любов
Досконала любов проганяє страх геть.
1 Івана 4:18
Коли я бодай частково розумію глибину Христової любові до мене, грішника, то відповідаю Йому любов’ю. Ця любов, поміж іншим, є почуттям.
Але почуття з’являються і минають, і ми не повинні сліпо за ними слідувати. Бог любить мене завжди, незалежно від того, чи я це відчуваю. Християни, які оцінюють свої стосунки з Христом суто на рівні емоцій, рідко коли мають стабільне духовне життя.
Що ж є його запорукою? Якщо коротко, то одна риса – відданість. Почуття виникають і згасають, але відданість лишається (те саме стосується й любові у шлюбі). Якщо ми присвятили життя Христу, то, напевно, часто відчуваємо радість, вдячність, любов тощо. Та навіть коли ці почуття тимчасово облишають, відданість допомагає нам триматися Бога.
Завдяки відданості ми зостаємося з Христом, навіть коли нам бракує палких почуттів до Нього; ба більше, ми успішно чинимо опір негативним емоціям, таким як сумнів чи страх. Джон Візерспун, єдиний священнослужитель з-поміж підписантів Декларації незалежності США, якось сказав: «Страх Божий – єдине, що позбавляє нас страху перед людьми».
18 липня
Краща доля
Дорога Господня – твердиня невинним, а загибель – злочинцям.
Приповісті 10:29
Оскільки Бог – дарувальник і джерело нашого життя, то ми справедливо належимо Йому. Він – наш Небесний Отець і має право очікувати, що ми ставитимемося до Нього, як діти до батька – з вірністю та любов’ю. І, звісно ж, Господь дуже прагне спілкування зі Своїми дітьми.
Притча про блудного сина (її можна прочитати в п’ятнадцятому розділі Євангелія від Луки, починаючи з одинадцятого вірша) відкриває нам батьківське серце Бога та Його бажання з нами спілкуватися. Господь сумує за Своїми дітьми, що заблукали вдалині від Нього, й палко бажає, щоб вони повернулися додому та до Нього.
У всій Біблії ми бачимо, з яким терпінням і наполегливістю Бог кличе блудних і впертих людей – тих, кому Він як дітям Своїм приготував кращу долю. Від Буття до Об’явлення Бог невтомно повторює: «Прийдіть до мене, і Я прийду до вас».
Хоч би як далеко ви втекли, Бог усе одно вас любить і хоче, щоб ви повернулися додому – назавжди.
19 липня
Щасливий кінець
Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
Псалом 118:89
Оглядаючи стан речей у світі з Біблією в руках, пам’ятаймо, що Бог не відсторонився від людської історії. Він активно діє за її лаштунками, ведучи світ до звершення Своїх планів.
Нехай нас не бентежить те, що ми бачимо на телеекранах і шпальтах газет: хаос, насильство, кровопролиття та війни. Слід розуміти, що це – наслідки гріхів і злих умислів, властивих людству, відколи воно повстало проти Бога. Всі заголовки, всі репортажі підтверджують те, що написав пророк Єремія сотні років тому: «Людське серце найлукавіше над все та невигойне, – хто пізнає його?» (Єр. 17:9).
Не забувайте: останнє слово в людській історії належатиме Богу. Світ щодня наближається до часу, коли повернеться Христос. Бог остаточно розіб’є сили сатани та здійснить Свій досконалий план.
Хоч би яким грізним видається майбутнє людства, християни знають: кінець буде щасливим! Тож не занепадайте духом. Усе найкраще попереду!
20 липня
Цінні в очах Бога
Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.
Приповісті 11:28
Коли помер один багатій, на його похороні всі перешіптувались: «Скільки ж грошей він по собі залишив?» Одна відповідь особливо вразила: «Всі, що мав. Не забрав ані цента».
Знайомлячи людей, у нас заведено представляти їх так: «Це Боб. Він працює в такій-то компанії», – нібито місце роботи чи рід діяльності визначає людську цінність. (За моїми спостереженнями, так представляють лише тих, кого вважають заможними чи успішними.)
Але Бог не оцінює нас за успішністю. Він любить усіх однаково. Наша з вами цінність не залежить від нашої роботи, одягу, будинку чи автомобіля. Ми цінні, бо ми – Боже творіння, бо Він нас любить, бо за нас помер Христос. Ми цінні, бо Він прийняв нас до Своєї сім’ї, як синів і дочок, – навіки.
Не вбачайте джерело своєї цінності в майні чи статусі. Пам’ятайте, що ваша цінність – у Христі, адже ви Йому безмежно дорогі!
21 липня
Перемога у Христі
Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
1 Коринтян 15:57
Великого композитора Гайдна якось запитали, чому музика, яку він пише для церковного вжитку, така бадьора. Митець відповів: «Коли я думаю про Бога, серце сповнюється радості, а ноти танцюють і самі зістрибують з пера на аркуш. Бог дав мені жвавий дух, тож гадаю, не гріх служити Йому бадьоро та жваво».
Гайдн відкрив для себе секрет тривалої радості: думати про Бога. Зосередженість на навколишніх обставинах навряд чи дасть нам тривалу радість. Цілком імовірно, що ми, навпаки, зажуримось або розгніваємось. Та коли ми думаємо про Бога, – спрямовуємо розум і серце до Нього, Його сили та любові до нас, – хіба можна не радіти? «Думайте про те, що вгорі, – писав Павло, – а не про те, що на землі» (Кол. 3:2). Журба тікає перед лицем радості.
Кожен день несе із собою нові битви та спокуси, проте Христос дає силу їх долати. Одна маленька дівчинка розповідала: коли диявол стукає в її двері зі спокусами, вона не відчиняє йому сама, а просить підійти Ісуса. Будьте, як ця дівчинка!
22 липня
Дивіться на Бога
Підійміть свої голови, – бо зближається ваше визволення!
Луки 21:28
Якщо ви колись подорожували літаком, то знаєте, що звисока земля має зовсім інакший вигляд, ніж з рівня нашого зросту. Ще інакшою вона постає з космосу чи з Місяця; це видно на світлинах, що їх зробили космонавти.
На своє життя теж можна дивитися з іншого погляду – власне, до цього й закликає нас Бог. Якщо ми фокусуємо погляд на Ньому, а не на собі чи своїх обставинах, наша перспектива радикально змінюється.
Не грузніть у життєвих обставинах. Можливо, зараз нам видно лише поточні проблеми і труднощі, але Бог бачить загальну картину. Йому видно не лише теперішнє, а й майбутнє. Він хоче, щоб ми здійнялися над собою та подивилися на ситуацію у світлі Його планів. «Для мене Господь оце виконає!» – писав автор псалмів (Пс. 137:8).
Не дивіться під ноги. Дивіться на Бога, Який бачить усе і знає, що для вас краще. Йому можна довіряти, адже Він вас любить.
23 липня
Міцний фундамент
Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!
2 Самуїла 22:2
У недільній школі мої діти часто співали пісню: «На скелі мудрий дім свій збудував». І справді, мудра людина будує на скелі – Господі Ісусі Христі та Слові Його. Ніщо, що збудоване на іншому фундаменті, не вистоїть випробувань часу.
Коли живеш у великому місті, часто бачиш, як зносять старі будинки, щоб на їхньому місці звести нові. В Америці «старими» нерідко вважають споруди, що не простояли і ста років. В Європі й досі використовують немало будинків, яким уже декілька століть. Утім, навіть ці будинки рано чи пізно зруйнують – як не люди, то стихії.
Вистоїть лише те, що спирається на міцний фундамент – Ісуса Христа. Ось що Він сказав: «Кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені» (Мт. 7:24). Чи слухаєте ви Боже Слово? Чи застосовуєте його на практиці день у день?
24 липня
Лагідність і доброта
Раб Господній не повинен сваритись, але бути привітним до всіх.
2 Тимофія 2:24
Ісус був людиною лагідною та співчутливою. Коли Він прийшов у цей світ, тут було дуже мало шпиталів, притулків для нужденних, сиротинців. Практично не існувало лікарень для душевнохворих чи установ, де могли б переночувати безхатьки. Це був дуже жорстокий світ, навіть порівняно із сьогоднішнім.
Христос усе це змінив. Він зцілював хворих, годував голодних, повертав зір сліпим. Він заповідав Своїм учням: «Люби свого ближнього, як самого себе» (Мт. 19:19), – і вчив дотримуватися правила, яке пізніше назвали «золотим»: «Усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви» (Мт. 7:12). Хоч куди поширювалося християнство, там Його учні вершили добрі діла, виявляли любов і злагоду.
Чи бачать у вас люди лагідність Христа і Його співчуття?
25 липня
Як долати випробування
Страждання зазнаєте в світі, – але будьте відважні: Я світ переміг!
Івана 16:33
Коли приходять випробування, нам часом здається, ніби Бог був у відпустці та щось недогледів. Ми обурюємося: чому це зі мною відбувається? Чим я це заслужив? Чому я мушу долати такі труднощі? Куди Ти дивився, Боже?!
Однак такі скарги недалекоглядні й несправедливі. Бог значно вищий за нас. Хто ми такі, аби звинувачувати Його в помилках чи вказувати, що Йому робити? Краще згадайте Його питання до Йова: «Де ти був, коли землю основував Я?» (Йова 38:4). Подібні скарги лише свідчать про брак віри: ми сумніваємось у Божій мудрості та любові до нас.
Шукаєте відповідей? Читайте Святе Письмо. Ісус сказав: «Страждання зазнаєте в світі». Це констатація факту; Він не сказав, що страждань зазнають лише деякі люди чи, наприклад, ті, хто погано поводиться. Ні, всі. Страждання неуникні, як і вплив часу.
Та в усіх стражданнях і випробуваннях нас підкріплює чудова обітниця Христа: «Будьте відважні: Я світ переміг!»
26 липня
Радісний шлях
Радість у Господі – це ваша сила!
Неємії 8:10
Дехто має викривлені уявлення про християнське життя. Ці люди заздрісно дивляться на талановитих та успішних християн і намагаються їх наслідувати. У сусіда трава зеленіша, здається їм. Та коли виявляється, що їхні дари інакші, а суспільний вплив скромніший (чи й зовсім непомітний), ці люди зневірюються. Водночас вони відводять очі від чудових можливостей, що відкриваються перед ними. Вони забувають, що їхнє призначення – служити Христу, а не своєму его.
Наслідуйте краще апостола Павла й нагадуйте собі: «Я можу жити за будь-яких обставин». Мало хто страждав стільки, скільки Павло, однак він завжди був вищий за обставини, навіть у тюремній камері. Будьте, як він. Головне – усвідомлювати, що ви служите Христу, а не собі.
Бог не обіцяв нам легкого життя, вільного від проблем, випробувань, труднощів і спокус. Він не обіцяв безхмарного неба. Господь кличе Своїх дітей не на гральний майданчик, а на поле битви. І якщо ми служимо Христу, то навіть посеред битви відчуваємо: радість у Господі – наша сила!
27 липня
Переможці у Христі
Дух допомагає нам у наших немочах.
Римлян 8:26
Ми маємо постійно покладатися на Святого Духа. Маємо пам’ятати, що Христос живе в нас Духом Святим. Наші тіла – оселя Третьої Особи зі Святої Трійці.
Чому ж ми не покладаємося на Нього так, як слід? Зокрема тому, що не усвідомлюємо власної слабкості та сили нашого ворога. Можливо, ми сумніваємося, що Бог дійсно прийде нам на допомогу. Або вважаємо, що можемо – чи мусимо – впоратися самостійно.
Ні, ми мусимо попросити Його, щоб Він узяв наше життя у Свої руки та впорався замість нас. Мусимо зізнатися Йому, що ми слабкі, безпорадні, нестійкі та ненадійні. Важливо, щоб ми відійшли вбік і довірили Йому всі свої рішення. Ми знаємо, що Святий Дух молиться за нас (Рим. 8:26), і це величезна втіха в нашій слабкості.
Кого серед християн можна назвати переможцями? Тих, хто впевнений, попри внутрішні конфлікти, тривогу та напруження: все в руках Божих! Перемога належить Йому! Навіть у найскрутніших обставинах кажіть собі, як любила казати Коррі тен Боом: «Ісус – переможець!»
28 липня
Свобода вибору
Виберіть собі сьогодні, кому будете служити.
Ісуса Навина 24:15
У Біблії є багато прикладів того, як люди й цілі народи мусили ухвалювати доленосні рішення, що визначали все їхнє майбутнє. Такі рішення періодично постають і перед нами. Якщо помилитися, як часом помилялися біблійні персонажі, можна довго потерпати від наслідків хибного вибору.
Щось вирішуючи, ми маємо пам’ятати, що Бог не лишив нас у темряві й не байдужий до нашого вибору. Бог нас любить і бажає нам лише найкращого. Господь підготував нам ідеальний шлях у житті та хоче, щоб ми обрали його, а не помилкові дороги, куди намагається заманити нас сатана.
Навіть коли вибір неочевидний, Бог проливає на нього Своє світло. Він дав нам Слово, й наші рішення часто спрощуються, якщо ми добре знаємо моральні та духовні принципи Біблії. Він також посилає нам мудрість і розуміння ситуації (часом через інших християн), відтак Його Дух Святий скеровує нас.
Ніколи остаточно не вирішуйте, допоки не порадитеся з Богом і не дізнаєтеся Його волі. Він обіцяв скерувати вас на Свій шлях і обов’язково це зробить.
29 липня
Просто довіртесь Йому
Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Приповісті 3:5
У Бога завжди лишатимуться таємниці й мотиви, які нам не відомі. Він знає все, на відміну від нас. Лише на небі ми зможемо повніше зрозуміти, чому Він вчиняв і вчиняє саме так. Словами Павла, «тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я» (1 Кор. 13:12).
Утім, Бог відкрив Себе достатньо, – особливо на Хресті, – щоб ми вірили: Він завжди діє в наших інтересах. У Своєму Слові Він каже: «Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас…, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію» (Єр. 29:11).
Чудовий приклад навела колись Коррі тен Боом: «Уявіть собі, що між вами та Богом – завіса з вишитим візерунком. Лице вишивки – з Його боку. Людина бачить лише виворіт з обривками ниток, а Бог – дивовижну картину».
Усе в Його руках. Хоч би що траплялося в житті, та ми можемо впевнено сказати: «Знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре» (Рим. 8:28).
30 липня
Світло життя
…Щоб була ваша віра й надія на Бога.
1 Петра 1:21
Цей світ такий звичний для нас, що геть забуваємо про майбутній. Ми звикли до темряви й хаосу, до страждання й насильства; водночас заплющуємо очі від яскравого світла Того, Хто єдиний міг заявити: «Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя» (Ів. 8:12).
Тільки Він – «Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере» (Ів. 1:29). Тільки Він – Надія зневірених, Спаситель загиблих, Пастир заблудлих. Тільки Він «був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї» (Євр. 1:3).
Сьогодні світові лідери борються з практично нездоланними проблемами – і, мабуть, ніколи не подолають їх остаточно. Та посеред суцільної темряви цього світу ніколи не втрачайте з поля зору Ісуса. Він – єдина надія світу, як і вашого життя.
31 липня
Потужна молитва
Поки покличуть, то Я відповім, – вони будуть іще говорити, а Я вже почую!
Ісаї 65:24
Довго молився Джон Нокс – і церкву в Шотландії струсило пробудження. Довго й наполегливо молився Джон Веслі – і зародився методистський рух. Палко кликав Бога Мартін Лютер – і по всій Європі розійшлися хвилі Реформації.
Чому ці духовні велетні минулих століть надавали таке величезне значення молитві? Бо знали, що ведуть бій із потужним духовним супротивником. Вони також усвідомлювали, як сильно світ потребує звістки про Христа, і знали, що без молитви ніяк не вдасться донести цю звістку до краю землі. Як і Павло, вони розуміли: «Зброя-бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь» (2 Кор. 10:4). Хіба наша нинішня ситуація сильно відрізняється?
Бог хоче, аби християни переживали й молилися за світ, що Його не знає. Тож молімося – можливо, у світі ще зацарює мир, а зло відступить. «Бо дуже могутня ревна молитва праведного!» (Як. 5:16).
Серпень
Спасіння дається дарма,
але християнське життя
обходиться недешево.
1 серпня
Молитва активує Божу силу
Безперестанку моліться!
1 до Солунян 5:17
Чи доводилося вам чути: «Нам нічого не лишається, окрім як молитися»?
Нічого не лишається?! Це те саме, що сказати людині, яка помирає з голоду: «Нічого не лишається, окрім як тебе нагодувати». Або хворому: «Нічого не лишається, окрім дати тобі ліки від твоєї хвороби». Або дитині, чиї батьки ледве зводять кінці з кінцями: «Нічого не лишається, окрім купити тобі на день народження омріяну дорогу іграшку».
Молитва відчиняє двері небес і активує силу Божу. Яків пише: «Не маєте, бо не прохаєте» (Як. 4:2). Павло наставляє віруючих: «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою» (Флп. 4:6).
Це стосується не тільки наших потреб, а й потреб інших людей. Надто часто наші молитви обертаються лише навколо нас самих. Але Бог хоче використовувати нас, зокрема і через молитву, аби змінювати життя інших. За кого вам потрібно помолитися сьогодні?
2 серпня
Не помиліться у виборі!
Життя та смерть дав я перед вами… вибери життя.
Повторення Закону 30:19
До того, як у космос стали запускати шатли, астронавти, повертаючись із космічного польоту, приводнювались у капсулах. Крихітне суденце сідало на безкрайні хвилі, а потім до нього підлітали гелікоптери, забирали астронавтів і перевозили в безпечне місце – на борт потужного корабля.
Коли я бачив ці сцени по телевізору, часто думав, наскільки це схоже на Божу «рятувальну операцію». Бог «літає» над світом, вишукуючи в океані гріха безсмертні душі, що ризикують «потонути» в пеклі. Він кидає мотузкову драбину всім, хто в біді. Деякі за неї хапаються і приймають Божий дар – Його Сина Ісуса Христа. Їх витягують, перевозять у безпечне місце, а потім, у майбутньому, – на небеса.
Та інші вдають, ніби не бачать драбини, чи навіть свідомо від неї відмовляються. Вони вважають, що їм нічого не загрожує, що й самі допливуть до берега. На превеликий жаль, люди гинуть – не тому, що Бог їх відринув, а тому, що вони відринули Господа.
Не помиліться у виборі!
3 серпня
Христос – взірець для нас
[Ісус] навчився послуху з того, що вистраждав був.
Євреїв 5:8
Христос страждав на хресті з однією головною метою – врятувати нас від гріхів. Та заодно Він став для нас взірцем поведінки, каже Новий Заповіт, і це дуже важливо.
Грецьке слово, що в перекладі означає «приклад» або «взірець», походить зі шкільного життя; це те, що писав на дошці вчитель, а учні старанно копіювали собі на дощечку чи в зошит. Христос – наш Учитель, а Його дії та слова – взірець для нас. Ми дивимося на Нього. З Його прикладу ми дізнаємося, як треба переносити страждання.
І як же Ісус їх переносив? Не піддавався відчаю та сумнівам. Дивився далі повз них, передбачаючи майбутню славу. Знав, що Отець із Ним і оберне Його страждання на добро. Так само потрібно міркувати й нам.
Автор Послання до Євреїв пише: «Тож подумайте про Того, Хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх» (Євр. 12:3). Так, подумайте про Нього!
4 серпня
Терпіння та зростання
Досвідчення вашої віри дає терпеливість.
Якова 1:3
Більшість із нас не надто терпеливі. Якщо літак запізнюється бодай на кілька хвилин або щось відбувається не точно тоді чи не саме так, як ми хотіли, ми дратуємось і нервуємо. Я чув про людей, які припиняли ходити до певної церкви лише тому, що проповідник трішки затягував проповіді! Однак Яків пише: «Браття, довготерпіть аж до приходу Господа! Ось чекає рільник дорогоцінного плоду землі, довготерпить за нього, аж поки одержить дощ ранній та пізній. Довготерпіть же й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господній» (Як. 5:7–8).
Терпіти – це не просто стиснути зуби й чекати. Це радісно передбачати щось хороше. Землероб із терпінням спостерігає свою ще порожню ділянку, бо знає, що скоро на ній зійдуть паростки. Він терпляче працює, розраховуючи на врожай.
Так само й у духовному світі. Бог знає, який плід дасть усе, що з нами відбувається, і закликає нас додати до віри терпіння. Тож попросіть у Бога цей дар – і користуйтеся ним.
5 серпня
Мир на землі?
Він-бо наш мир.
Ефесян 2:14
Скільки я пам’ятаю, люди завжди сушать голову над тим, як встановити на землі мир. Над цим працюють сотні організацій; люди витрачають купу грошей і часу, підписують договори, складають підручники – все для того, аби знайти чарівну формулу «миру на землі, доброї волі у людях».
Очікувалося, що Перша світова війна «покладе край усім війнам», але не вийшло. Навіть якщо на вулицях не стріляють, «бойові дії» тривають удома: між чоловіками і дружинами, батьками й дітьми, сусідами, начальниками та підлеглими.
Як цьому зарадити? Відповідь може здатися надто простою, але так воно і є: навернутися до Бога. Це єдине, що допоможе надовго. Лише Бог здатний очистити людське серце від пожадливості, ненависті й заздрості, замінивши їх спокоєм, співчуттям і прощенням. Лише Він може позбавити нас агресії та гніву, замінивши їх миром і любов’ю.
Хоч би які війни точилися у вашому житті, складіть їх біля хреста й попросіть Ісуса наповнити вас Його миром.
6 серпня
Щасливі сім’ї
Діти – спадщина Господнє, плід утроби – нагорода!
Псалом 126:3
Сьогодні, як ніколи раніше, сімейне життя перебуває під тиском з усіх боків.
Із власного бажання чи з необхідності більшість жінок працює поза домом. Багато хто відчуває провину, лишаючи дітей під чужою опікою чи самих удома, поки перебуває на роботі. Водночас чимало жінок (як і чоловіків) свідомо приділяє роботі більше уваги, ніж сімейному життю. То чи варто дивуватися, що в сім’ях стільки проблем?
Які життєві досягнення зрівняються зі щасливою сім’єю, з дітьми, які виростають у любові й пошані до батьків? Адже будь-яка матеріальна ціль, навіть якщо її досягти, потішить лише тимчасово. Діти ж – неминущий спадок.
Наш головний обов’язок – аби діти росли в домі, де шанують Господа й царює Христова любов. Чи відчувають ваші діти, що Христос – центр вашого сімейного життя?
7 серпня
Моліться про свої проблеми
Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання.
Филип’ян 4:6
Що ви робите, коли з’являються проблеми? Хвилюєтеся? Так, більшість людей хвилюється. Та чи це допомагає розв’язати проблеми? Ні. Тож якщо хвилювання не сприяє подоланню проблем, навіщо хвилюватися?
Біблійна оповідь про Єзекію підказує нам гарний спосіб упоратися з негараздами: «І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем. І Єзекія молився перед Господнім лицем» (2 Цар. 19:14–15).
На жаль, ми часто звертаємося до Бога не насамперед, а вже тоді, коли ніщо інше не допомагає. Краще візьміть приклад з Єзекії. Відразу приносьте свої проблеми Богові, бо лише Він здатний розв’язати їх найкращим для вас чином і зі Своєї досконалої волі.
8 серпня
Проблема страждання
Дороги Його я держався й не збочив.
Йова 23:11
На думку деяких науковців, Книга Йова – найдавніша з біблійних книг. Правда це чи ні, та вона присвячена питанню, старому як світ: чому Бог допускає страждання?
Це непросте питання, адже воно стосується одного з наших найглибших сумнівів щодо Бога. Якби Господь був добрий і люблячий, хіба Він допускав би страждання? А Творець їх допускає. Очевидно, Він нас не любить. Так ми міркуємо, але ця логіка хибна. Бог нас любить – і доказом того є страждання, які переніс Його Син на хресті.
Тож як знайти відповідь на це прадавнє запитання? Перш за все пізнати характер Бога. Йову це вдалося. Бог так і не дав йому логічного, вичерпного обґрунтування його страждань. Але завдяки своєму досвіду Йов зрозумів: Богові можна довіряти, бо Він милосердний і люблячий. Ви теж можете Йому довіряти – не тому, що Господь відповідає на всі наші питання, а просто тому, що Він – Бог.
9 серпня
Молитовне життя Ісуса
Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, – Він дасть вам.
Івана 16:23
Одне з найдивовижніших відкриттів під час читання Нового Заповіту – те, скільки часу Ісус приділяв молитві. Христос мав лише три роки на земне служіння, але на розмову з Отцем Йому ніколи не бракувало часу. Христос молився перед кожною складною справою, що на Нього чекала. Ісус молився довго й регулярно: не минало ні дня, щоб Він не виливав Батькові Свою душу.
А як поспішно й недбало молимося ми порівняно з Ісусом! Кілька завчених біблійних віршів зранку – і ми прощаємося з Богом на решту дня, аж до вечірньої п’ятихвилинки, коли зазвичай озвучуємо Йому свої потреби.
Не таким було молитовне життя Ісуса. Він говорив з Отцем розлого і систематично. Написано, що Його палкі молитви часто тривали всю ніч. Навряд чи хтось мав більше справ, аніж Він; утім, справ було не настільки багато, щоб нехтувати молитвою.
Що заважає вам виділяти молитві пріоритетний час у своєму розкладі?
10 серпня
Вірте й трудіться
Як тіло без духа мертве, так і віра без діл – мертва!
Якова 2:26
Згідно з Біблією, християни – це ті, хто вірить у Христа як у Спасителя і слухається Його як Господа. Це сутність християнського учнівства – віра та послух. У Діях апостолів (11:26) написано: «В Антіохії найперш християнами названо учнів».
Новий Заповіт не розмежовує віру й послух. Вони нерозривно пов’язані, бо якщо ви справді віруєте, то неодмінно слухатиметеся Бога. Вірою ми стаємо громадянами Божого Царства; а любов до Бога й виконання Його волі – посвідчення на підтвердження нашого громадянства.
Тому християнське життя – це дивовижна єдність віри та праці, відпочинку та боротьби, дарування та отримання подарунків. Господь виконує Свою частину роботи, а ми мусимо виконувати свою. Урожай – Божий дар землеробу, проте землероб теж мусить докласти до нього тяжку працю. Талановиті музиканти мають дар від Бога, та мусять багато репетирувати, щоб його розвинути.
Чи є у вашому житті сфери, закриті від Христа? Вірте і слухайтесь Його в усьому
11 серпня
Бог – наш Батько
І буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете.
2 Коринтян 6:18
У відомій притчі про блудного сина головному героєві не подобалося жити в батьківському домі, де він мав усе необхідне. Йому хотілося більшого. Хлопець піддався омані, нібито вдалині від батька знайде цікавіше й веселіше життя.
Хіба ми теж часом так не думаємо, навіть якщо є християнами? Нам здається, що Бог чогось недодає, що близькі стосунки з Небесним Отцем – не вершина щастя, що світське життя веселіше й повноцінніше, ніж життя з Богом.
Та це не так. Коли ми так думаємо й відходимо від Бога, – хай навіть трохи, не так далеко, як блудний син, – то накликаємо на себе лихо. Тоді ми повертаємося до Нього і благаємо про допомогу та прощення.
На щастя, Небесний Отець завжди чує наші благання. На щире каяття Він відповідає цілковитим прощенням. Та хіба ж не було б краще уникнути цих перипетій? Ніколи – ніколи! – не думайте, що сатана запропонує вам щось краще, ніж Бог. Він на це нездатний.
12 серпня
Надія на небо
Дорога в очах Господа смерть богобійних Його!
Псалом 115:5
Смерть – досвід, який доведеться отримати кожному з нас. Можна його боятися, заперечувати чи й зовсім про нього не думати, та одне неспростовно – всі ми помремо.
Утім, для віруючих смерть має зовсім інший сенс, аніж для невіруючих. Нам не треба її боятися чи цуратися, бо ми знаємо: це лише затінений поріг осяйного Божого палацу. Не дивно, що Павло писав: «Маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше» (Флп. 1:23).
Іноді Бог дає своїм святим перед смертю видіння того, що чекає їх на небі – зокрема для того, щоб підбадьорити тих, хто лишається на землі. За кілька хвилин до смерті моя бабуся сіла в ліжку, всміхнулася і сказала: «Я бачу Ісуса – Він простягає до мене руку. А поруч із Ним Бен – у нього два ока і дві ноги» (мій дідусь Бен втратив око й ногу в битві поблизу Геттісбурга).
Чи чекаєте ви на той день, коли будете з Христом, «бо це значно ліпше»?
13 серпня
Вічна любов
Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!
Єремії 31:3
Хто зможе описати чи виміряти Божу любов? Бог є любов – цей факт відкриває нам Біблія. Коли ми проповідуємо справедливість – це справедливість, яка приправлена любов’ю. Коли ми проповідуємо праведність – це праведність, що ґрунтується на любові. Коли ми проповідуємо викуплення гріхів – це викуплення, що вмотивоване, уможливлене та здійснене любов’ю.
Коли ми проповідуємо воскресіння Христа, то проповідуємо диво любові. Коли ми проповідуємо повсюдну присутність Христа, то проповідуємо силу любові. Коли ми проповідуємо повернення Христа, то проповідуємо остаточне виповнення любові.
Хоч би які гріхи ми вчинили, якими б чорними, ганебними брудними та жахливими вони були, та Господь нас любить. Навіть якщо ми стоїмо перед воротами пекла, Бог любить нас вічною любов’ю. Чи маю я докази? Авжеж. Ісус Христос, єдиний Божий Син, пішов за нас на хрест. «Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16).
14 серпня
Що роблять ангели?
Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово.
Псалом 102:20
Коли ми згадуємо про ангелів, то зазвичай думаємо про те, що вони роблять для нас, людей, адже «їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати» (Євр. 1:14).
Утім, як каже Біблія, ангели мають іще багато інших справ. Понад усе, йдеться у Святому Письмі, ангели об’єднують голоси в невпинній хвалі – прославляють Боже ім’я, тішаться Його святості та досконалості. «Благословіть Господа, Його Анголи»!
Ісая одного разу мав видіння неба, де сонми ангелів проголошували: «Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його!» (Іс. 6:3). Іван бачив «багатьох Анголів навколо престолу… І казали вони гучним голосом: “Достойний Агнець, що заколений”» (Об. 5:11–12). Ісус казав, що «радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається» (Лк. 15:10).
Хіба це не приклад для нас? Хіба наше життя не має відзначатися радістю і хвалою? Хвала розвіює темряву й веде нас ближче до Бога. Як сказав колись Мартін Лютер, «ходіть, заспіваймо псалом і проженімо диявола!»
15 серпня
Безмежна покора
Хто згубить душу свою ради Мене…, той її збереже.
Марка 8:35
Одного разу я розмовляв з офіцером поліції, і той попросив поділитися секретом переможного християнського життя. Я відповів, що такий секрет навряд чи існує. Та все ж таки, якби я спробував сформулювати його одним словом, це було б слово «покора».
Ви запитаєте: «І як мені підкорити життя Богові?» Так само, як і прийняти спасіння. Треба сповідати гріхи й повністю передати Ісусові Христу владу над усіма сферами нашого життя, характеру та волі, а відтак вірити, що Христос візьме владу у Свої руки.
Один раз покаятися чи заявити про свою віру перед церквою – це добре, проте замало. Не можна сподіватися, що решту свого життя ми проживемо у сяйві цієї визначної події. Мусимо час від часу повертатися й оновлювати свої обітниці та завіт з Богом. Мусимо стежити за собою й регулярно перевіряти своє духовне здоров’я.
Ісус сказав: «Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде» (Лк. 9:23). Щоденне підкорення життя Богові – ключ до щоденних перемог.
16 серпня
Палкі молитви
[Якщо] впокоряться люди Мої… і помоляться, і будуть шукати Ім’я Мого…, то Я вислухаю з небес.
2 Хроніки 7:14
Від першої до останньої сторінки Біблії ми читаємо про людей, чиї молитви були почуті, – тих, хто молився палко, й Бог відповів, і змінився напрям людської історії.
Ілля молився – і Бог послав із неба вогонь, що охопив жертву на жертовнику, зведеному перед очима Божих ворогів. Єлисей молився – і воскрес син шунамітянки. Анна молилася – і Бог дав їй сина Самуїла, через якого благословляв Свій народ упродовж багатьох років.
Павло молився – і зміг заснувати десятки церков у Малій Азії та Європі. Петро молився – і повернув до життя померлу християнку Сарну, щоб та ще багато років служила Господу.
Молитви цих людей витікали з їхньої глибокої віри. Вони були органічною частиною цілого – праведного життя на славу Богу. Пригадуються слова богослова XVII ст. Джона Овена: «Хто молиться як слід, то намагатиметься і жити так, як молиться».
17 серпня
Хто ваш Господь?
Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, – і добре ви кажете, бо Я є.
Івана 13:13
Чи замислювались ви колись над тим, як багато інформації щодня виливається на нас без нашого запиту? Телереклама, електронні листи, телефонні дзвінки, журнали, відеоролики, рекламні щити й буклети в поштовій скриньці, випадкові розмови – перелік можна продовжувати безкінечно.
Як ця інформація впливає на наше мислення? Чи не переконує, що шлях до щастя лежить через багатство, красу, славу чи ще якусь із сотні світських цінностей? Чи не починаємо ми вірити, що найважливіше в житті – фінансовий успіх, авторитет у людських очах, влада, секс тощо? Дуже важко опиратися накопиченому ефекту такої шаленої кількості інформації.
Однак Бог говорить, що наше мислення має визначати Його істина. Цінності цього світу Господь називає непотребом; і навпаки: що світ відкидає, те Бог возвеличує. «Бо ваші думки – не Мої це думки, а дороги Мої – то не ваші дороги» (Іс. 55:8).
Ісус сказав: «Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, – і добре ви кажете, бо Я є». Хто ваш Учитель і Господь – Ісус чи світ?
18 серпня
Надія для серця
Через те моє серце радіє… і тіло моє спочиває безпечно!
Псалом 15:9
Надія – мабуть, найбільша психологічна, духовна та медична потреба, спільна для всіх людей. Відомий британський кардіолог Роберт Макнер Вілсон писав у автобіографічній книжці «Шлях лікаря»: «Надія – це ліки, якими я користуюся частіше, ніж будь-якими іншими; надія лікує майже від усього».
Інший медик – д-р Гарольд Вульфф, викладач психіатрії та професор Медичної школи Корнелльського університету – писав: «Надія поруч із вірою та осмисленістю життя має цілющі властивості. І це не суб’єктивна думка, а висновок контрольованого наукового експерименту».
Коли помирає надія, ми впадаємо у відчай, тому вона – як психологічна, так і біологічна необхідність. Людям потрібна надія, а істинна надія походить лише від Христа. Коли ми приходимо до Ісуса з вірою, Він дає надію на майбутнє – в цьому житті та у вічності.
19 серпня
Безумовна любов
Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас.
1 Івана 4:10
«Найбільше щастя в житті, – писав Віктор Гюго, – це впевненість, що нас люблять». «Любов, – проголошував Зиґмунд Фрейд, – це перша передумова психічного здоров’я».
На жаль, багато хто у житті не відчуває себе любленим. Навіть більше: цим людям здається, що любити їх неможливо. Ймовірно, в дитинстві їх постійно критикували чи ігнорували, а може, вони потерпали від конфліктів між батьками. Або ж уже в дорослому житті припустилися грубих помилок, і це лише закріпило переконання, що вони не заслуговують на любов.
Якщо ви саме така людина, то маю для вас дуже гарну новину! Хоч би що нашіптували вам похмурі почуття, це неправда. Бог вас любить! Подивіться на себе Його очима, і ваше ставлення зміниться. Якби Він вас не любив, невже Христос помер би за вас? А Він це зробив! «Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас», – каже Біблія (1 Ів. 3:16).
Господь вас любить. Закарбуйте цю істину в серці та розумі і щодня собі нагадуйте. Це змінить усе.
20 серпня
Коли нас відштовхують
Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами.
Ісаї 53:3
Протягом земного служіння Ісус багато разів стикався з критикою та неприйняттям. Після однієї з перших Його проповідей земляки з Назарета хотіли скинути Ісуса з гори (Лк. 4:29). Релігійні та політичні діячі постійно з Ним сперечалися і, зрештою, вступили у змову проти Нього. Христа заарештували і привели на суд до Пілата, а потім до Ірода. Хоча звинувачення проти Нього не підтвердились, однак Ісуса проголосили ворогом Бога і людей, не гідним життя.
Як Христос реагував на критику та неприйняття? По-перше, незворушно. Він не змінював змісту Своїх проповідей і не припиняв чинити так, як вважав за належне. По-друге, мужньо. Попереду на Ісуса чекав хрест, та Він не втрачав сили духу й не ухилявся від Божої волі. По-третє, покірно. Коли Ірод провокував Христа на захисну реакцію, то «нічого не відповідав Він йому» (Лк. 23:9). Ісусові було важливе лиш одне – виконати Свою місію від Бога.
А як ми реагуємо на критику?
21 серпня
Лагідність прикрашає людину
Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
Матвія 5:5
Жодна людина не буває лагідною від природи. Ми хочемо, щоб усе було по-нашому (навіть якщо за темпераментом спокійні); якщо ж хтось або щось нам перешкоджає, то ображаємося, гніваємося, а іноді навіть мстимося.
Мойсей зробився лагідним, проте не відразу. Бог виховував у ньому цю якість аж сорок років.
Петра аж ніяк не можна було назвати лагідним. Він мав вибуховий характер: говорив, що спадало на думку, і діяв із першого імпульсу. Та після воскресіння Христа в житті Петра відбулися великі зміни; мало-помалу Святий Дух допоміг йому стати лагідним.
Павло – до свого навернення – теж не був лагідним. Цькування християн було його роботою! Однак пізніше він писав церкві в Галатах: «Плід духа: …довготерпіння, добрість…, лагідність, здержливість» (Гал. 5:22–23).
Від природи люди погордливі та самовпевнені, зовсім не скромні. Лише Дух Божий може переродити нас, докорінно змінити наше життя й поступово уподібнити Христові. Він – наш взірець лагідності.
22 серпня
Небесна реальність
І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре!
Об’явлення 7:17
Потерпаючи від страшних випробувань, Йов сказав: «Людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти» (Йова 5:7). Так і є. Я ще не бачив людини, яка б не мала проблем. Страхи чи хвороби крадуть наше щастя, конфлікти та розбиті мрії позбавляють спокою та сну.
Але Бог дав нам прекрасну обітницю: на небі все це забудеться. Там «не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об. 21:4).
Така небесна реальність. Навічно лишаться тільки тісні стосунки між Христом і Його Церквою. Агнець сяде на престолі; Він водитиме Свій народ до джерел вод життя.
Якщо ми в цьому певні, майбутнє нас не лякає. За тимчасовими труднощами чекає небо, де наші мрії здійсняться. Тому християнам не варто боятися, журитися чи вішати носа. Попереду небо!
23 серпня
Усередині й зовні
Повіддавайте ваші тіла на жертву живу… і не стосуйтесь до віку цього.
Римлян 12:1–2
Ніхто не бачить, що відбувається у вас усередині, не знає ваших думок і переживань, мрій і мотивів. Нікому не видно, наскільки ви віддані Христу у глибині свого серця.
Усе, що люди бачать, – ваше тіло; про ваш внутрішній світ вони судять із того, що є ззовні. Ваші насуплені брови свідчать про тривогу чи осуд; усмішка – про вдячність чи привітність; стиснені кулаки – про ворожість чи гнів.
Розумієте, чому Павло каже нам віддати «тіла на жертву живу»? З простої причини: те, як ми користуємося своїм тілом, свідчить людям про стан нашого серця. Якщо стверджуємо, що служимо Христу, але наша зовнішня поведінка вказує зворотне, люди мають усі підстави не вірити нашим словам. Одяг, мовлення, звички – все це має бути гідне християнина. Мусимо бути «бездоганні та щирі, “невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду”» (Флп. 2:15).
Чи свідчить ваш зовнішній образ про відданість Христу всередині?
24 серпня
Чисті серцем
Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Матвія 5:8
Чому Ісус сказав, що ми маємо бути «чисті серцем»? Бо серце – наша внутрішня сутність – є джерелом усього, що ми робимо. З нього походять мотиви, бажання, цілі та почуття. Якщо в серці щось не так, годі й чекати праведної поведінки.
Ісус сказав про це так: «Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум» (Марка 7:21–22). Не надто приваблива картина!
Але Бог хоче дати нам чисте серце й робить це. Уперше серце очищається, коли ми приходимо до Христа з покаянням і вірою: «Кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха» (1 Ів. 1:7). Але Бог продовжує нас очищати день у день, якщо ми підкорюємося Святому Духові та з Його допомогою відступаємося від злого і прагнемо добра. «Блаженні чисті серцем».
25 серпня
Вічний Бог з нами
Покрова твоя – Бог Предвічний.
Повторення Закону 33:27
Слово «страждання» передусім асоціюється в нас із фізичним болем. Та психологічні страждання не менш реальні, а часом і більш виснажливі.
Дехто сповнений горя чи смутку, якими не може ні з ким поділитися, навіть з найближчим другом чи супутником життя. Внутрішнє страждання випиває з нас усі соки і стискає душу лещатами. Нерідко воно негативно впливає на наші стосунки з людьми, а часом і виходить за межі «тимчасової проблеми», переростаючи в серйозну психічну хворобу.
Павло знав, що таке психічні страждання; наприклад, Друге послання до Коринтян він написав «з великого горя та з туги сердечної» (2 Кор. 2:4). У Гетсиманському саду Ісус «був у смертельній тривозі» (Лк. 22:44). Петро, коли тричі зрікся Христа, вийшов і «гірко заплакав» (Лк. 22:62).
І коли приходять такі часи (а вони приходять до всіх), Бог усе одно нас любить. Він нас не залишає. Пам’ятайте: «Покрова твоя – Бог Предвічний і ти в вічних раменах Його» (Повт. 33:27).
26 серпня
Бог – наша сила
Господь моє світло й спасіння моє, – кого буду боятись?
Псалом 26:1
Бог – моє світло і спасіння; це беззаперечний факт. То хіба в мене є причина чогось боятися? Бог нічого не боїться, і нам не варто.
Святе Письмо також каже, що Бог – «допомога в недолях» (Пс. 45:2). Якщо не довіряти Богові, Який усе знає, все може та любить нас, куди нам іще йти по допомогу? На щастя, Йому можна довіритись!
Бог може – і дуже хоче! – врятувати нас із будь-якої скрутної ситуації. Він хоче дати нам силу, щоб ми долали спокуси й не грішили (адже гріх розділяє Бога та Його улюблених дітей). Господь хоче дати сміливість, щоб ми долали проблеми, замість того щоб уникати або заперечувати їх. Він хоче дати нам мудрість і практичну допомогу в подоланні їх.
Чого ви боїтеся сьогодні? Поразки? Поганого ставлення людей? Хвороби чи фізичної небезпеки? Непевного майбутнього? Хоч би що це було, зверніться до Бога. Нехай Він допоможе вам віддати всі страхи Йому. «Господь моє світло й спасіння моє, – кого буду боятись?»
27 серпня
Божественний вогонь
І дам їм одне серце, і нового духа дам.
Єзекіїля 11:19
Зустрівшись із живим Богом, людина вже не може залишатися такою, як була. Божественний вогонь або притягує, або відштовхує, рятує чи руйнує, допомагає чи заважає. Якщо його прийняти та використовувати, він несе добро та благословення; якщо від нього відмовитись – прокляття.
Один злодій перед смертю звернув увагу на сяйво на сусідньому хресті; він увірував і був порятований. Інший злодій відвернувся й не прийняв Божої любові; його поглинула вічна загибель.
Бог бере слабких і робить їх сильними. Він бере нечистих і робить чистими, нікчемних – гідними, грішних – святими.
Мабуть, про це думав Єзекіїль, коли написав: «Я дам їм одне серце й вкладу в них новий дух, я вийму з їхнього тіла камінне серце й дам їм серце тілесне» (11:19, переклад Івана Хоменка).
Пізнавши Христа, ви не залишатиметесь такими, як були. Як гадаєте, що Він хоче змінити у вашому житті сьогодні?
28 серпня
Будьте вдячні за все
І нехай мир Божий панує у ваших серцях… І вдячними будьте!
Колосян 3:15
Коли в житті щось негаразд, важко бути вдячними. Можна мати сто причин для вдячності, та варто статися бодай чомусь негативному, і це захопить усі наші думки!
Однак Біблія каже: «Подяку складайте за все» (1 Сол. 5:18). Хоч би що сталося, мусимо дякувати Богові. Тож плекайте в собі дух вдячності. Дякуйте Господу за кожне послане вам благословення. Дякуйте Йому за Христа і Його подвиг заради вас. Навіть коли справи кепські, дякуйте, що могло б бути ще гірше і що Він завжди тримає вас у Своїх руках.
Навчіться бути вдячними за будь-яких обставин, і будете як Метью Генрі, британський богослов початку XVIII ст. Коли чоловіка пограбували, він написав у щоденнику: «Мені є за що дякувати, адже, по-перше, донині мене ще ніколи не грабували; по-друге, мене лише пограбували, а не вбили; по-третє, хоч у мене забрали все, цього було небагато; по-четверте, я – жертва грабіжників, але не грабіжник».
Хотів би я навчитися такої вдячності!
29 серпня
Цілковитий спокій
Любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.
Римлян 5:5
Колись давно, їдучи проповідувати до Європи, я віддавав перевагу морському сполученню, адже на кораблі міг насолодитися п’ятьма днями відносного спокою.
В одній з таких поїздок наш капітан, на прізвище Андерсон, показав мені, як на кораблі використовують гіроскоп. «Цей прилад допомагає тримати рівний кіль під час шторму, – пояснив він. – Коли величезні хвилі гойдають корабель, гіроскоп сприяє стабілізації судна та підтриманню рівноваги».
Слухаючи його, я подумав, що Дух Святий у нашому серці діє подібно до гіроскопа. Нехай хвилі життєвих штормів розбиваються просто над головою. Нехай сатана, ворог наших душ, напосідає з усіх боків. Нехай страждання, печалі, спокуси та випробування омивають наш корабель. Душа буде на рівному кілі та в цілковитому спокої, якщо в ній живе Святий Дух. Він утішає нас Божою присутністю й запевняє, що Божі обітниці істинні.
30 серпня
Божі діаманти
Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить!
Псалом 111:1
Ми, християни, маємо сяяти, наче діаманти на тлі чорного оксамиту. З нами повинно приємно мати справу. Мусимо бути врівноваженими, культурними, ґречними та привітними, проте водночас твердими у своїх переконаннях. Сміймося, світімося, але не дозволяймо нехристиянському світу тягнути нас униз, до свого рівня.
Христос волів, аби Його учні відрізнялися від решти людей; якщо ми направду Його учні, інакше й бути не може. Однак «трохи відрізнятися» недостатньо. Треба бути найчистішими, найсвятішими, найдобрішими, найвідданішими, найдружнішими, найчемнішими, найпрацьовитішими, найуважнішими, найщирішими та найбільш люблячими людьми на землі. «Розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки-віків», – каже Біблія (Дан. 12:3).
Лікар, державний діяч і місіонер Альберт Швайцер сказав про це так: «Наше служіння та покликання – з радістю нести Божу любов у цей недосконалий світ».
31 серпня
Спокій у служінні
Отож, людові Божому залишається… спочинок.
Євреїв 4:9
Наше покоління більше, ніж усі попередні, звикло до розваг. Ми маємо телевізори із сотнями каналів; забезпечуємо багатомільйонні заробітки поп-зіркам і професійним спортсменам; купуємо заміські будиночки в різних країнах світу. Навіть наші діти кривлять рота, якщо не отримують на Різдво найновіших комп’ютерних ігор чи пристроїв.
Ця нестримна жага розваг, певно, свідчить про глибшу проблему. Існує думка, що за всю історію людство ще ніколи настільки не нудилося. Мабуть, це правда. Глибоко в нашому серці зяє порожнеча, яку нічим не заповнити; ми безуспішно шукаємо внутрішній спокій і відпочинок. Ось який парадокс: що більше ми намагаємося розважитися, то менш задоволеними почуваємося.
Лише Христос може заповнити порожнечу в серці – й обов’язково це зробить, якщо ми відкриємо перед Ним своє життя. Крім того, пам’ятаймо про небо, де наші бентежні душі знайдуть цілковитий спокій. «Отож, людові Божому залишається… спочинок».
Вересень
Справжній християнин –
той, хто не побоїться подарувати свого папугу
місцевому пліткарю.
1 вересня
Особливий час
Бо очі Господні – до праведних, а вуха Його – до їхніх прохань.
1 Петра 3:12
Багато хто прагне служити Богу, але не прагне проводити з Ним час. Ці люди обирають зайнятість, замість того щоб спокійно і неквапно іти по життю у товаристві найкращого Друга.
Так, Бог закликає нас трудитися для Нього; у християнському житті не має бути лінощів чи недбальства. Але Господь також закликає просто приходити до Нього в тиші: «Ідіть осібно самі до безлюдного місця» (Мк. 6:31).
Ісус, читаємо ми, «як дуже ще темно було…, вийшов і пішов у місце самітне, і там молився» (Мк. 1:35). Якщо Божий Син потребував часу наодинці з Батьком, то наскільки більше потребуємо його ми?
Непросто змушувати світ чекати, виділяти окремий час і проводити його в Божому Слові та молитві. Втім, це абсолютно необхідно, якщо ми хочемо зростати у стосунках з Богом і набиратися сил на майбутні битви. Не відкладайте це на потім. Відсьогодні ж розпочніть щодня проводити час наодинці зі Всевишнім.
2 вересня
Бунтівна воля
Покайтеся ж та наверніться.
Дії 3:19
Ми навертаємося до Христа лише раз у житті: коли каємось у гріхах і сповідуємо віру в те, що лише Ісус може нас урятувати. Цього прекрасного дня Бог виводить нас «із темряви до дивного світла Свого» (1 Пет. 2:9).
Однак далі нам треба жити як гідні християни день при дні. Це шлях завдовжки в життя, коли ми щодня мусимо вірити й каятись, відвертатися від гріха й жити для Ісуса Христа, силою Святого Духа.
Тут і проявляється наша впертість. Хоч ми і навернулися, хоч Господь оселився в нас, та наша стара природа ще б’ється в агонії. Ми вперто бажаємо ставити на перше місце себе, а не Всевишнього.
Підкорити свою бунтівну волю Христові буває непросто, та коли це вдається, ми почуваємося так, ніби нарешті став на місце вивихнутий суглоб. Замість стресу та напруження життя, розсинхронізованого з Богом, ми відкриваємо для себе блаженство Його присутності.
Кому підкорена ваша воля сьогодні? Вашому его чи Христу?
3 вересня
Нам потрібна милість
Бо добрий Господь, Його милість навіки.
Псалом 99:5
Багато хто з християн має неповне уявлення про Бога. Ми охоче цитуємо Євангеліє від Івана 3:16, але забуваємо про наступні вірші у тому ж розділі: «Хто ж не вірує, – той вже засуджений» (Ів. 3:18).
Так, Бог нас любить і співчуває нам. Але Він також святий і досконалий. Він – Суддя, який одного дня виллє Свою лють на тих, хто відмовляється каятися.
Надто часто ми боїмося фізичного болю більше, ніж моральних проступків. Хрест доводить, що святість – настільки важливий принцип, що Господь за нього вирішив померти. Бог не може зняти з людей провину, якщо її не викуплено. Тому необхідне було викуплення на хресті.
Не ставтеся до гріха легковажно. Не толеруйте гріх у своєму житті, бездумно махаючи рукою: «Та що вже, Бог простить!» Гріх – пряма образа на адресу всемогутнього Творця; справді, Господь дуже милостивий до тих, хто кається, але Він також і Суддя. «Все наге та відкрите перед очима Його, – Йому дамо звіт!» (Євр. 4:13).
4 вересня
Бог керує часом
Мені призначається вінок праведности.
2 Тимофія 4:8
Багато хто ламає голову над питанням: куди прямує людська історія? Однак, хто уважно читає Біблію, той знає: стрілками світового годинника рухає Бог. Хоч би якими хаотичними здавалися події, в Нього все під контролем; Він веде Свої незмінні плани до звершення.
Звісно, ми не завжди можемо розгледіти Його руку. Як писав англійський поет і автор гімнів Вільям Купер, «шляхи Господні – таїна, діла Його – дива». Бог не облишив цей світ. Він підтримує наше життя Своїм провидінням і працює за лаштунками, скеровуючи події до божественної мети.
Що то за мета? Павло сформулював її так: «Усе об’єднати в Христі, – що на небі, і що на землі» (Еф. 1:10). Одного дня правління сатани скінчиться, і Христос зацарює як Господь над усім творінням. Одного дня гріх і непослух цього зіпсованого світу будуть винищені, й лишиться Боже Царство праведності та миру.
Тож нехай вас не бентежить те, що ви читаєте у новинних заголовках. Бог знає, що робить. Уже скоро настане Христове Царство.
5 вересня
Нарешті ми прийдемо додому
Ось нове все творю!
Об’явлення 21:5
Небо настільки прекрасне, що апостол Іван, отримавши видіння про нього, зміг порівняти його лише з молодою жінкою в найщасливіший день її життя – день весілля. Святе місто, писав Іван, гарне, «як невіста, прикрашена для чоловіка свого» (Об. 21:2).
Багато хто з художників робив спроби зобразити небесне царство, та навіть найкращі картини далекі від дійсності. Знову ж таки перо Івана (натхненного Духом Святим) могло лише натякати на велич, що одного дня постане перед нашими очима: «Славу Божу він [небесний Єрусалим] має. А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа, що блищить, як кришталь» (Об. 21:11).
Утім, у біблійних розповідях про небо акцентується не стільки на красі, скільки на радості. За Біблією, в небесному домі всі мешканці будуть щасливі, бо ніщо не перешкоджатиме їхньому щастю: «І не ввійде до нього ніщо нечисте…, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця» (Об. 21:27).
6 вересня
Співчуття та любов
Улюблені, – коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!
1 Івана 4:11
Чарльз Аллен писав: «Деякі люди так сильно дбають про праведність, що в них не залишається душевних сил на співчуття невдахам».
Молюсь, аби ми ніколи такими не стали. Наш Небесний Батько ставиться до нас з величезною добротою, лагідністю та милістю. Нехай і в нас завжди буде співчуття та любов до тих, хто гине без Бога, щоб лагідно вказати їм шлях до Христа, про якого сказано: «А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха (Мт. 9:36).
Завершу віршем невідомого автора:
Правда і лагідність, радість без міри,
Скромність і милість, дитяча довіра.
Злого цуратися, добре творити,
Допомагати охоче й відкрито.
Просто любити щодня й повсякчас –
Ось Божа воля для мене й для вас.
7 вересня
Бог ненавидить гріх
Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї.
Псалом 31:5
Ми живемо в часи, коли з гріхом заграють і жартують, а Бога уявляють м’яким, поблажливим і толерантним до тих, хто порушує Його заповіді. Нашим сучасникам важко повірити, що Господь може бодай щось ненавидіти, зокрема гріх. Багато хто склав собі Божий образ як милого і вже досить немічного дідуся, який цокає язиком і усміхається, спостерігаючи за пустощами онуків.
Та запевняю вас, Бог не заплющує очі на гріх, хоч би скільки ми вдавали, що його не існує. Бог ненавидить гріх. Чому? Бо Він любить нас і знає, яке лихо спричинює прогрішення у нашому земному житті.
Гріх, наче рак, вражає наш організм і несе із собою страждання та смерть. Непрощений гріх також прирікає нас на вічні муки вдалині від Бога – в пеклі. Бог ненавидить гріх, бо ненавидить те, що той робить із нами! Сьогодні ж сповідайте свої провини. Не зволікайте. Прийміть Боже прощення й відновлення. Служіть Йому й насолоджуйтесь Його любов’ю довіку.
8 вересня
Максимальна посвята
Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе.
Марка 8:34
Сьогодні Христос закликає християн до очищення, посвяти й беззаперечної покори. Якщо ви – християнин, але живете від поразки до поразки або й уявлення не маєте про Божу волю, благаю: скоріше підкоріть Христу всі сфери свого життя!
Лише посвячені християни здатні вплинути на світ. Світові не потрібні ледь теплі, ліниві, сварливі, горді чи невпевнені християни. Біблія каже: «Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх» (Як. 1:8). Що заважає вам сповна віддати життя Царю царів і Владиці владик?
Від вашої посвяти залежить успіх чи крах вашого духовного життя. Від неї залежить, чи ви потребуватимете постійної допомоги, чи самі допомагатимете іншим. Вона змінить усе, до чого ви звикли: як молитесь, читаєте Біблію, жертвуєте, свідчите про Христа та служите в церкві. Настав час посвяти!
9 вересня
Спокій посеред бурі
Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром.
Римлян 15:13
Я дуже люблю давній гімн, у якому є рядок: «Бог дає спокій посеред бурі».
У нашому житті часто трапляються різноманітні бурі. Передусім це особисті проблеми: фінансові чи сімейні, важка хвороба, зрада друга тощо. Та є й масштабніші бурі, суспільні, які теж нас розхитують: мирські цінності, матеріалізм, моральна деградація, несправедливість, тероризм, війни.
Пам’ятаєте, як однієї ночі Ісус з учнями перепливали човном Галілейське море і здійнялася буря? Учні почали панікувати – а Ісус спав Собі далі. Він був спокійний, бо знав, що в Бога все під контролем. Ісус знав, Хто керує погодою, і не сумнівався, що буря вщухне за Його словом: «Мовчи, перестань!» (Мк. 4:39).
Його Слово й сьогодні заспокоює будь-які бурі в нашому житті. Ви зараз налякані? Не відходьте від Ісуса, адже Його Слово дає спокій.
10 вересня
Візьміть Його за руку
А Господь, Він Той, що піде перед тобою, – не опустить тебе й не покине тебе.
Повторення Закону 31:8
Багато років тому в моєму житті був складний період. Я молився й молився, але небо мовчало. Я почувався так, ніби Бог відвернувся й залишив мене наодинці з проблемами. Це була темна ніч моєї душі.
Я описав свої почуття в листі до матері й ніколи не забуду її відповідь: «Синку, Бог часто мовчить, аби випробувати твою віру. Він хоче, щоб ти довіряв Йому навіть у темряві. А зараз, синку, розпрями плечі, простягни руку до неба попри туман – і ти відчуєш, як Він стисне твою долоню у відповідь». У сльозах я біля ліжка схилив коліна, і мене охопило потужне відчуття Божої присутності.
Коли наш шлях оповитий темрявою, то вірою знаймо, що Бог із нами, незалежно від того, відчуваємо ми Його чи ні. Господь дав обітницю, в якій можна не сумніватися: «Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!» (Євр. 13:5).
11 вересня
Царство непохитне
Ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать.
Євреїв 12:28
Дата 11 вересня закарбувалась у пам’яті людей на багато поколінь уперед. Того жахливого дня, коли терористи взяли під контроль кілька пасажирських літаків і вбили тисячі невинних людей у Нью-Йорку та Вашингтоні, ми почали усвідомлювати глибини зла в людському серці, а також непевність і крихкість життя як такого.
Які уроки варто винести із цієї страхітливої трагедії? Зізнаюся, я не можу вичерпно відповісти на це запитання. Втім, я знаю, що багато хто вперше розпізнав поверхневість і порожнечу у власному житті – й унаслідок цього навернувся до Бога. Мільйони людей об’єдналися в молитві.
І ще один урок Бог, безперечно, хотів би донести всім: Він – наша єдина непохитна надія. Життя завжди було непевним; 11 вересня лиш явно це продемонструвало. Де ви шукаєте безпеки? Віддайте своє життя в руки Богові, бо тільки Він пропонує нам «царство непохитне».
12 вересня
Під спостереженням ангелів
Щоб ми… жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці.
Тита 2:12
Ми мусимо всерйоз сприймати Боже повеління – жити помірковано та праведно; адже Біблія свідчить, що все небо активно цікавиться нашим життям. Павло писав Тимофію: «Заклинаю тебе перед Богом й Ісусом Христом та вибраними Анголами, щоб ти [дотримувався названих правил]» (1 Тим. 5:21).
Лише подумайте: небесні ангели постійно спостерігають за тим, як живемо ми, християни! Думаєте, це звичайнісінька цікавість з їхнього боку: «Ну-ну, і що вони зроблять? Чи збережуть віру?» Ні. Вони знають, що час короткий і що всі наші вчинки мають значення. На кону питання, які важливі для вічності; навколо нас точиться наймасштабніша у всесвіті боротьба.
Не думайте, що подробиці вашого життя ні для кого не важливі – це не так. Вони важливі для Бога та святих ангелів Його. Вони також важливі для ваших ближніх. Ісус сказав: «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Мт. 5:16).
13 вересня
Щедре прощення
Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито.
Псалом 31:1
Розповідають, що у XVIII столітті один вразливий юнак вступив до британської армії, але злякався, коли почали стріляти. Нездатний себе опанувати, він утік.
Минули роки, той юнак став видатним астрономом і навіть відкрив нову планету. Якось по нього послав король Георг. Науковець явився до двору, сповнений страху і впевнений, що король планує стратити його за дезертирство. Але там чоловікові вручили конверт, в якому був королівський декрет про помилування. «Тепер можна й поговорити, – сказав йому король. – Запрошую вас поселитися у Віндзорському замку і проводити дослідження тут». Ім’я цього астронома нині всім відоме – сер Вільям Гершель.
Гершель був винуватий і заслуговував на покарання. Але король Георг не лише виявив до нього милість, а й запросив жити з королівською родиною.
Саме це і пропонує нам Бог. Ми – однозначно винуваті й абсолютно безпорадні. Але Бог нас любить і «спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости» (Тит. 3:5). Ніколи не забувайте: «Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся» (Ів. 3:17).
14 вересня
Усьому своє місце
Не любіть світу, ані того, що в світі.
1 Івана 2:15
Бог закликає християн не любити світ. А що саме мається на увазі? Адже не всі це правильно розуміють.
«Світ» – це атмосфера, якою просочене людське суспільство. Це природне переконання, що все має обертатися навколо мене, і байдужість до Бога та Його заповідей. Це життя в бульбашці сьогодення, без думок про Бога та вічність. «Світськість» проявляється в людині різними способами: у звичках, прагненні задоволення, жадобі до матеріальних речей, нестримних амбіціях або самоствердженні за рахунок інших.
Ми мусимо уникати всього, що Бог називає гріхом; у цьому немає жодних сумнівів. Утім, деякі аспекти щоденного життя не обов’язково гріховні, а стають такими лише тоді, коли ми ними зловживаємо. Задоволення – це не завжди погано, якщо воно не стає сенсом нашого життя. Амбітність допомагає досягати мети й може бути цінною особистою рисою; однак вона ж нас руйнує, якщо мета неправильна.
Бережіться, щоб у ваше життя не прокралася любов до світу. Адже Біблія чітко застерігає: «Не любіть світу, ані того, що в світі»!
15 вересня
Бог цінує довіру
Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число.
Псалом 138:17
Чи раділи б батьки, якби їхня дитина постійно перепитувала, чи дійсно вони задовольнять усі її життєві потреби? Батьки, напевно, засмучувалися б, а може, навіть і гнівались, що дитина їм не довіряє.
Біблія десятки разів згадує про те, наскільки Богові приємна наша довіра. Її приклад показав римський сотник, коли попросив Ісуса «промовити тільки слово», щоб одужав його слуга. Ісус навчав учнів: «Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?» (Мт. 6:26).
Бог цінує нашу довіру Йому понад усі інші якості. А як її розвивати? Проводити час у Його присутності – в молитві, поклонінні та читанні Слова. Крім того, довіра зростає через сміливі кроки, які й підтверджують: на Бога справді можна покластися.
Чи вірите ви, що Господь задовольнить усі ваші потреби?
16 вересня
Бережені Духом
А що в нас пробуває, пізнаємо це з того Духа, що Він нам Його дав.
1 Івана 3:24
Човен тоне не тоді, коли він у воді, а тоді, коли вода в ньому.
Так само і християни; вони відступають від Божих шляхів не тому, що живуть у світі, а тому, що світ оселяється в них. Коли ми не приносимо плід Духа, причина – не море гріха навколо нас, а гріх, що пробрався всередину.
Це може статися практично непомітно. Щойно ми були віддані Христу й покірні волі Божій, та мало-помалу в нас просочилася вода світськості. Справи світу стали цікавити нас значно більше, ніж Божі справи.
На більшості океанських кораблів постійно працюють насоси, що відкачують воду, яка просочується в корпус. Такий «насос» потрібен і нам – він називається покаянням. А вибоїни варто латати істиною Божого Слова. Не допустіть, аби світ потопив ваш корабель!
17 вересня
Абсолютний спокій
Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю.
Римлян 15:13
Знаю, сучасний світ постійно випробовує християн на міцність; але ми не повинні сумніватися, що в Бога достатньо благодаті на будь-які випробування та спокуси цього віку. Християни мають зберігати спокій і вірити, що Бог і сьогодні на престолі. Він – усемогутній Цар, і все на світі відбувається згідно з Його планом.
Якось робітники, ремонтуючи ділянку британської залізниці, знайшли в заглибині під рейками дроздове гніздо, де самиця мирно висиджувала яйця, навіть не сполохуючись від гуркоту швидких потягів у себе над головою. Дивовижний приклад віри! «Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої», – каже Біблія (Ісаї 26:3).
Повірте, Божої благодаті більш ніж достатньо на всі часи! Навіть зараз, уже в похилому віці, я щодня вчуся дедалі більше спиратися думкою на Бога. Тоді тривоги й турботи цього світу відступають, і в серці оселяється абсолютний спокій.
18 вересня
Безперестанку моліться!
Треба молитися завжди, і не занепадати духом.
Луки 18:1
Коли ми молимося, не обов’язково бути велемовними чи використовувати складні богословські терміни. Навпаки, прості, але щирі молитви іноді найприємніші для Бога.
Коли ви навернулися до Христа, то стали Божою дитиною; Він назавжди прийняв вас у Свою сім’ю. Тепер ви маєте дивовижний привілей – приходити до Нього в будь-який час і говорити з Ним, як із Батьком. Спершу вам буде складно підбирати слова, та головне – почати. У моєї дружини є блокнот, куди вона записувала слова та фрази наших дітей, коли вони тільки починали говорити. Попри всі помилки, ці висловлювання надзвичайно цінні її серцю. Вона ні на що не проміняла б цей блокнот.
Павло вчив християн «безперестанку молитися» (1 Сол. 5:17); тут вжите слово, яким у його дні описували, зокрема, хронічний кашель. Упродовж дня ми маємо часто, регулярно, що кілька хвилин звертатися до Бога, нехай навіть на мить чи дві: прославляти Його, дякувати Йому, просити про допомогу. Богу цікаво все, що ми робимо. Немає подій надто дрібних чи надто великих для Його уваги.
19 вересня
Христос прийде знову
І чекали блаженної надії та з’явлення слави… Спаса нашого Христа Ісуса.
Тита 2:13
Один із найкращих способів підняти дух – це згадати, що Христос прийде знову. Те, що зараз відбувається у вашому житті, не триватиме вічно!
Найславніша, найрадісніша істина у світі – друге пришестя Ісуса Христа. Якщо ми озираємося навколо і бачимо з усіх боків песимізм, пам’ятаймо: лише Біблія дає надійне передбачення майбутнього. Біблія актуальніша за завтрашню газету! Повернення Ісуса Христа на землю стане кульмінацією всієї історії, каже вона.
Ця істина дає нам надію, та водночас має спонукати до більшої серйозності і старанності. Зрештою, ми не знаємо, коли повернеться Христос. Він Сам сказав: «Про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, – лише Сам Отець» (Мт. 24:36). Віра в повернення Христа не робить нас байдужими до цього світу; навпаки, ми ще більше про нього турбуємося – хтозна, раптом часу зовсім мало. Пора жити для Христа і свідчити про Нього!
20 вересня
Надійний путівник
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.
Псалом 118:11
Біблія – не просто хороша книжка. Це Слово Боже, в якому Господь розповідає нам про Себе.
Петро пише: «Пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим» (2 Пет. 1:21). Павло наголошує: «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності» (2 Тим. 3:16).
Багато знайомих мені видатних людей керується Біблією як головним путівником по життю. Бізнесмен Герберт Тейлор, колишній президент філантропічної організації Rotary International, розповів мені, що кожен день розпочинає з читання Нагірної проповіді вголос.
Нехай Біблія буде вашим міцним фундаментом. Нехай вона, як хліб, насичує вашу душу. Нехай меч Духа вирубує з вашого життя гріх. Адже, як я почув колись у молодості, є лише дві альтернативи: або гріх утримує нас від Божого Слова, або Боже Слово утримує нас від гріха.
21 вересня
Бог усякої втіхи
Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти.
Євреїв 2:18
Коли мені ще не виповнилося й двадцяти, я закохався в дівчину. І нехай це було незріле юнацьке кохання, для мене воно було справжнім, бо я і був юнаком! Ми попередньо домовилися про одруження, хоч обоє були ще надто молоді для цього. Однак за якийсь час дівчина відчула, що Господь веде її до стосунків з іншим хлопцем, одним із моїх найкращих друзів.
Це розбило моє серце. Пригадую, я розповів про своє горе другові – служителю церкви. Він тоді поділився зі мною уривком з Другого послання до Коринтян (1:3–4): «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа…, – що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих».
Ці слова апостола дуже втішили мене тоді. Та вони містять ще й інший урок щодо сенсу страждань. Якщо коротко, він такий: страждання – це важливий досвід, який навчає нас втішати інших у подібних ситуаціях.
Згадайте, чого Бог навчив вас у випробуваннях. Чи може це втішити когось сьогодні?
22 вересня
У пошуках надії
Страждання зазнаєте в світі, – але будьте відважні: Я світ переміг!
Івана 16:33
Одного разу, коли я розповідав студентам про Божі плани на майбутнє, один із них запитав мене: «Хіба це не втеча від реальності – постійно думати про вічне життя?» – «У певному сенсі так, – відповів я. – Та коли настануть останні дні, ми всі шукатимемо, куди від цієї реальності втекти!»
Ми, християни, не обмежуємось у думках цим світом, «але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває» (2 Пет. 3:13). Утім, наразі світ сповнений болю та несправедливості, породжених гріхопадінням. Не варто цьому дивуватися, Ісус казав: «Страждання зазнаєте в світі».
Дехто помилково вважає, що після навернення до Христа Бог забере всі їхні проблеми. Це не так. Гріх іще не повністю зникає з нашого життя, і сатана плете свої інтриги.
Однак на нас чекає щасливий кінець! Адже Ісус додав: «Будьте відважні: Я світ переміг!» Зауважте: в минулому часі, а не в майбутньому. Ісус уже переміг!
23 вересня
Боже Слово
Жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння.
1 Петра 2:2
Як тілу потрібна пожива, так і душі – духовна їжа. Без неї ми ослабнемо, станемо легкою мішенню для спокус і не зможемо виконати роботу, до якої закликає нас Бог.
Де знайти духовну їжу? В Біблії, Слові Божому. Біблія відкриває нам Христа – хліб життя й живу воду. Якщо ми не будемо споживати цю духовну їжу, то втратимо духовні сили.
Не в усіх країнах люди мають щастя вільно читати Біблію, та, гадаю, більшості з моїх читачів із цим пощастило. Майже всі ми маємо Святе Писання на полиці, та чи беремо ми його до рук? Чи читаємо?
І не обмежуйтесь побіжним читанням кількох сторінок за давньою звичкою чи задля заспокоєння сумління. Читайте так, ніби від цього залежить ваше життя. Міркуйте над прочитаним, вчіть вірші напам’ять, зберігайте їх у серці, аби поступово вони просочували все ваше життя. Значно краще прочитати короткий уривок, але вдумливо, ніж довжелезний, але механічно.
24 вересня
Боже об’явлення
Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
Псалом 118:89
Що таке «об’явлення»? Те, що було таємницею, а тоді відкрилося. Та коли б його не відкрили, то воно так і лишалося б схованим.
Дехто вважає, що Бог таким і є – таємним і схованим. Мабуть, Він не хоче, щоб Його знали. А може, й більше: може, Господа неможливо пізнати, адже це аморфна безособова сила, на кшталт гравітації.
Та насправді Бог відкривається людям. Він не ховається від нас! Господь уже до нас проговорив; якщо ми прислухаємося, то не лише отримаємо про Нього відомості, а й познайомимося з Ним особисто.
Бог пропонує нам два «підручники». Перший – це природа. Дивлячись на світ, ми можемо дещо дізнатися про його Творця.
Другий «підручник» – письмове об’явлення, або Біблія. Це не просто літературна пам’ятка давнини – це Боже Слово, натхненне Духом Святим і покликане керувати нашим життям. Бог проговорив до нас – і досі говорить. Чи чуєте ви Його?
25 вересня
Незнищенні скарби
Складайте ж собі скарби на небі.
Матвія 6:20
Два приятелі дожили до літнього віку. Один був багатий, а другий – бідний. Бідний був відданим християнином, а багатий так і не прийняв Христа. Якось у розмові з іншими людьми багатій сказав: «Скоро я помру й лишу всі свої статки на землі. А от коли мій бідний приятель помре, то, навпаки, піде до своїх статків!»
У цій короткій репліці багатій підсумував усю відмінність між собою та побожним приятелем. Той, хто нібито мав усе, насправді не мав нічого; той, хто ж нічого не мав, насправді мав усе.
Ці два чоловіки уособлюють те, що Ісус казав учням: «Не складайте скарбів собі на землі… Складайте ж собі скарби на небі… Бо де скарб твій, – там буде й серце твоє!» (Мт. 6:19–21).
Чи означає це, що ми мусимо зректися всього свого майна? Ні, якщо тільки Бог нас ясно до цього не покличе. Втім, це означає, що треба присвятити Христу все, що ми маємо, та ставити Його волю понад усе.
26 вересня
Віра в Бога
А віра – то підстава сподіваного, доказ небаченого.
Євреїв 11:1
Якщо ми віримо, то обов’язково в когось або щось. Має бути об’єкт віри. Вірити у «віру» – це нонсенс.
Християни мають лише один об’єкт віри – живого Бога. Все інше неважливе, несправжнє, навіть оманливе. Ми віримо в Бога, Який створив цей світ і зійшов на землю в особі Свого Сина Ісуса Христа. Ми покладаємо на Христа надію, бо Він єдиний, хто спасає. Біблія каже: «Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога» (1 Пет. 1:21).
У що тільки не вірять люди сьогодні: від астрології та спіритизму до науки та гуманізму! Та лише Христос являє нам Господа; лише Він перекриває провалля між нами та Богом, створене гріхом. Не вірте брехні, не впадайте в оману: тільки Христос гідний вашої віри.
27 вересня
Повнота віри
Приступімо з щирим серцем, у повноті віри.
Євреїв 10:22
Не надто зважайте на свої почуття, коли приходите до Христа. Вас спасають не почуття, а Ісус. Емоції плинні, а Христос – вічний.
Зважайте лише на факти: той факт, що Христос помер за ваші гріхи та воскрес; той факт, що Він обіцяв вас простити і спасти, якщо тільки ви довірите Йому своє життя. Біблія каже: «Бог життя вічне нам дав, а життя це – у Сині Його. Хто має Сина, той має життя» (1 Ів. 5:11–12).
Бог пообіцяв, а Він ніколи не обманює. Почуття брешуть – часом їх навіть використовує сатана у спробі переконати вас, що Господь вас покинув або що ви втратили спасіння. Та пам’ятайте: «Правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, – бо він неправдомовець і батько неправді» (Ів. 8:44).
Як чудово знати, що наша віра ґрунтується на Божій істині, а не на наших емоціях!
28 вересня
Смерть – надбання
Бо для мене життя – то Христос, а смерть – то надбання.
Филип’ян 1:21
Більшість із нас так чи інакше стикалася з раптовою смертю дорогої чи шанованої людини: вірного друга, зразкового пастора, посвяченого місіонера, люблячої матері. Ми стояли біля свіжої могили зі слізьми на очах і приголомшено повторювали про себе: «Чому, о Господи? Чому?» Ці люди покращували наш світ. Скільки б іще добра вони зробили, якби прожили довше!
Утім, смерть праведників – не випадковість. Невже ви думаєте, що Бог – Який стежить за кожною маленькою пташкою і знає кількість волосин на вашій голові – повернувся спиною до одного зі Своїх дітей у скрутний час? Нізащо! Хто вірить у Нього, той не має у своєму житті нещасних випадків, трагедій чи катастроф.
Вальтер Скотт писав: «Смерть – це вічний сон? Ні, це остаточне пробудження». Так і є, для кожного, хто вірить у Христа. Навіть коли ми охоплені горем чи збентежені, можна не сумніватися: Бог усе знає, все контролює і любить нас.
29 вересня
У цілковитій безпеці
Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння.
Євреїв 5:9
За винятком Ісуса, жоден біблійний персонаж, мабуть, не терпів стільки насмішок, скільки Ной. Бог наказав йому збудувати ковчег, в якому чоловік спасеться від Божого суду. «І зробив Ной усе, – як звелів йому Бог», – читаємо ми (Бут. 6:22).
Уявіть лише, що казали його сусіди! Уявіть, як вони хитали головою і сміялися, обзивали дурнем і переказували одне одному, що Ной зовсім з’їхав з глузду! Уявіть, як роздратовано перекручували слова чоловіка, коли він попереджав про Божий суд, – адже Петро називає Ноя «проповідником праведності» (2 Пет. 2:5), – і поверталися до своїх ідолів.
Та потім розпочався потоп, і врятувався лише Ной із родиною. Ті, хто сміявся з його закликів, уже ніяк не могли собі зарадити.
Ми з вами покликані проповідувати істину про хрест, яка часто здається безумством нехристиянському світу. Чи приймуть її всі, хто нас почує? Ні. Чи хтось над нами глузуватиме? Напевно. Та все ж ніколи не припиняйте проповідувати Євангеліє, бо це – «сила Божа на спасіння кожному, хто вірує» (Рим. 1:16).
30 вересня
Женіть розпач геть
Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце.
Псалом 26:14
Корінь розпачу – зневіра. Можливо, ви в розпачі, бо думаєте, що надто мало заробляєте (а ще не впевнені, що Бог задовольнить ваші потреби). Можливо, дратує ваша робота (й ви не вірите, що з Божою поміччю зможете працювати з радістю). А можливо, вас турбують проблеми зі здоров’ям (і навіть не замислюєтесь про те, що ваше життя – в Божих руках).
Розпач – це велика чорна хмара, яка заступає нам сонячне світло й тепло. Відтак духовний розпач можна назвати затемненням нашого головного Світила – Божого Сина Ісуса Христа. Розпач – один із методів, якими сатана підриває Божу роботу в нашому житті. Ми бачимо лише свої скрутні обставини та стаємо сліпими до Божої милості.
Є лише один спосіб прогнати розпач, і це не власними силами чи винахідливістю. Треба звернутися до Бога з вірою, що Він нас любить і керує нашим майбутнім. Недаремно Біблія каже: «Надійся на Господа… і хай буде міцне твоє серце».
Жовтень
Страждання не має сенсу
без віри, що Бог розуміє наш біль
і дасть нам утіху.
1 жовтня
Добро перемагає зло
Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил.
Якова 1:17
Аби розуміти сенс трагедій, треба знати їхню причину. Смерть, біль і всі інші лиха ввійшли в цей світ через гріх. Коли Адам і Єва згрішили в Едемському саду, вони не просто порушили Божу заборону. Це був відкритий, кричущий бунт у думках, словах і діях проти Бога, Який їх створив і задовольняв усі їхні потреби. Люди повірили сатані та проголосили Бога обманщиком. Вони пішли за своїм бажанням стати «немов Боги» (Бут. 3:5).
Цвинтарі, лікарні, в’язниці, суди – всі вони свідчать про жахливі наслідки цього бунту. Зізнаюсь, я теж не до кінця розумію, чому Бог допускає зло. Та причина зла – те, що ми живемо у гріховному світі. Руйнівні наслідки гріха не можна недооцінювати.
Яка найбільша трагедія з усіх, що їх спричинив гріх? Хрест. Якби люди не згрішили, Ісусові не довелося б помирати на хресті. Та Христос переміг зло; і завдяки Йому ми теж переможемо, якщо не здамося.
2 жовтня
Вбогі духом
Бо де скарб твій, – там буде й серце твоє!
Матвія 6:21
Одна з тих істин, яку людям важко визнати, – наша неспроможність бодай якось заслужити спасіння.
Хоч би які щедрі, чесні, добросердечні ми були, та цього недостатньо. Бог – святий, і Його стандарт – досконалість. Якщо ми вважаємо себе достатньо хорошими, це лише свідчить про нашу гординю.
Треба побачити себе так, як бачить нас Бог, – як грішників, що перед Ним завинили, – щоб усвідомити власну потребу у Спасителі. Чарльз Сперджен писав: «Перший місток від моєї душі до Христа – не добропорядність, а ницість; не заслуги, а нікчемність; не багатство, а убозтво».
Та ось що дивовижно: попри нашу гріховність, Бог усе одно нас любить. Він любить нас так сильно, що Христос помер за нас. Треба лише повірити, що Ісус помер за нас, і вірою запросити Його у своє життя. Ми неспроможні заслужити спасіння, але Христос його нам дарує!
3 жовтня
Бог відповідає на молитви
Приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість.
Євреїв 4:16
Я часто чую від людей: «Бог відповів на мою молитву!» Зазвичай вони мають на увазі, що Бог дав їм те, що вони просили для себе чи для когось.
Проте насправді Бог завжди відповідає на молитви Своїх дітей, лише не завжди каже «так». Часом Він каже «ні» або «почекай» – і це теж відповідь, не меншою мірою, ніж «так».
Пригадаймо, як Павло просив Бога забрати з його тіла «колючку» (очевидно, важку чи надокучливу хворобу). Але Бог сказав «ні» (див. 2 Кор. 12:7–10). Господь передбачив для Павла кращий шлях, який сприяв зміцненню у вірі та більшій залежності від Божої благодаті. Або згадаймо, як молився Христос тієї страшної ночі перед розп’яттям: «Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене» (Мт. 26:39). Але Бог сказав «ні», тому що ніяким іншим шляхом не можна було здобути людям спасіння.
Бог достеменно знає, що для нас краще. Дякуйте Йому щоразу, як Він каже «ні» або «почекай». Його відповідь – саме така, як нам потрібна.
4 жовтня
Божі плани – найкращі
Бог – непорочна дорога Його.
Псалом 17:30
Навіть у апостола Павла плани часом ішли шкереберть.Разом із товаришами-місіонерами апостол хотів проповідувати в Малій Азії, та «Дух Святий їм не звелів» (Дії 16:6). Тоді він вирішив приділити час новонаверненим християнам у Филипах, але потрапив у в’язницю (див. Дії 16:11 і нижче). Слово чудово сприйняли у Салоніках, але невдоволені місцеві юдеї зібрали проти Павла «збіговисько» та звинуватили його в порушенні спокою (Дії 17:5–6), тож йому довелося тікати.
Та в кожному з цих випадків Бог керував подіями! Він не доручав Павлу проповідувати в Малій Азії, бо відкрив йому шлях у Європу. Павло потрапив у в’язницю – і завдяки цьому покаявся в’язничний сторож зі своєю родиною. Апостол змушений був тікати із Салонік – і в наступному місті Верії Слово «прийняли з повним запалом» (Дії 17:11).
Не завжди все відбувається так, як ми собі запланували. Та варто віддати свій шлях Господу та слухатися Його, і ми переконаємося, що Його плани – найкращі.
5 жовтня
Матеріалізм
Не можете Богові й мамоні служити!
Луки 16:13
Біблія забороняє поклоніння ідолам. В одній з Десяти заповідей ідеться: «Не роби собі різьби і всякої подоби… Не вклоняйся їм і не служи їм» (Вих. 20:4–5).
Утім, ідолом може зробитися майже що завгодно, якщо ми це возвеличуємо та ставимо на місце Бога. Це може бути успіх, задоволення, майно, гроші та будь-що інше, що керує нами в житті. На своєму місці ці речі або явища можуть бути непоганими, та якщо вони стають для нас важливішими за Бога – це вже ідоли.
Біблія категорично проти ідолів щонайменше з двох причин. По-перше, ідоли – це обман. Вони неспроможні спасти нас чи покращити наше життя. По-друге, ідоли віддаляють нас від Бога. Ми замінюємо ними Всевишнього, відвертаємося від Нього і так ніколи й не приходимо до належного пізнання Господа та любові до Нього.
Чи маєте ідолів, які посіли у вашому житті місце Творця? У жодному разі цього не допускайте! Адже Він повелів: «Хай не буде тобі інших богів передо Мною!» (Вих. 20:3).
6 жовтня
Чужі в цім світі
Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей.
1 Петра 2:11
Рідко коли іммігрантів приймають із широкими обіймами. Зазвичай їх впускають до країни неохоче, після принизливих бюрократичних процедур. Уже в’їхавши, ці люди нерідко стають жертвами дискримінації, неприйняття й нетолерантності.
Біблія каже, що ми в цьому світі «приходьки та подорожні». Ми – громадяни неба, і там наш справжній дім. А поки ми живемо на землі, то природно почуваємося «не у своїй тарілці». У нас із місцевими мешканцями різні звички, різні цілі, різний спосіб життя, різні турботи.
Ідучи шляхами Христа, а не шляхами цього світу, ми часто наражаємося на зневагу, неприйняття чи навіть гоніння. В такому разі не варто дивуватися. Ісус казав: «Як Мене переслідували, – то й вас переслідувати будуть» (Ів. 15:20).
Не забувайте: ви маєте громадянство Божого Царства. Одного дня ви нарешті потрапите додому!
7 жовтня
Віддані Богу
Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того?
Римлян 6:16
Про Еріка Лідделла, славетного бігуна та місіонера, чию історію розповідає фільм «Вогняні колісниці», очевидці казали, що він «до абсурду сумирно сприймав перемоги та дуже благодушно – поразки». Ось що значить людина скромна! Попри цілеспрямованість і палке бажання сповна використати даний Богом потенціал, Лідделл був лагідний, добрий, спокійний – тож ним захоплювалися навіть ті, кого він переміг.
Скромність і відданість – ось риси переможця. «Відданість» походить від слова «віддати», тобто не триматися за своє життя, а вручити його Богові. Це перегукується зі словами Христа: «Хто ж за Мене погубить душу свою, – той знайде її» (Мт. 10:39).
Хто підкоряється Божій волі, той не чіпляється за життя. Ці люди не бояться втратити себе заради Христа. А Ісус натомість повертає життя – багатше й повніше, ніж вони могли собі уявити.
8 жовтня
Божа наука
Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, – життя вічне той має.
Івана 5:24
Я мало що знаю про розщеплення атома, про уран та інші елементи, які використовують у ядерних реакціях. Однак я – мабуть, як і ви – вірю в атомні бомби. Як же ми можемо у щось вірити, якщо не розуміємо принципів його дії та не маємо про це наукових знань?
Дуже просто. Є люди, які розуміють, що відбувається на атомному рівні, та мають досвід спостереження за ядерними випробуваннями. Ми ж слухаємо або читаємо їхні доповіді та приймаємо їх за надійні свідчення.
Я присвячую багато часу читанню однієї книжки – Біблії. Вона переповідає, що Бог чинив і говорив багато століть тому та що записали для нас надійні свідки. Господь керував тими людьми, коли вони створювали ці записи, тож зараз я читаю їх як слова самого Бога.
І нехай я достоту не розумію всієї премудрості Божої, та я Його знаю і вірю Йому, бо читаю про Нього в Біблії. А головне, я знаю, що Господь прийшов на цю землю в особі Свого Сина: «Благодать та правда з’явилися через Ісуса Христа» (Ів. 1:17).
9 жовтня
Радість звідусіль
Ти обгорнеш мене радістю спасіння!
Псалом 31:7
Великі проблеми зменшуються на очах, якщо дивитися на них крізь призму міцної віри.
Це не означає, що наші проблеми несправжні чи що треба вдавати, ніби їх не існує. Бог сприймає їх серйозно – настільки серйозно, що послав у світ Ісуса Христа, щоб Той подолав першопричину, тобто гріх.
Та Ісус здолав смерть і допомагає нам долати проблеми. Хоч би як тяжко було, Бог завжди дасть вихід, каже Біблія: «Я оберну їхню жалобу на радість» (Єр. 31:13).
Що нам для цього треба робити? З вірою дивитися на Бога. Він не покинув нас і має прекрасні плани на наше майбутнє. Деяким людям Господь дарує винятковий оптимізм – як-от англійцю, який після бомбардування у Другій світовій війні повернувся з бомбосховища додому і знайшов лише глибоченну яму. «Завжди хотів мати підвал, – задумливо сказав чоловік. – Тепер можна збудувати новий дім, точнісінько такий, про який я мріяв!»
10 жовтня
Життєві хмари
А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою.
Вихід 13:21
Неможливо прожити життя без хмар. Утім, за Божою благодаттю вони не мають нас пригнічувати. Як хмари на небі захищають нас від надто яскравого сонця, так і життєві хмари лагідно розсіюють світло Божої слави; з їхньої висоти Господь звертається до нас.
Як сини Ізраїля, ми – подорожні на шляху до Землі Обіцяної. Коли ізраїльтяни перетинали пустелю, «Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою».
Можливо, зараз ви теж перетинаєте пустелю. Це може бути пустеля розбитого шлюбу, матеріальних труднощів, загрозливої хвороби чи масштабного розчарування. Можливо, вас охопила криза віри, сумніви чи гріх.
Але Бог з вами в пустелі. Він іде попереду, щоб підбадьорити вас і вказати дорогу. Господь провів пустелею синів Ізраїля – і проведе вас, якщо будете з вірою дивитися на Нього. Не забувайте: «Він Бог Живий і існує повіки» (Дан. 6:27).
11 жовтня
Викуплені любов’ю
Відкуплені ви були… дорогоцінною кров’ю Христа.
1 Петра 1:18–19
«Відкупити» означає повернути щось собі у власність, заплативши за це. Наприклад, уявіть раба, який потрапив у полон або ще якимось чином незаконно перейшов до іншого власника. Однак справжній господар дуже хоче повернути собі цього раба, тому готовий знову його купити – навіть у ворога, навіть за велику ціну.
Саме так вчинив Бог. Полонені сатаною та змушені йому служити, ми були рабами гріха, без жодної надії на порятунок. Однак Бог, Який дуже любить, вирішив повернути нас до Свого дому. Ісус помер на хресті й заплатив ціну нашого звільнення – значно більшу, ніж ми насправді варті. Він зробив це винятково з любові. Тепер ми викуплені!
12 жовтня
Вірні учні
Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете.
Івана 8:31
За часів Христа учнями називали послідовників видатних учителів або філософів. Учні не лише здобували знання, а й ходили за своїм учителем, приймали його слова як істину та застосовували їх на практиці.
Утім, Ісус розширив значення слова «учень», бо Його послідовники продовжили нести Його вчення людям, навіть коли Він пішов. Отже, учень Христа – це той, хто присвятив життя Ісусові й щодня прагне Його пізнавати, слухатись і ділитися Доброю Звісткою з іншими. Чи можна сказати все це про вас?
Звісно, перші учні Христа не були досконалими, як і ми. Нам також треба краще вчитися, старанніше застосовувати вивчене, більше ділитися. Та всі, хто належить Христу, покликані до учнівства. На відміну від перших учнів, ми не в змозі фізично проводити час з Ісусом, та можемо навчатися від Нього, читаючи Його Слово. Можемо застосовувати вивчене, шукаючи та виконуючи Його волю. А ще ділитися Доброю Звісткою зі світом, що відчайдушно потребує спасіння.
13 жовтня
Зміна ставлення
Наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий Він та милосердний.
Йоіла 2:13
Час від часу мені виливають свої серця люди, які потрапили у велику халепу, коли викрилися їхні гріхи. Вони гірко плачуть, бо власноруч зруйнували свій шлюб чи скомпрометували своє чесне ім’я.
Та згодом мені переповідають, що ці ж люди знову опинилися в подібній ситуації. Вони не вчаться з власного досвіду й ніби навмисно ще більше заплутують своє життя.
У чому їхня проблема? У відсутності каяття. Вони плачуть, бо жаліють себе, але мало шкодують про власні гріхи. Покаятися по-справжньому означає відвернутися від гріха, свідомо й навмисно, і так само свідомо повернутися до Бога, з твердим рішенням жити за Його волею.
Каяття – лише перший крок на шляху учнівства (ба більше, навіть силу на каяття дає Бог). Та це дуже важливий крок, бо без нього ми не можемо стверджувати, що Христос – наш Господь. Біблія каже: «Смуток для Бога чинить каяття на спасіння, а про нього не жалуємо» (2 Кор. 7:10).
14 жовтня
З довірою – до перемоги
Ні смерть, ні життя, …ні теперішнє, ні майбутнє… не зможе відлучити нас від любови Божої.
Римлян 8:38–39
Є дві типові реакції на випробування: зневіра та довіра. Якщо ми зневірюємося, це лише погіршує ситуацію, адже зневіра тягне за собою образу, злість, заздрість, бажання помсти тощо. Нерідко ми починаємо шукати розради в наркотиках чи алкоголі. Та чи це розв’язує наші проблеми? Ні!
Бог пропонує кращий шлях – довіру. Іноді Він показує нам, де ми схибили. В такому разі маємо сповідати свою провину, покаятись і попросити в Нього пробачення. Проте в інших випадках ми можемо лише прийняти перебіг подій і попросити, щоб добрий Господь допоміг нам вийти з випробувань переможцями.
Особисто я переконався: один з найкращих способів здолати проблеми – прославити Бога, хоч би як складно було. Також нас підтримує Боже Слово; багато псалмів написано в часи страждання та скрути. Тож візьміть приклад із Давида: «Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!» (Пс. 102:2).
15 жовтня
Догори дриґом
Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом.
Євреїв 11:16
У нашому світі багато чого перевернуте догори дриґом. Люди ненавидять, коли мали б любити; сваряться, коли мали б виявляти приязність; ворогують, коли мали б дбати про мир; ранять, коли мали б зцілювати; крадуть, коли мали б ділитися; чинять зло, коли мали б творити добро.
Колись бачив оригінальну іграшку – фігурку клоуна з додатковою вагою в голові. Як його не поставиш чи не покладеш, – хоч на ноги, хоч на бік, – клоун завжди стає догори ногами.
Ось чому християни видаються такими дивними цьому світові. Людині, яка стоїть на голові, правильна постава видається перевернутою. В очах невіруючих істинний християнин – чудасія та аномалія.
Утім, це неповна картина, бо навколо нас є багато людей, які підсвідомо відчувають, що з ними щось не так, і хотіли б стати з голови на ноги. Тож моліться за них і просіть, аби Господь допоміг вам вказати їм шлях до єдиної надійної основи в житті – Ісуса Христа.
16 жовтня
Надія з Божого Слова
Трава засихає, а квітка зів’яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!
Ісаї 40:8
Під час Другої світової війни одна місіонерка, що мешкала в Китаї, потрапила в японський полон. Їй вдалося пронести із собою у в’язницю заборонену книжку – Євангеліє від Івана. Вона ретельно ховала книжку, а щоночі, з головою накрившись ковдрою, заучувала напам’ять по одному віршу. Так вона робила, аж поки полонених не звільнили.
У день звільнення більшість полонених ледь переставляла ноги, але ця місіонерка була бадьорою та веселою. «Напевно, їй промили мізки», – зауважив хтось із присутніх. Кореспондент журналу Life почув цей коментар та після інтерв’ю з нею написав: «Подейкують, що їй промили мізки. Можна й так сказати, але це зробив Бог Своїм Словом».
Закликаю вас не лише читати Боже Слово, а й учити його напам’ять. Спочатку може бути складно, та що більше ви повторюватимете біблійні вірші, то більше вони вкорінюватимуться у вашій душі. «Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе», – сказано у Псалмах (118:11). І коли прийдуть випробування, ці вірші спливуть у пам’яті й дадуть вам надію.
Чи бережете ви Слово в серці та розумі на часи, коли воно вам знадобиться?
17 жовтня
Любов і шлюб
Хто любить дружину свою, той любить самого себе.
Ефесян 5:28
Є три складові щасливого шлюбу. Перша – це любов; але не фізичний потяг чи швидкоплинна емоція, а глибинна посвята й рішення завжди насамперед дбати про іншу людину.
Любов прекрасно описує апостол Павло у тринадцятому розділі Першого послання до Коринтян. Прочитайте його, і дізнаєтесь, як Бог визначає любов. Чоловіки мають любити дружин, як Христос любить Церкву. Яка жінка буде байдужою до такої жертовної та безкорисливої любові?
Друга складова щасливого шлюбу – особиста зрілість. Надто багато сімейних пар розлучається за перших же труднощів. Зрілість – це готовність діяти відповідально й не шукати легких шляхів.
І третє, в успішних шлюбах обов’язково присутня віра. У нинішньому напруженому житті бути у шлюбі вже й так непросто; та якщо у ваших стосунках немає Христа, це ще складніше. У щасливому шлюбі троє учасників: чоловік, дружина та Христос. Рідко коли розпадаються сім’ї, де чоловік і дружина разом моляться й поклоняються Богові.
18 жовтня
Бог прагне нашого товариства
Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас.
Якова 4:8
Яка чудова обітниця! Виходить, кожен із нас може наближатися до Бога з певністю, що і Він до нас наблизиться – настільки, що Його присутність стане беззаперечною. А Господня присутність – найпрекрасніше переживання в житті!
Утім, більшості з нас наближатися до Творця непросто. Життєві турботи надто часто відволікають, і в нас не залишається часу на спілкування з Богом наодинці. Діти, робота, телебачення, інтернет, навіть церковні заходи забирають у нас увесь час.
Можливо, вам треба переглянути свої пріоритети. Можливо, доведеться сказати «ні» певним заняттям чи справам. Хоч би як, знайдіть час для Бога.
Пам’ятайте, Бог прагне вашого товариства і вже зробив усе, щоб ви могли бути разом. Він простив ваші гріхи – ціною смерті Свого Сина. Він дав вам Біблію, як і безцінний привілей молитися та поклонятися Йому.
Бог наблизиться до вас, якщо Ви наблизитесь до Нього.
19 жовтня
Вчитель і Провідник
А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди.
Івана 16:13
Щойно приймаєте Ісуса Христа як Господа і Спасителя, у вашому серці поселяється Святий Дух. Просто зараз Він у вас! «А коли хто не має Христового Духа, той не Його», – каже Біблія (Рим. 8:9).
Святий Дух допомагає нам у життєвих турботах, і про це не варто забувати. Та він виконує ще дві важливі ролі, про які теж треба бути обізнаним.
По-перше, Святий Дух вказує на гріх. Біблія каже: «Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд» (Ів. 16:8). Хоча саме в цьому вірші йдеться про невіруючих, Дух також звертається зі звинуваченням і до віруючих, коли вони грішать.
Друга роль Святого Духа – Вчитель. Він веде нас до правди, як сказано в сьогоднішньому ключовому вірші. Він надихнув авторів Біблії і так само розплющує очі нам, коли ми міркуємо над Божим Словом.
Чи сумлінний ви учень Духа Святого?
20 жовтня
Спільні переживання
А Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, …і многомилостивий, і справедливий.
Псалом 85:15
Слово «співчуття» має прозоре походження: «спільне почуття». Адже в багатьох мовах (лат. compassio, англ. compassion, рос. сострадание) уточнюється, що це почуття – страждання. І справді, хіба не в стражданні найбільше проявляється Боже співчуття до нас?
Страждання – спільна доля людства. По телевізору ми бачимо фото й відео тих, хто потерпає від війни чи голоду, і наші серця розриваються від болю, як і має бути. Втім, навколо нас люди теж страждають, хай і не так явно: від самотності, страху, нерозділених почуттів, хвороб, горя, бідності, дискримінації, залежності та багатьох інших проблем.
Але Бог співчутливий – Він страждає з нами. Він знає, через що ми проходимо, й турбується про нас. Співчуттям умотивований найвеличніший вчинок в історії – хресна смерть Христа. Адже Ісус постраждав за нас. Він прийняв кару за гріх, аби нас звільнити від неї.
Тепер Бог закликає і нас бути співчутливими – співпереживати людям і скеровувати їх до Того, Хто постраждав за них. «Будьте всі… спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі», – каже Біблія (1 Пет. 3:8).
21 жовтня
«Повертайся додому»
Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя.
Филип’ян 3:20
Одна вдова мешкала вдвох із сином у крихітній кімнатці на горищі. Колись вона вийшла заміж усепереч батьківській волі та поїхала за чоловіком у далекі краї.
Її чоловік виявився зрадливим і безвідповідальним, а за декілька років помер, не лишивши дружині та синові ні копійки. З малою дитиною на руках бідна жінка ледь-ледь зводила кінці з кінцями.
Та одного дня в її двері постукав листоноша. Жінка відразу впізнала почерк на листі і тремтливими руками розірвала конверт. Усередині були гроші та клаптик паперу з двома словами: «Повертайся додому».
Подібні переживання випадуть колись кожному, хто знає Христа. Невідомо, коли і як саме ми отримаємо таке повідомлення. Можливо, посеред робочого дня. Можливо, після тривалої хвороби. Та одного дня ми відчуємо на плечі ніжну руку й почуємо ці слова: «Повертайся додому».
22 жовтня
Це любов
Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!
Єремії 31:3
Багато кому складно повірити, що Бог – Бог любові. «Як це може бути, – запитують люди, – коли у світі стільки страждань і зла?» Це непросте запитання; однак, якщо ви хочете переконатися в Божій любові, погляньте на хрест.
Це любов, божественна любов допомогла Христу перетерпіти розп’яття, хоч би яке ганебне воно було.
Це любов тримала Ісуса, коли Його несправедливо звинуватили в богохульстві та повели на Голгофу, де стратили поруч зі звичайними злодіями. Він не підняв руки на ворогів. Це любов допомогла Христу стриматись і не покликати ангельське військо, яке урятувало б Його від хресної смерті.
Це любов дала Ісусові силу, попри величезний біль, набрати в легені повітря й кількома словами подарувати надію злодію, який вигукнув у каятті: «Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!» (Лк. 23:42).
Це любов спонукала Христа молитися: «Отче, відпусти їм, – бо не знають, що чинять вони» (Лк. 23:34). Чи любить нас Бог? Так. Доказ цього – хрест.
23 жовтня
Чисте сумління
Кров Христа… очистить наше сумління.
Євреїв 9:14
Кожен з нас має сумління – внутрішнього суддю, що оцінює всі наші думки, слова та вчинки. Сумління буває чутливим, а буває викривленим чи недорозвиненим, залежно від того, як ми ним користуємося.
Людське сумління отруєне гріхом, каже Біблія; це одна з причин, чому саме воно є ненадійним порадником. Сумління має бути очищене Святим Духом і загострене істиною Божого Слова. Якщо ж не підкорити сумління Христу, сатана може покрутити його настільки, що ми не відрізнятимемо правильне від неправильного.
Та, попри свою недосконалість, сумління здійснює важливу роль у нашому житті, й Бог за його допомогою попереджає нас про небезпеку. Мабуть, усім знайомі докори сумління після неправильного вчинку, еге ж?
Чи не каже зараз Бог про те, що у вашому житті щось негаразд? Можливо, якась із ваших звичок не робить честі Христу, та ви досі не можете її позбутися? Не ігноруйте тихого голосу сумління й не відмахуйтесь від нього. Сповідайте провину, виправтесь і більше так не робіть.
24 жовтня
Спокійна віра
Досвідчення вашої віри дає терпеливість.
Якова 1:3
Двайт Муді любив повторювати, що є три види християнської віри: борцівська віра, чіпка віра та спокійна віра. Приклад першої, борцівської – людина, яка нажахано борсається у воді на глибині; другої, чіпкої – людина, що вчепилася у борт човна; нарешті, третьої, спокійної – людина, яка без жодної настороги сидить у човні й почувається настільки впевнено, що за потреби може простягнути руку та витягти на човен бідолаху, який потопає.
Зауважте, всі ці люди мають віру. Всі розуміють, що човен – їхня єдина надія. Та лише третя людина має спокій. Лише вона знає: якщо ти в човні, можна розслабитися і ні про що не хвилюватися.
Саме цього бажає для нас Бог – повністю довіритись Його любові та заспокоїтись. Однак іноді до спокійної віри вдається прийти лише через борцівську та чіпку. Іноді ми маємо потрапити у шторм, щоб усвідомити, що самі не випливемо. Тоді ми кличемо Бога з новою вірою, і наш Спаситель милостиво простягає з човна руку. «Прийдіть до Мене, – каже Він, – і Я вас заспокою!» (Мт. 11:28).
25 жовтня
Чиніть Божу волю
Чиніть від душі волю Божу.
Ефесян 6:6
Біблія закликає нас пізнавати Божу волю. У Посланні до Ефесян (5:17) ми читаємо: «Не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня».
Утім, дехто неправильно собі уявляє, якою вона має бути. Дехто вважає, що вона приведе нас до складного й безрадісного життя – по суті, до нещастя. Та послухайте: Божа воля походить із Божої любові.
Якщо ви когось любите, чи хочете, щоб ця людина була нещасна? Чи каратимете її щосили, якщо вона не зовсім точно дотримується ваших вказівок? Звісно, ні – якщо ви дійсно любите цю людину.
Так само і Бог. Господь вас любить, отже, Йому не байдуже, що з вами відбувається. Божа любов надто сильна, щоб Він дозволив вам беззмістовно тинятися по життю, не маючи перед собою жодної вартісної мети. Біблія каже: «Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою» (Пс. 15:11).
Понад усе на світі бажайте, аби Божа воля вершилася у вашому житті. Немає більшої радості, ніж знати та чинити Його волю!
26 жовтня
Надійний провідник
Для моєї ноги Твоє слово – світильник, то світло для стежки моєї.
Псалом 118:105
Як християни ми маємо лише один підручник, один компас – Боже Слово.
Навколо лунають тисячі голосів; усі претендують на авторитетність і хочуть, аби ми їх слухалися. Та лише один голос каже правду. Який? Письмове Боже Слово, що Господь його нам дав, аби знали, у що нам вірити та як жити. Як написано у псалмі, «вхід у слова Твої світло дає» (Пс. 118:130).
У листі до друга президент Авраам Лінкольн писав: «Читаю Біблію – і знаходжу в тому велику користь. Вбери всю цю книгу розумом, урівноваж це вірою – і житимеш, і помреш кращою людиною».
Англійський поет Семюел Колрідж вірив, що Біблія – Боже Слово, бо, за його словами, «вона мене зачіпає».
«Вам треба підбадьорення? – писав Джон Буньян. – Згадуйте Божі обітниці».
«У Святому Письмі навіть маленька ромашка стає заквітчаним лугом», – писав Мартін Лютер.
Біблія – єдиний надійний провідник у непевному світі. Чи керуєтеся нею ви?
27 жовтня
Ковчег спасіння
Вірою Ной… став спадкоємцем праведности, що з віри вона.
Євреїв 11:7
Бог застерігав сучасників Ноя: «Не перебуватиме дух мій у чоловікові назавжди» (Бут. 6:3, переклад Івана Хоменка). Але ці люди знущалися з праведника, сміялися з його слів і далі собі працювали й відпочивали, навіть не припускаючи, що Ной каже правду. Бог говорив до людей, та вони цим знехтували. Зрештою Боже терпіння вичерпалося – і тоді люди вже ніяк не могли собі зарадити.
За межами ковчега люди чіплялися за уламки дерев, намагаючись урятуватись, аж поки безжальна рука смерті не піднялася з глибин і не затягла їх під воду. Загинули всі. Жодна душа за межами ковчега не врятувалася. Люди мали шанс, та зневажливо його відкинули.
Неможливо прийти до Христа, якщо вас не приведе Дух Божий. Та що як ви ігноруєте Його заклики? Тоді ви у величезній небезпеці, бо одного дня Бог просто перестане вас кликати. І буде надто пізно. Прийдіть до Христа, допоки є час. Христос, великий Божий Ковчег, сьогодні ще готовий надати вам прихисток.
Чи ви вже в Ковчегу?
28 жовтня
Бог ніколи не спізнюється
Господь – то твій Сторож, Господь – твоя тінь при правиці твоїй.
Псалом 120:5
Аби дерево чи будь-яка рослина росла та приносила плід, спочатку треба посадити насіння й дати йому «померти». Щоб у нашому житті був духовний плід, мусимо вкорінитись у Божому Слові й померти для себе. Коли нам складно, коли потерпаємо від суворої дисципліни, страждань чи випробувань, Боже Слово живить нас зсередини та зрощує плід. Але це не стається за день. Необхідні час і терпіння.
Йосип не зміг би бути корисним Богові, якби спочатку рідні брати не продали його в рабство, а потім Потіфар не звів би на нього наклеп і не кинув до в’язниці. Навіть після того як Йосип сказав чашнику фараона, що повелитель поверне його до двору, і попросив заступитися, чоловікові довелося ще два роки залишатися в незаслуженому ув’язненні.
Часом ми очікуємо від Бога допомоги, а Він нібито зволікає. Та не хвилюйтеся, Бог не спізниться. Він усе робить в ідеальний час!
29 жовтня
Громадяни Неба
Живу Я – і ви жити будете!
Івана 14:19
Люди щодня витрачають мільярди доларів на косметику, медичні й оздоровчі процедури, тренажери для фітнесу та різноманітні засоби, які нібито подовжать їм життя чи уповільнять процес старіння. Втім, вік здолає навіть найгарніших і найспортивніших людей на землі. Рано чи пізно вони помруть, як і всі ми.
І одного дня всі, хто вірує у Христа, матимуть досконалі тіла, яким не загрожуватимуть хвороби, біль чи старість. Одного дня наші мертві тіла «у славі встануть» (1 Кор. 15:43), і ми будемо такими, як Христос у воскреслому тілі.
Чи можу я уявити, як це буде? Не до кінця. Та ось що мені відомо: воскресле тіло Ісуса послужить зразком для наших нових тіл. «Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа, Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його» (Флп. 3:20–21).
Яке ж майбутнє чекає на нас у Христі?!
30 жовтня
У пошуках щастя
Нехай розкошує у наситі ваша душа!
Ісаї 55:2
Сатана, коли спокушав Христа на початку Його служіння, використовував ті самі «наживки», якими користується і сьогодні.
Одна «наживка» – матеріальні блага. Ісус постив сорок днів, і сатана спробував зіграти на відчутті голоду: запропонував надприродною силою перетворити каміння на хліб. Та Ісус відповів: «Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих» (Мт. 4:4). Не з диявольських уст, а з Божих!
Звісно, хліб необхідний для життя, проте не лише хліб, як брехав сатана. Задоволення та відпочинок мають своє місце – але не перше місце. Гроші важливі, проте вони мають нам служити, а не ми їм.
Ісая писав: «Послухайте пильно Мене… – і нехай розкошує у наситі ваша душа!» (Іс. 55:2). Так, розкошуйте – в усіх тих багатствах, що Бог їх вам дає, матеріальних і духовних. Особливо розкошуйте в радості Його присутності. Сатана завжди пропонуватиме вам дешеві замінники – не погоджуйтеся!
31 жовтня
Найвище покликання
Кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм.
Луки 14:33
Нафтовій компанії Standard Oil потрібен був представник на Далекому Сході, і цю посаду запропонували одному відомому місіонерові, разом із зарплатою 10 тисяч доларів. Той відмовився. Керівники підняли пропозицію зарплати до 25 тисяч, однак місіонер однаково відмовився. 50 тисяч – і знову відмова.
– Що ж вам не подобається? – запитали в нього.
– Зарплата хороша, – відповів чоловік. – Але посада надто дріб’язкова.
Бог покликав його до місіонерської праці, і все решта не заслуговувало на його увагу.
А яке наше покликання? Більшість віруючих не мусить бути місіонерами чи проповідниками, але мусить бути учнями Христа. Вони покликані бути вірними всюди, куди б Він їх не призначив: у школі, вдома, на фабриці, в офісі, у своєму районі, місті та країні. Вони покликані підкорятися Духу та приносити Його плід. Вони покликані бути Христовими посланцями, хоч би куди йшли.
Ніщо, менше за Боже покликання, не варте нашої уваги.
Листопад
Коли молимось,
завжди просімо,
щоб вершилася Божа воля.
1 листопада
Божі молитовні партнери
Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.
Римлян 8:26
Чи потрапляли ви колись у ситуацію настільки важку чи заплутану, що навіть не знали, як про неї молитися? Чи охоплювало вас горе таке сильне, що не знаходили слів, аби його передати, а тим паче – молитися?
Тоді яка ж втіха в цих біблійних віршах: «Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас… з волі Божої заступається за святих» (Рим. 8:26–27).
Лише подумайте: навіть коли й не знаємо, як молитися, Дух знає наші потреби і приносить наші найглибші сердечні почуття до Божого престолу. І хоча в земному житті ми ніколи не зрозуміємо цього до кінця, якимось чином Бог Святий Дух заступається за нас перед Богом Отцем.
Звертайтеся до Бога в будь-якій ситуації, навіть коли здається, що не можете. За вас проситиме Дух згідно з Божою волею.
2 листопада
Істинне щастя
Блаженний, кому його поміч – Бог Яковів.
Псалом 145:5
Часом мені трохи прикро, що Томас Джефферсон вніс у Декларацію незалежності США ту славетну фразу про «прагнення щастя».
Звісно, він мав рацію: Бог справді дав нам «право» (чи принаймні можливість) прагнути щастя. Проблема в тому, що мільйони людей узяли це собі за мету – і тепер усе життя відчайдушно за ним женуться. Втім, їхнє прагнення призводить лише до розчарувань.
Щастя – не самоціль, а радше побічний продукт. Його не можна знайти та втримати, як не можна законсервувати в банці сонячну погоду, щоб потім відкрити її дощового дня.
Істинне щастя походить від іншого – від прагнення Бога. Він пообіцяв: «І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем» (Єр. 29:13). Ця обітниця істинна; ба більше, Бог і Сам шукає нас. Він навіть послав у світ Свого Сина, щоб Той нас знайшов і привів на небо.
Тільки Бог дає істинне щастя.
3 листопада
Сім’ї, збудовані вірою
Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.
Приповісті 24:3
Сім’я – найважливіший інститут на землі, адже її придумав Бог. Це не винахід соціологів, економістів чи урядовців, які вирішили, що інститут сім’ї сприятиме ефективному функціонуванню суспільства. Сім’ї існували до появи урядів і міст, створення письма, формування націй, побудови храмів і церков.
Сім’я формує характер, визначає цінності, встановлює цілі. І це на все життя. Якщо сім’я дає дитині поганий старт, у неї виникне багато внутрішніх і зовнішніх проблем, які триватимуть усе життя, якщо тільки Бог не втрутиться.
Нині сатана атакує сім’ю, як ніколи раніше. Як захиститися від його атак?
Як завжди, найкращий захист – Слово Боже. Читайте Біблію всією родиною. Обговорюйте прочитане. Щодня моліться одне за одного поіменно. Пильнуйте за спокусами, які сьогодні роз’єднують сім’ї. Та головне, присвятіть свій шлюб Христу, і нехай Він посідає центральне місце у вашому домі та житті.
4 листопада
Непевність життя
Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
Псалом 89:12
Ми – не господарі долі. Нам часто здається, ніби життя в нас під контролем, але це не так. В одну мить його може щось перевернути: автокатастрофа, інфаркт, повідомлення про скорочення, лихоманка в дитини. Щойно медицина перемагає один смертоносний вірус, як з’являється інший.
Головну нашу проблему висловив у псалмі Мойсей: «Дні літ наших – у них сімдесят літ, а при силах – вісімдесят літ, і гордощі їхні – страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо» (Пс. 89:10). Навіть якщо ми доживемо до поважних літ, говорить він, то навряд чи відчуємо спокій.
Жодна книжка не описує людське становище більш реалістично, ніж Біблія. Вона не має порожнього пафосу чи безпідставного оптимізму. Втім, Біблія дає надію, бо свідчить, що Христос може змінити життя – і приготував для нас ідеальне місце на небі.
Кожен подих – подарунок від Бога. Не сприймайте життя як належне, а «набувайте серце мудре».
5 листопада
Пожива для душі
Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.
Псалом 118:35
Як навчає Біблія, людина – це не лише тіло. Кожен із нас – жива душа, а наші душі створені за Його образом і подобою. Бог заклав усередину нас частинку Себе!
Тіло має певні властивості та бажання; так само і душа. Властивості душі – розум, почуття та воля. Людська душа, або дух, прагне спокою, задоволення і щастя. Та головне, душа прагне Бога – палко бажає примиритися з Творцем і завжди перебувати у спілкуванні з Ним.
У нашому світі ми приділяємо багато уваги задоволенню тілесних потреб і надто часто нехтуємо потребами душевними. Відтак наш розвиток незбалансований. Фізично ми набираємо жирок, а духовно – потерпаємо від анемії та ледь животіємо.
Насправді душа потребує не менше уваги, ніж тіло. Їй потрібні стосунки з Богом, спілкування з Ним, час у поклонінні та роздумах. Ніщо цілком не задовольняє її, крім Бога, бо для Нього вона створена. Не прирікай її на голод!
6 листопада
Зброя віри
А оце перемога, що світ перемогла, – віра наша.
1 Івана 5:4
Один із хитрих прийомів сатани – затуркати нам голову, щоб ми забули, що Бог завжди готовий нам допомогти у боротьбі зі злом, і вирішили, що ми в цій битві самі. Та Бог знає, наскільки нам потрібна Його допомога.
Біблія застерігає: «Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник – диявол – ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого» (1 Пет. 5:8). Що б ви робили, якби побачили неподалік лева? Напевно, мерщій тікали би й хапали б будь-яку зброю в межах досяжності, якби він уже нападав на вас.
Так само і в боротьбі зі злом. Коли на нас нападають зло і спокуси, перш за все треба тікати. Та якщо вони вже надто наблизилися, хапаймося за всю можливу зброю! На щастя, Бог постачає нас такою зброєю! Його Слово, ангели, Святий Дух, молитви та підтримка братів і сестер у Христі – ось лише кілька прикладів зброї, що її дає Всевишній.
Ми не самі в цій битві, не забуваймо!
7 листопада
Що таке радість?
Радість у Господі – це ваша сила!
Неємії 8:10
Дехто вважає, що християни мусять постійно усміхатися й випромінювати щастя, а інакше щось із ними негаразд.
Та це не завжди так. Коли Ісус прийшов до могили Свого друга Лазаря, «закапали сльози Ісусові» (Ів. 11:35). Коли Він підійшов до Єрусалима «і місто побачив, то заплакав за ним» (Лк. 19:41) через духовну сліпоту та провину його мешканців. У Гетсиманському саду Він «був у смертельній тривозі… І піт Його став, немов каплі крови» (Лк. 22:44).
Не плутайте щастя з радістю. Щастя залежить від обставин; радість народжується глибоко в душі від того, як ми вчимося довіряти Христу. Радість іноді сумісна з журбою та навіть з плачем; це тиха впевненість, що все буде добре, і стан внутрішнього спокою, що лине від Бога.
Життєві турботи можуть позбавити нас щастя, та вони ніколи не віднімуть у нас радості від Бога, якщо тільки ми з вірою звертатимемося до Нього та шукатимемо Його лиця.
8 листопада
Безмежні благословення
Пастиме своє стадо, рукою власною збере їх, ягнят носитиме на грудях.
Ісаї 40:11, переклад Івана Хоменка
Старий Заповіт чудово змальовує Бога в образі Пастуха. Один із псалмів починається так: «Пастирю Ізраїлів, – послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа…» (Пс. 79:1). Всемогутній Творець всесвіту не цурається того, аби провадити людей шляхами життя.
Пастух захищає і годує овець, а також заганяє їх назад до отари, якщо тварини від неї відбиваються. Ввечері пастух приводить їх у загін, огороджений і убезпечений. Без пастуха вівці розбрелися би на всі боки та наразилися б на небезпеку.
У найвідомішому з усіх псалмів Давид переносить цю метафору особисто на себе. «Господь – то мій Пастир, – радісно вигукує він, – тому в недостатку не буду» (Пс. 22:1). Далі Давид розповідає, як Бог неусипно дбає про нього, і завершує: «Я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!»
Новий Заповіт розказує про втілення Вічного Пастиря – Господа Ісуса Христа: «Я – Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці» (Ів. 10:11). Він веде і захищає нас; Він навіть віддав Своє життя, щоб ми вічно були у безпеці в Його отарі.
9 листопада
Геть хвилювання!
Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його!
Псалом 144:18
Згадайте щось таке, про що ви зовсім не хвилюєтесь: наприклад, що одного дня у вас в крані не стане води або що на ваш будинок упаде дерево. Можливо, у вас тривожний характер, та навіть найгірший панікер не переймається про все на світі! Мусять бути винятки.
А тепер запитайте себе, чому ви про це не хвилюєтеся. Можливо (повертаючись до наших прикладів), вам іще ніколи в житті не перекривали воду? Чи на ваш будинок ніколи не падало дерево? Упевненість породжує віру, чи не так? (Можливо, там, де ви живете, навіть дерев високих немає.)
Так само певним і безтурботним можна бути щодо Божої любові та захисту. Яка причина такої впевненості? Хрест, де Бог сповна явив Свою любов до нас. Біблія каже: «Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, – як же не дав би Він нам із Ним і всього?» (Рим. 8:32). Його любов безсумнівна. Господь іще ніколи не порушував жодної обіцянки і не порушить.
10 листопада
Створені за Його образом
Коли хто в Христі, той створіння нове.
2 Коринтян 5:17
Хіба не логічно, що нас може відновити лише Той, Хто створив нас від початку? Якщо у вас поламався годинник, ви не понесете його до коваля. Якщо в автомобілі треба знайти несправність, не звертатиметесь до сантехніка. Якщо вам потрібна хірургічна операція, не підете до автомеханіка.
Наші духовні проблеми може розв’язати лише Бог, Який нас створив. Він створив нас за Своїм образом і подобою та знає нас досконально.
Нині з благодаті Свого Сина Він може відновити нас за образом Його воскресіння. Через віру в Ісуса Христа ми отримуємо нове життя і стаємо причетними до Його життя. Ми народжуємося згори від Божого Духа, а відтак ростемо й уподібнюємося Христу внаслідок роботи Духа в нашому житті.
«Тому-то, коли хто в Христі, той створіння нове, – стародавнє минуло, ото сталось нове!» (2 Кор. 5:17). Не чіпляйтеся за минуле. Ви – нове створіння у Христі!
11 листопада
Небесний дім
Маєте в небі для себе майно неминуще та краще.
Євреїв 10:34
Павло писав: «Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!» (1 Кор. 15:19). Якщо не вірити в життя після смерті, не прагнути неба, не мати надії на кращий світ, видається, що земне життя порожнє, безцільне та без сенсу.
Але це не так! Попереду небо, й одного дня ми «завсіди будемо з Господом» (1 Сол. 4:17). Одного дня ми перейдемо в дім, де лише щастя, радість і мир. Яким сумним було б наше життя без цієї надії!
Якщо ми знаємо, що небо – реальне, це сильно впливає на те, як ми живемо сьогодні. По-перше, ми не прив’язуємося до речей цього світу, а кажемо разом із Павлом: «Навчився я бути задоволеним із того, що маю» (Флп. 4:11).
Крім того, ми переймаємося за тих, хто поки не має надії на вічне життя. Щодня вам зустрічаються люди, ще не знайомі з Христом. Розкажете їм про Нього?
12 листопада
Єдність у сім’ї
Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм!
Ісаї 54:13
Сім’я – основна суспільна одиниця. Та від самого початку – відколи люди згрішили проти Бога – сім’я перебуває у скрутному становищі. Перший злочин, описаний у Біблії, – це смерть Авеля від рук брата його Каїна. Замість любові у сімейному житті надто часто панують сварки та напружені стосунки.
Аби збудувати щасливий шлюб і міцну сім’ю, дотримуйтесь вказівок Того, Хто зорганізував першу шлюбну церемонію в Едемському саду. Ці вказівки записані в Біблії. Сім’я сьогодні перебуває в такому критичному стані саме тому, що ми нехтуємо Його правилами. Себелюбство посіло місце самопожертви. Речі стали ціннішими, ніж люди.
Але ваша сім’я може наблизитися до Божих стандартів. Ви може досягти єдності, навіть якщо зараз розділені. Для початку треба схилити коліна та попросити, щоб Господь вас пробачив і дав вам нову любов одне до одного й до Нього. Не розбігайтеся врізнобіч; з допомогою Всевишнього долайте перепони й об’єднуйтесь біля підніжжя хреста.
13 листопада
Тримайтесь і сподівайтесь
Господь – охорона Своєму народові.
Йоіла 4:16
Британський історик Арнольд Тойнбі, крім своїх праць, залишив світові відомий девіз: «Тримайтесь і сподівайтесь». Він бачив, як рушаться всі ідеали, за якими жило його покоління, та радив людям не випускати з рук те, що їм дороге, й вірити у краще.
Та за що триматися? Мільйони людей тримаються за руїни власноруч поламаного життя, вважаючи, ніби їм більше нічого не світить. Інші тримаються за хибні ідеології чи оманливі культи. Ще інші – за майно, стосунки чи задоволення. «Триматись і сподіватись» – то, звісно, добре; та що як ти тримаєшся за корабель, який тоне?
У будь-яких життєвих штормах є надійний притулок, який дає прихисток тисячам і тисячам людей щодня – жива віра в живого Бога!
Навернутися до Бога в цю історичну епоху зовсім не означає втекти від реальності. Мільйони людей переконуються, що віра у Христа – більш ніж адекватна відповідь на виклики нашої доби.
Істинний християнин не лише «тримається і сподівається». Він знає, що з Христом перебуває у вічній безпеці. А ваше сподівання – на Нього?
14 листопада
Бог у людському тілі
[Христос], зійшовши на небо, пробуває по Божій правиці.
1 Петра 3:22
Як Ісус довів, що справді був Богом у людському тілі? Перший доказ – Його досконале життя. Він запитував: «Хто з вас може Мені докорити за гріх?» – і всі присутні мовчали.
Другий доказ – Його надприродна сила. Така сила могла походити лише від всемогутнього Бога.
Третій доказ – здійснені пророцтва. За сотні років до народження Ісуса старозавітні пророки точно передбачили Його смерть і воскресіння.
Четвертий доказ – Він воскрес із мертвих.
П’ятий доказ – змінені людські життя. Лише Христос, Син Божий, має силу змінювати серця. І Він це робить.
Віра у Христа – не стрибок у темряву. Вона ґрунтується на твердих фактах Ісусового життя, смерті та воскресіння. Слава Богу, що маємо в Ньому міцну основу!
15 листопада
«Прийди, Господи Ісусе!»
Ото, незабаром приходжу.
Об’явлення 22:7
Якою була б ваша думка про людину, яка дала вам сто обіцянок і вже виконала дев’яносто дев’ять? Напевно, ви б вважали її достатньо чесною та не сумнівалися, що й останню обіцянку вона теж виконає, так?
Ісус Христос виконав усі обітниці, які колись дав, окрім однієї: Він іще не повернувся на землю. Як гадаєте, Він повернеться?
Як у Старому, так і в Новому Заповіті є згадки про повернення Господа. Ісая, наприклад, з нетерпінням чекав дня, коли Месія остаточно затвердить Своє Царство: «Бо ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце!» (Іс. 65:17).
Євангеліст Іван цитує слова Христа: «Йду приготувати місце для вас… знову прийду й заберу вас до Себе» (Ів. 14:2–3). Книга Об’явлення повністю присвячена опису цієї славної події – поверненню Христа. Тож можемо сказати разом з її автором Іваном: «Амінь. Прийди, Господи Ісусе!» (Об. 22:20).
Чи чекаєте ви на Його повернення? Чи прагнете до того часу бути Його вірним слугою?
16 листопада
Поза часом
А я в правді побачу обличчя Твоє, і… насичусь Твоєю подобою.
Псалом 16:15
У 1683 р. англійського патріота сера Вільяма Рассела засудили до страти. Вже перед ешафотом чоловік витяг із кишені годинника та вручив його присутньому лікарю. «Будь ласка, візьміть його собі, – попросив він. – Мені він більше не потрібний, бо скоро я буду поза часом».
У світлі вічності цей світ втрачає важливість. Усе, що поглинає зараз нашу увагу, виявляється дріб’язковим, а важливо лиш одне – наші стосунки з Богом.
Але ж у світлі вічності треба жити щодня! Петро писав у своєму Другому посланні: «А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви?.. Попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі» (2 Пет. 3:11, 14).
Чи жили б ви інакше, якби знали, що сьогодні – ваш останній день на землі й ось-ось постанете перед Богом? Мусимо прагнути того, щоби жити кожен день, як останній. Бо ми не знаємо, коли він таким буде!
17 листопада
Ми побачимо Його
Наші дні на землі – мов та тінь.
1 Хроніки 29:15
Клайв Льюїс колись назвав нашу землю «царством тіней», порівнюючи з майбутньою славою. Навіть вершина земного щастя – лише тінь від щастя небесного.
Чи означає це, що ми маємо повернутися до цього світу спиною та зректися всіх його радостей? Не обов’язково. Іноді (як теж згадував Льюїс) Бог дає нам на землі певні блага як прообраз того, що буде на небі, як натяк на майбутнє щастя. Наприклад, ми тішимося весіллю і шлюбним стосункам, знаючи, що вони дають передсмак іще більшої радості: весільної вечері Агнця (Об. 19:9). Ми насолоджуємося красою Божого творіння, знаючи, що це передсмак іще більшої краси славного небесного міста (Об. 21:23).
Тіштесь усьому доброму, що посилає вам Бог. Не будьте настільки серйозними, щоб ніколи не понюхати квіти! Біблія нагадує: «Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил» (Як. 1:17). До того ж, усяке добре давання має нагадувати нам про майбутню славу.
18 листопада
Солодка дрімота
У спокої я ляжу…, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!
Псалом 4:9
Безперечно, одна з найбільших соціальних проблем нашого часу – залежність від наркотиків та алкоголю. Йдеться не лише про нелегальні наркотики; багато хто залежить від спиртовмісних напоїв або не може заснути чи заспокоїтися без препаратів, які легально відпускають в аптеці, за рецептом лікаря або й без.
Я не лікар і визнаю, що деякі «ризиковані» препарати справді потрібні та є корисними під пильним лікарським контролем. Та я не можу не помічати, що надто багато людей шукає в наркотиках і алкоголі розради, замість того щоб звернутися до Бога. Люди бояться подивитися проблемам у лице та спробувати їх здолати з Божою допомогою. Натомість вони тікають від дійсності за допомогою алкоголю або ж наркотиків.
Утім, це не допомагає, а навпаки, лише погіршує ситуацію. Недаремно Книга Приповістей попереджає, що після короткого початкового зачарування алкоголь «буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка» (Прип. 23:32).
Не замінюйте Бога нічим! Він вас любить і хоче подарувати мир, а мир походить від стосунків із Ним. Ісус виконує те, що обіцяв Своїм послідовникам: «Я вас заспокою!» (Мт. 11:28).
19 листопада
Світло і тінь
А коли ви за правду й страждаєте, то ви блаженні!
1 Петра 3:14
Усі шедеври живопису містять і світло, і тінь. Цими засобами художник виділяє певні предмети чи фігури; вони створюють на полотні контраст і гармонію, передаючи красу зображеного.
У щасливому житті присутнє не саме лише світло, а й тіні; разом вони творять красу. Страждання та гоніння можуть бути благословенням, бо стають темним тлом, на якому християнські чесноти сяють іще яскравіше. Великі музиканти часто складають пісні із суму чи туги. Фанні Кросбі, чий дух світився вірою у Христа, була сліпою, але бачила більше, ніж зрячі. Вона подарувала нам кілька великих християнських гімнів, які й сьогодні підкріпляють наш дух.
Павло і Сила співали пісні хвали в тюрмі у Филипах; була ніч, навколо сновигали щури, у в’язнів терпли ноги в колодах, їхні спини все ще відчували удари різок. Та сторож побачив, з яким терпінням чоловіки переносили страждання й гоніння, і навернувся до віри разом зі своєю сім’єю.
Не зневажайте тіней, які Бог допускає у вашому житті. Ними Він малює Свій шедевр.
20 листопада
Тривкий мир
Не бійся, з тобою-бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій!
Ісаї 41:10
Коли я міркую про Божу вірність у стражданнях, то часто згадую свою любу подругу Коррі тен Боом, яка нині вже з Господом. Ця неймовірна жінка виросла в Нідерландах і під час Другої світової війни разом із батьками переховувала у своєму домі євреїв. Доброчинців викрили та відправили до концтабору Равенсбрук. Коррі дожила до звільнення і потім багато мандрувала світом, розповідаючи свою історію про страждання, прощення та радість.
Протягом тридцяти п’яти років вона не мала власного дому, а лише винаймала житло поміж мандрами. Втім, коли їй виповнилося вісімдесят п’ять і її здоров’я погіршало, друзі зібрали кошти та подарували їй будиночок у Каліфорнії. Для жінки це була розкіш, про яку вона навіть не мріяла (і ніколи б сама не витратила на це гроші).
Одного разу в гості завітав її приятель, кінорежисер Джеймс Кольєр. «Коррі, – зауважив він, – Господь такий добрий, що подарував вам цей чудовий будиночок».
«Джиммі, – відрізала вона, – Господь був добрий і тоді, коли я жила у Равенсбруку!»
Більшість із нас ніколи не переживатиме тих жахіть, що трапилися в житті Коррі. Та хоч би що було, завжди можна покластися на Божу обітницю: «Не бійся, з тобою-бо Я».
21 листопада
Молитви вдячності
Будьте тривалі в молитві, і пильнуйте з подякою в ній!
Колосян 4:2
Молитися – це не лише просити в Бога, що ми хочемо. Це також сповідувати гріхи та прославляти Бога за те, який Він і що Він для нас зробив.
Є ще одна важлива складова молитви – подяка. Безліч разів Біблія нагадує нам, наскільки важливо висловлювати Богові свою вдячність. «Дякуйте Господу, – сказано у Псалмах, – добрий-бо Він, бо навіки Його милосердя!» (Пс. 106:1). Ісус, коли вчинив диво розмноження хлібів, роздавав їх лише «віддавши Богу подяку» (Мт. 15:36). На останній вечері зі своїми учнями, вже передчуваючи жахіття хреста, Христос усе одно «вчиняв подяку» (Лк. 22:17, 19).
Легко дякувати, коли Бог посилає нам очевидне благо – наприклад, швидке одужання від хвороби чи підвищення на роботі. Втім, Біблія навчає: «Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (1 Сол. 5:18).
Вдячність проганяє похмурий і погордливий дух. Тож щодня в молитві обов’язково дякуйте Богові.
22 листопада
Благодать вдячності
То добре, щоб дякувати Господеві.
Псалом 91:1
Батьки-пілігрими, які 1620 року припливли до Америки, і близько не могли уявити той рівень життя, яким ми насолоджуємося сьогодні. Перша ж зима на новому місці виявилася дуже суворою; могил для мертвих вирили всемеро більше, ніж було зведено хат для живих. Привезене з Англії насіння не проросло, а корабель, з якого чекали провіанту та іншої допомоги, привіз лише тридцять п’ять голодних ротів і ні грама їжі. Аби прогодуватися, поселенці ловили рибу й полювали на диких птахів і оленів. Трохи рятували рештки грубого англійського борошна та гостинець від індіанців – кукурудза.
Утім, їх постійно супроводжував дух вдячності. Одного разу старійшина Вільям Брюстер, підвівши голову від скромної юшки з мідій, склав Богові подяку за «достаток морський та скарби, зариті в піску» (Втор. 33:19).
За сучасними мірками, ці люди майже нічого не мали, але вміли бути вдячними. Вдячність – одна з найбільших християнських чеснот; невдячність – один з найгірших гріхів. Просіть, аби Господь Бог розплющив очі на всі благословення, якими Він вас наділив, і оновив у вас вдячний дух – не лише на цю пору життя, а й назавжди.
23 листопада
Божа святість
Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його!
Ісаї 6:3
Біблія навчає, що Бог – абсолютно святий і чистий. Від Буття до Об’явлення Господь відкриває Себе як такого, що навіть дивитися не може на гріх.
На хресті Ісус волав: «Боже Мій, Боже Мій, – нащо Мене Ти покинув?» (Мк. 15:34). Це був справді жахливий момент, адже Бог Отець відвернувся з огидою, не в змозі дивитися на чорноту людського гріха, що було покладено на Христа. Тієї миті Ісус сповна відчув на Собі кару за наші гріхи: адже немає тяжчої кари, ніж позбавлення Божої присутності.
Якби треба було перелічити все, за що вдячні, що б ви пригадали? Можливо, стосунки з рідними та друзями, здоров’я, церква – і це добре. Маємо дякувати Богу за всі дари.
Та найбільший дар з усіх – це Його Син Ісус, Який узяв на Себе покарання для нас, щоб ми могли примиритися зі святим Богом. Ніколи не сприймайте цей дар за належне! «Дяка Богові за невимовний дар Його!» (2 Кор. 9:15).
24 листопада
Істинна вдячність
Дякуйте Господу, добрий-бо Він, бо навіки Його милосердя!
Псалом 106:1
Самотній, несправедливо звинувачений, жорстоко побитий – якщо хтось і мав право нарікати на долю, то це він. Що ще йому залишалося робити в сирому підземеллі римської тюрми? Та замість нарікань із його вуст лунали слова хвали та вдячності Богові!
Йдеться про апостола Павла – людину, яка вміла бути вдячною навіть посеред лихих випробувань. Подивіться, що він написав у тому ув’язненні: «Наповнюйтесь Духом, …співаючи й граючи в серці своєму для Господа, дякуючи завжди за все Богові й Отцеві в Ім’я Господа нашого Ісуса Христа» (Еф. 5:18–20).
Подумайте лише! Дякувати треба «завжди за все», незалежно від обставин. Інші в’язні та вартові, мабуть, думали, що Павло з’їхав з глузду, проте це його не зупиняло. У Павла кожен день був Днем подяки, і це завжди наповнювало його радістю. Нехай так буде і у нас.
25 листопада
Божа любов
Любов Божа до нас з’явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ.
1 Івана 4:9
Від Буття до Об’явлення, від найбільшої трагедії людства до найвеличнішого тріумфу, всю драму людських падінь і Божих злетів можна передати двадцятьма двома прекрасними словами: «Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16).
Багато хто неправильно тлумачить Божу любов. Те, що «Бог є любов», не означає, що життя має бути солодким і безхмарним та що Господь ніколи не допустить покарання за гріхи.
Божа святість вимагає, аби гріхи були покарані, проте Божа любов пропонує викуплення і спасіння заблукалим грішникам. Заради цього з неба прийшов Ісус Христос і віддав Своє життя як досконалу жертву за гріх.
Нам треба лише відгукнутися. Мусимо повірити у Христа, сповідати Його своїм Господом і Спасителем та присвятити Йому життя. А ви вже увірували в Нього? Якщо так, вам належить вічне життя!
26 листопада
Мудрість, що зверху
А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна.
Якова 3:17
Ще ніколи люди не знали так багато, як тепер. Через оптоволоконні кабелі інформацію можна передати за частку секунди в будь-яку точку світу. Упродовж останнього століття людство відкрило більше нових фактів, аніж за всі попередні століття історії. Однак у тому ж столітті сталися найбільш руйнівні війни та найлютіші геноциди. Ми ще більше віддалилися від подолання фундаментальних проблем людства.
Згідно з Біблією, існує два види мудрості. Перша – це мудрість від Бога, яка розглядає земне життя в контексті вічності. Про неї сказано: «Мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава» (Як. 3:17).
Друга – це «мудрість земна». В ухваленні рішень вона не спирається на Господа та Його моральні норми; вона намагається розв’язати суспільні проблеми без Божої участі. Але куди вона нас привела? І яку мудрість оберете ви?
27 листопада
Подорож на небо
Господь мене… збереже для Свого Небесного Царства.
2 Тимофія 4:18
Підготовка до небесного життя схожа на планування подорожі. Спершу треба точно визначитися з пунктом призначення. А далі придбати туди квиток.
Чекайте! Як це – придбати квиток на небо? Бути хорошою людиною? Ходити до церкви? Удавати із себе релігійну особу? Жертвувати гроші або час на допомогу іншим? Усього цього недостатньо, стверджує Біблія, бо квиток на небо надзвичайно дорогий. Жодній людині не вистачить на нього коштів.
Чи означає це, що нам туди ніяк не потрапити? Не означає, бо нам уже придбала квиток інша особа. Це – Ісус Христос, і заплатив Він власною кров’ю, проливши її за нас на хресті.
Тепер Ісус пропонує нам повністю сплачений квиток на небо – задарма! Чи варто відмовлятися? Чи варто шукати інші шляхи? Його пропозиція досі дієва: «Прийди! І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!» (Об. 22:17).
28 листопада
Наш дар Богу
Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх.
Приповісті 3:9
Аби чинити Свої справи, Бог не потребує наших статків. Він усемогутній і цілком може обійтися без нашої допомоги. Втім, Господь навмисне влаштував світ так, що Його робота часто залежить від нашої щедрості.
Коли ми зі щирим і відкритим серцем ділимося матеріальними цінностями, це має щонайменше два наслідки. По-перше, Бог нагадує, що наше майно насправді не наше. Все, що маємо, ми отримали від Нього, тож справжній власник – Він. Цар Давид молився: «Бо все це – від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі» (1 Хр. 29:14). Нам варто це добре затямити.
По-друге, віддаючи гроші, ми допомагаємо іншим людям, яких теж любить Бог. Наша допомога свідчить їм, що Господь їх любить, і вказує на найбільший Божий дар – Ісуса, який прийшов на землю заради нашого спасіння.
Кажуть, наше життя має бути каналом, а не водосховищем. Сховище зберігає воду, а канал постачає її людям. Господь Бог хоче, щоб ми постачали людям Його благословення. А ви це робите?
29 листопада
Зміна адреси
Йду приготувати місце для вас.
Івана 14:2
Я живу в дерев’яному будиночку високо в горах Північної Кароліни. Скільки б я не подорожував світом, та завжди повертаюся додому і знаю, що мій будинок чекатиме на мене там, де і завжди. Я дуже радий повертатися додому!
Зі слів Ісуса про підготовку оселі для нас очевидно, що після смерті ми потрапимо в цілком конкретне місце. Ми не випаруємося і не зникнемо. Ісус сказав іще більше: «Багато осель у домі Мого Отця» (Івана 14:2). На небі на нас чекає не просто будиночок, а палац із багатьма помешканнями! І там обов’язково буде місце для нас, якщо ми прийняли Христа як Спасителя.
Коли християни помирають, вони переходять у присутність Христа – до своєї небесної оселі, де житимуть вічно разом із Богом. Ми не зникаємо, а лише змінюємо адресу!
30 листопада
Божа істина
Ти моя охорона… – чекаю я слова Твого.
Псалом 118:114
Боже Слово не змінюється. Про це говорив Сам Ісус: «Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, – ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться» (Мт. 5:18). Він також проголосив: «Небо й земля проминеться, але не минуться слова Мої!» (Мт. 24:35).
І це не тому, що Бог – тиран, закостенілий у Своїх звичках. Просто Він знає, що для нас краще. Господь знає всі наші особливості, всі загрози та небезпеки для нас. Якби Він нас не любив, то й не намагався б скерувати на шлях істини. Однак Господь нас любить!
Лише Боже Слово може вберегти нас від моральної та духовної небезпеки й настановити на добрий шлях. У Псалмах сказано: «Для моєї ноги Твоє слово – світильник, то світло для стежки моєї… Вхід у слова Твої світло дає» (Пс. 118:105, 130).
Дозвольте Божому Слову формувати й вести вас. Бог дуже вас любить і не залишить у темряві!
Грудень
Дай нам, Боже, участь у Божестві Христа,
Котрий прийняв нашу людську природу.
1 грудня
Безмежна благодать
Благодать та правда з’явилися через Ісуса Христа.
Івана 1:17
Благодать – це не просто Божа ласка чи доброта до нас, не просто Його милість. Це милість, якої ми не заслужили. Бог не винний нам абсолютно нічого, й ми не маємо права претендувати на будь-що з Його боку. Коли Біблія каже «спасені ви благодаттю» (Еф. 2:5), це означає, що ми нічого не зробили й не можемо зробити задля свого спасіння. Воно дається винятково з Божої благодаті.
Причина благодаті – безмежна любов і співчуття до нас милостивого Бога; вияв благодаті – Христова смерть на хресті. Я уявляю, як Ісус перебуває там, прибитий цвяхами просто в руки, з терновим вінцем на чолі, з якого капає кров… Як знущаються з Нього римські солдати… Отоді я починаю розуміти глибину Божої благодаті! Тоді я знаю: ніщо не зрівняється з безмежною Божою любов’ю до грішного світу.
Божа благодать також виявляється тоді, коли ми сумирно схиляємося перед Христом у каятті та вірі, адже саме тоді отримуємо прощення. Дяка Богові за Його благодать, бо без неї ми б не мали надії!
2 грудня
Жахливі наслідки гріха
Саме створіння визволиться від неволі тління.
Римлян 8:21
Нещодавно комп’ютери в нашому офісі атакував лютий комп’ютерний вірус. Працівники, як завжди, відкривали свою електронну пошту – і машини раптом шаленіли, роблячи що не треба й відмовляючись виконувати те, що треба. Довелося ретельно очистити жорсткі диски, пояснили мені, щоб комп’ютери знову як слід запрацювали.
Мимоволі я побачив у цьому подібність до іншої ситуації – зараження людства «вірусом» гріха. Бог створив наших прабатьків досконалими та безгрішними; всі їхні потреби задоволені, а стосунки з Богом були ідеальними. Та вони повстали проти Господа, й у світ прийшов гріх. Відтоді людське серце заражене смертельним вірусом. Наші стосунки з Богом зруйновані, самі ми слабкі та недобрі, ба навіть усе творіння вже не таке прекрасне, як колись.
Але Христос прийшов, аби перемогти вірус гріха. Коли Ісус входить у наше життя, Він починає очищати нас зсередини. Гріх втрачає над нами контроль. Одного дня Бог видалить будь-які залишки цього вірусу зі світу, і творіння оновиться.
3 грудня
Перехід від часу до вічності
Ми дякуємо Богові… через надію, приготовану в небі для вас.
Колосян 1:3, 5
Якось я був присутній на урочистому поверненні королеви Єлизавети до Лондона після далекої поїздки. Я бачив процесію високопосадовців, військовий парад, оркестр на марші, сотні прапорів довкола. Повернення королеви – надзвичайно велична й урочиста подія.
Однак це дрібниці порівняно з тим, коли додому приходять християни. Відразу після смерті віруюча людина з’являється на небі, куди її відносять ангели, і там на неї чекає славна й урочиста зустріч (Лк. 16:22).
З людського погляду смерть завжди затьмарена журбою. Звісно, сумувати через втрату дорогої людини цілком нормально; навіть Ісус плакав біля могили Свого друга Лазаря (Ів. 11:35).
Але християнин не має вважати смерть брата чи сестри у Христі трагедією. Павло просив не сумувати за покійними, «як і інші, що надії не мають» (1 Сол. 4:13). Ми ж маємо надію! Так, шлях на небо лежить крізь долину смертної темряви, та в ній нас супроводжують ангели, а в кінці чекає небо, наша славна домівка.
4 грудня
Мир посеред випробувань
В Ньому ходіть, бувши вкорінені й збудовані на Ньому.
Колосян 2:6–7
Неподалік від нашого дому в Північній Кароліні височіє гора Мітчелл – найвища у східній частині США. Її схили вкривають дерева – старі, скоцюрблені та сучкуваті, випробувані суворим кліматом і скупим кам’янистим ґрунтом.
Але місцеві майстри розповіли мені: коли одне з таких дерев зрештою помирає, його деревина дуже цінна, бо вона надзвичайно міцна. Адже це дерево вистояло десятки років на лютих гірських вітрах, які його й укріпили.
Що відбувається, коли у вашому житті дмуть лихі вітри? Чи вони притискають вас до землі, збивають з ніг, зупиняють ваш розвиток? Чи, як ті дерева, ви лише міцнішаєте?
Як мені пояснили, дерева виживають не всі, лише ті, в яких глибше коріння. Сягаючи глибоко в землю, коріння тримає дерево під час шторму, а також видобуває з глибини поживні речовини, що допомагають дереву зростати й міцнішати.
Пильнуйте, щоб ваша душа міцно трималася Христа, щоб ви були «вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі» (Кол. 2:7).
5 грудня
Два народження
Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства.
Івана 3:3
Ми не можемо повністю пояснити диво природного народження, проте ми його приймаємо й радіємо новому життю. Що ж тоді заважає нам прийняти – як факт і як диво – духовне народження, або «народження згори»? Для тих, хто його пережив або був близьким свідком, воно не менш реальне, ніж фізичне народження.
Бог закладає життя в жолудь – і з нього виростає могутній дуб. Він дає серцебиття крихітній дитинці, яка ще не народилася. Господь керує рухом планет, зірок і небесних тіл. Так само Він засіває насіння божественного життя в серця тих, хто щиро приходить до Нього через Христа.
Це не фантазія, а факт. Та чи сталося це з вами? Якщо ні, то ви не лише зачиняєте перед собою двері Божого Царства, а й позбавляєте себе одного з найкращих, найпотужніших переживань, відомих людям. Простою молитвою віри цієї ж миті запросіть Христа у своє життя. Він прийде, і ви народитесь згори!
6 грудня
Радість Різдва
А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.
Матвія 2:10
Щороку багато хто ділиться зі мною тим, що терпіти не може Різдво. Часто це пов’язано з тим, як багато справ доводиться виконувати людям і як багато грошей витрачати.
Цікаво, чи мали такі думки мудреці, які долали сотні кілометрів пустелі в пошуках немовляти Ісуса? Напевно, ця подорож була виснажливою та забрала багато часу, не кажучи про витрати – золото, ладан і смирну.
Однак, гадаю, мудреці ні на що не нарікали. Наприкінці шляху, як ми читаємо, вони «надзвичайно зраділи». Чому? Бо вони думали насамперед про Ісуса – Того, Кого назвуть «“Еммануїл”, що в перекладі є: З нами Бог» (Мт. 1:23).
Цього передріздвяного сезону не панікуйте. Не женіться за максимумом справ, не влазьте в борги, аби вразити когось. Натомість зосередьтеся на Ісусові. Щодня читайте пророцтва про Його прихід і дивовижну історію про Його народження. Нехай це Різдво сповнить вас надзвичайної радості!
7 грудня
Бог бачить усе
Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Псалом 147:5
Кілька років тому мій приятель стояв на вершині гори в Північній Кароліні. Унизу в полі його зору стелилася дорога, звивиста та заплутана, як завжди в горах. Чоловік побачив дві машини, що їхали в зустрічних напрямках, але водії не бачили один одного, бо їх розділяв поворот. Тут з’явилася третя автівка, водій якої на великій швидкості вирішив обігнати одну з цих двох машин; він, звісно, не бачив іншої машини за поворотом. Мій приятель гукав до водіїв що було сили, проте вони його не почули, і сталася моторошна аварія.
Так і Бог дивиться на нас, знаючи все. Він знає, що було, що є і що буде. Він бачить нас, коли ми необачно вважаємо, що можна безкарно порушувати Його моральні норми, коли діємо з гріховної пихи, хтивості чи гніву. Як тоді мій приятель, Бог вигукує застереження, та ми надто зайняті або вперті, щоб Його почути.
Бог бачить усе. Він знає, що для нас краще і що нас зруйнує. Не думайте, що ваші ідеї кращі за Божі, а прислухайтесь до Його Слова й виконуйте Його настанови.
8 грудня
Як виховувати дітей
Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.
Приповісті 22:6
Діти мусять відрізняти добре від поганого, і краще навчитися цього вдома. Інакше вони виростуть людьми без моральних і духовних орієнтирів.
Дітям потрібні батьки небайдужі, які не бояться бути вимогливими. Якщо батько чи мати ніколи не дисциплінують дитину, тим самим вони свідчать про байдужість до її подальшої долі. Біблія навчає: «Хто ж кохає його [свого сина], той шукає для нього картання» (Прип. 13:24).
Біблія також навчає виховувати дітей «заповідь на заповідь, правило на правило…, трохи тут, трохи там» (Іс. 28:10). Інакше кажучи, не можна чекати, поки дитина доросте до підліткового віку, а тоді раптом проголосити: «Досі я не дбав про виховання, але зараз настав час вкласти в дитину віру та мораль!» Ні, виховувати треба відтоді, відколи малятко починає бодай щось розуміти.
До того ж дії не менш важливі, ніж слова, адже діти зазвичай переймають якості та звички батьків. Чого ми навчаємо наших дітей і онуків?
9 грудня
Стережіться заклопотаності
Отож, Бог великий та невідомий.
Йова 36:26
Одного вечора в єрусалимському готелі я стояв перед вікном і довго роздивлявся на горизонті вогні Вифлеєма. Я думав про господаря заїжджого двору, куди звернулися Марія та Йосип у пошуках нічлігу та, як виявилося, місця для пологів. Цей господар був незлою людиною; він би й не проти надати їм кімнату, але його двір переповнений, робота горіла, та й сам дуже заклопотаний.
Можливо, господар сказав: «Хотів би я вам допомогти, але маю свої пріоритети. Зрештою, бізнес є бізнес, а ваші пологи мене не обходять. Утім, я людина добра. Отам є стайня – якщо хочете, можете скористатися. На жаль, більше нічим не допоможу. Мушу повертатися до роботи, маю повний дім гостей».
Приблизно таку відповідь і сьогодні дають Богові мільйони людей. Ними керує заклопотаність – не злісний супротив, не ненависть, а просто неувага до речей духовних. Ми надто заклопотані справами, щоб запросити Христа у своє життя. Стережіться, аби з вами такого не сталося!
10 грудня
Наша подорож до Бога
Має Він силу заховати на той день заставу мою.
2 Тимофія 1:12
Біблія говорить про смерть як про відправлення. Павло, наближаючись до долини смертної темряви, зовсім не боявся; навпаки, він доволі радо повідомляв Тимофію: «Час відходу мого вже настав» (2 Тим. 4:6).
У часи Павла люди найбільше подорожували морем, тож «відійти» означало підняти якір та поплисти за горизонт. Усе, що відбувається до смерті, – це лаштування в дорогу. Перш ніж відпливати, мореплавці складали детальні плани подорожі та завантажували корабель провіантом; так і свій час на землі слід присвятити ретельній підготовці до переходу у вічність.
Я багато подорожував і незліченну кількість разів прощався з дружиною та дітьми, вирушаючи у дорогу. Розлука завжди засмучує, та водночас зігріває надія, що невдовзі ми знову зустрінемося.
Така ж надія зігріває християн біля могили рідної людини, яка першою пішла до Господа. Ми прощаємося з нею, однак лише до того дня, коли знову зустрінемося в небесній оселі.
11 грудня
Божий Посланець
В Ньому тілесно живе вся повнота Божества.
Колосян 2:9
Тієї різдвяної ночі у Вифлеємі Бог «в тілі з’явився» (1 Тим. 3:16). Це явлення відбулося в особі Ісуса Христа.
Яка неймовірна істина! Лиш уявіть: Бог усесвіту зійшов із неба і прийняв людський образ! Як ідеться в колядці: «Там Христос родився, з Діви воплотився, як чоловік пеленами убого вповився».
Хочете дізнатися, який Бог? Тоді уважно роздивіться Ісуса, бо Він – Бог у людській плоті. Він втілює не лише надзвичайні здібності, що виявилися у творінні – мудрість, силу та велич, а й найвищі цінності, такі як справедливість, милість, благодать і любов. «Бог було Слово… І Слово сталося тілом, і перебувало між нами» (Ів. 1:1, 14).
Ісус сказав учням: «Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!» (Ів. 14:1). Так, саме в цій послідовності. Якщо ми віруємо в дії та слова Господні, то будемо вірити і в Його Посланця.
12 грудня
Пісня Його Імені
Бог… дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я.
Филип’ян 2:9
Понад дві тисячі років тому, в ніч, що світ її нині називає різдвяною, юна єврейська дівчина здійснила те, що робили та роблять мільйони жінок – народила дитину.
Але ця подія дуже відрізнялася від подібних. По-перше, це Дитя не мало біологічного батька. Як передрік ангел, «Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе» (Лк. 1:35). Діва Марія смиренно відказала: «Нехай буде мені згідно з словом твоїм!» (Лк. 1:38).
Друга принципова відмінність полягала в тому, Хто народився. Це була не звичайна дитина. Це був однороджений Божий Син, посланий з неба заради нашого спасіння.
Посеред святкової показовості та метушні не втрачаймо з поля зору ту дивну картину народження Христа. Разом із мудрецями впадімо та вклонімося Йому (Мт. 2:11).
13 грудня
Світла ніч
Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві.
Івана 8:12
Цього місяця світ святкуватиме день народження Ісуса Христа. Різні народи відзначатимуть цю подію різноманітними способами, різними мовами. Бодай на кілька годин припиняться розмови про супутники, ракети чи війну. Бодай на кілька годин люди говоритимуть про мир на землі та добру волю в людях. Вони обмінюватимуться подарунками та згадуватимуть Князя миру.
Уявіть, як це було у Вифлеємі близько двох тисяч років тому. Та ніч починалася як будь-яка інша, і лише згодом людство дізналося, що вона була найвизначнішою в історії. Завдяки тій ночі темрява зазнала поразки і розпочнеться день без сутінок. Завдяки тій ночі ті, хто сидів у темряві, побачили велике світло. Тієї ночі Бог дав людям Того, Хто є Світлом для світу.
Нехай цієї передріздвяної пори Його світло яскраво сяє у вашому житті!
14 грудня
Бог сповнений любові та співчуття
Я – хліб життя.
Івана 6:35
Ісус прийшов у світ, аби ми дізналися й назавжди запам’ятали: Богові не байдуже, як ми живемо, у що віримо та як помираємо.
Авжеж, Бог міг заявити про це і якось інакше. Власне, Він це зробив – на сторінках Старого Заповіту та в житті Свого народу. У Своєму письмовому Слові Бог освідчується людям у любові.
Однак Ісус – живе Слово. Своїм життям, смертю та воскресінням Він явив Божу любов наочно та беззаперечно. Павло пише: «Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками» (Рим. 5:8).
Щоразу, як Він годував голодних, Він доводив: «Я – хліб життя». Щоразу, як зцілював стражденних: «Якщо вам боляче, то й Мені боляче». Кожен Його рух, кожне диво, кожне слово на вустах – усе слугувало одній меті: примирити заблудлий світ із Богом, сповненим любові та співчуття.
15 грудня
Істинне світло
Ти – Христос, Син Бога Живого!
Матвія 16:16
Христос прийшов у цей світ як Божий посланець, щоб розповісти нам про Божу любов і покласти край війні між нами і Господом.
Тепер ми – «посли замість Христа» (2 Кор. 5:20) – сміливо вторимо сповіданню апостола Петра: «Ти – Христос, Син Бога Живого!» Грецьке слово «Христос» означає «помазаник», а його єврейський аналог – «Месія». Це Той, Кого Бог помазав і відділив на особливу справу – спасіння людей.
Петро та його товариші-юдеї, яких було багато серед перших віруючих, упізнали в Ісусі Христі Месію, обіцяного у Старому Заповіті. У їхньому суспільстві було багато відчаю та зневіри, але обіцяний Месія просяяв, як сонячний промінь серед темряви, і світло Його досі не гасне. «І життя було в Нім, а життя було Світлом людей» (Ів. 1:4).
Хоч би як темно ставало в навколишньому світі чи на нашому особистому шляху, Ісус завжди буде нашим життям і світлом.
16 грудня
Найвища любов
Яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими.
1 Івана 3:1
Марія та Йосип палко любили Сина, якого Бог їм дав, так що навіть втекли до чужої землі, аби зберегти Йому життя, коли цар Ірод зажадав смерті Немовляти (Мт. 2:13).
Та їхню любов можна назвати крихітною порівняно з безмежною любов’ю Бога Отця до Сина. Біблія проголошує: «Отець любить Сина, і дав усе в Його руку» (Ів. 3:35). Можете бодай трохи уявити почуття Батька того першого Різдва, коли Його найдорожчий Син пішов з небес на землю? Адже Батько знав, що невдовзі Син зійде на хрест, що буде «Він погорджений…, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами» (Іс. 53:3).
Зазвичай ми зосереджуємо увагу на Божій любові до нас, і це правильно. Втім, не варто забувати, як тяжко було Богові відпустити у світ Свого улюбленого Сина. Навіщо ж Він це зробив? «Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16).
Бог любить Сина – і вас також любить.
17 грудня
Спасіння для всіх
Благослови, душе моя, Господа… Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.
Псалом 103:2–3
Ісус прийшов у світ задля спасіння всіх людей: багатих і бідних, чорних і білих, освічених і безграмотних, вельможних і звичайних, а також більшості «середнячків», які не зараховують себе до жодної категорії.
Коли народився Ісус, до Нього прийшли поклонитися дві групи людей. Перша – це пастухи, люди з нижнього щабля соціальної драбини, неосвічені, неотесані. Друга – мудреці, інтелектуали, іноземці, багаті та шановані. Навряд чи можна було б підібрати інші групи, які б настільки сильно відрізнялися одна від одної!
Але Бог запросив їх до Вифлеєма: пастухів – ангельським оголошенням, мудреців – дивною зіркою на небі. Цим Він засвідчив, що Ісус – Спаситель для всіх. Кожен потребує Його прощення та нового життя й кожному воно доступне, якщо тільки покаятись і поклонитися Немовляті.
Незалежно від вашого статусу та репутації, вам потрібен Христос. Хоч би яким було ваше минуле, Він вас любить і радо прийме до Себе.
18 грудня
Досконалий мир
Твоя віра спасла тебе, – іди з миром собі!
Луки 7:50
Тривала Перша світова війна, точилися криваві бої. Але на Святвечір стрілянина затихла. Падав дрібний сніжок, і юні солдати думками линули додому, до рідної сім’ї.
Раптом один хлопець замугикав собі під ніс гімн «Тиха ніч». Інші підхопили, й невдовзі окопи вже бриніли цією прекрасною різдвяною піснею. Та щойно солдати доспівали, як не повірили своїм вухам: з окопів на боці ворога лунала та сама пісня, тільки іншою мовою. Тієї ночі всі думали про Князя миру, Ісуса Христа.
Наскільки кращим був би сьогоднішній світ, якби ми всі об’єдналися навколо «дивного Сина», що Його «послав Бог Отець»! З Христом земля була б подібна до неба, розбрат змінився б на єдність, а морок ночі став би світлом дня!
Досконалий мир прийде лише з поверненням Христа. Але до того дня Його мир може панувати в наших серцях, а ми, присвятивши життя Богові, можемо нести цей мир у світ.
19 грудня
Райдуга надії
Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його!
Псалом 144:18
Ви колись замислювалися над усіма наслідками того, що у світ прийшов Христос? Адже це Дитя в яслах у Вифлеємі виросло Спасителем, який помер на хресті, воскрес – і змінив світ назавжди.
Завдяки Його співчуттю світ зробився більш співчутливим; завдяки Його цілющим доторкам – більш людинолюбним; завдяки Його самопожертві – скромнішим. Христос змалював райдугу надії над головами людства і дав нам сенс життя.
Якби Христос не прийшов, світ був би геть безнадійним. Якби Христос не прийшов, люди блукали б без шансів віднайтися. Вони не мали б доступу до Бога, викуплення гріхів, прощення… не мали б Спасителя!
На щастя, Христос прийшов у цей світ і змінив його на краще. Ісус змінить і ваше життя, якщо ви відкриєтесь перед Ним.
20 грудня
Цар над царями
Берло правди – берло Царства Твого.
Псалом 44:7
Від самого народження у Христі впізнавали Царя. Щось таке було в Ньому, що породжувало відданість і пошану. Мудреці принесли Йому подарунки. Пастухи впали та поклонилися Йому. Ірод, розуміючи, що в одному царстві ніколи не стане місця двом правителям, намагався Його вбити.
Коли Ісус розпочав служіння, то впевнено заявляв про Свої права на життя людей. Він не терпів двоєдушності, тому вимагав від учнів поклоніння та вірності. Дорослі люди залишали всі свої життєві справи і цілковито присвячували себе Йому. Згодом багато хто буквально віддав за Нього життя, сягнувши найвищого ступеня посвяти.
Слова Ісуса Христа спонукали навіть Його затятих ворогів казати: «Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік» (Ів. 7:46). І це був не просто поет, не просто учитель, не просто лікар. Ми не зрозуміємо особистості Христа, допоки не усвідомимо: Він – Цар над царями і Пан над панами. А тоді нам зостанеться тільки схилити голову і сповідати, як Хома: «Господь мій і Бог мій!» (Ів. 20:28).
21 грудня
Бог з нами
Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім’я Йому: Еммануїл.
Ісаї 7:14
Кожного Різдва я обов’язково згадую тисячі людей, які саме цієї пори року почуваються самотньо чи неспокійно. Мені навіть психіатри розповідали, що напередодні Різдва потік пацієнтів значно збільшується, адже самотні та ізольовані люди ледь витримують святковий ажіотаж.
Утім, Різдво – це якраз нагадування про те, що ми не одинокі. У житті, смерті та воскресінні Ісуса Бог явив нам любов, що примирює нас із Ним, рятуючи від відчуження та самотності. Ми не самі: Бог зійшов із неба, щоб розповісти, як сильно Він нас любить!
Цієї різдвяної пори не забувайте, що Ісус поруч. Він тут, аби дати нам надію, простити наші гріхи, подарувати нову пісню, вселити віру та зцілити духовні рани, якщо тільки ми Йому дозволимо.
Сенс Різдва за дві тисячі років не змінився. Різдво все ще нагадує: з нами Бог! Якщо цієї святкової пори вам самотньо, запросіть у своє життя Христа. А потім попросіть, аби Він допоміг вам знайти близьку духом людину, простягнути їй дружню руку та поділитися Його любов’ю.
22 грудня
Звістка з неба
Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.
Івана 10:10
Різдво – не просто дата в календарі, не просто щорічне свято. Воно не для того, щоб просувати матеріалізм та егоїстичні забаганки. Різдво – це святкування події, від якої заспівало небесне військо, а нічні зірки засяяли особливо яскраво.
Різдво – це звістка про те, що в певному місці та в певний час народилася особлива Людина – Ісус Христос. Він, словами давнього символу віри, – «світло від світла, Бог істинний від Бога істинного, рожденний, несотворенний, єдиносущий з Отцем». Він – наш Господь.
З Його уст також зійшли такі слова: «Син-бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!» (Лк. 19:10). Як гучноголосі сурми, ці слова сповістили про божественне втручання в людську історію. Вони повідомили, що небо прийшло нам на порятунок і що Бог не лишив нас блукати землею на самоті. Яку чудесну та славну надію ми маємо завдяки Різдву!
23 грудня
Цілющі слова
А вас назвав друзями Я.
Івана 15:15
Ісус прийшов у світ, в якому було не менше проблем, аніж у нас сьогодні. Люди жили недовго та потерпали від хвороб; народи стогнали під римським ярмом; рабство було загальноприйнятим. Вдови, сироти, неповносправні та хронічно хворі люди не мали соціального захисту й підтримки на складні часи.
Тим, кого не тішило життя, Ісус сказав: «Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали» (Ів. 10:10).
Тим, кого з’їдало почуття провини за власні гріхи, Він сказав: «Будь бадьорий!.. Прощаються тобі гріхи твої!» (Мт. 9:2).
Тим, хто не мав друзів: «Я вже більше не буду рабами вас звати… Вас назвав друзями Я» (Ів. 15:15). Для кожного у Нього було цілюще слово.
Багато що змінилося у світі від часів того першого Різдва. Та головні проблеми у своїй сутності незмінні, бо це проблеми серця. Христос і сьогодні знімає з нас провину, дає надію на майбутнє та зцілює наші рани Своєю любов’ю.
24 грудня
Шукаю миру
Слава Богу на висоті, і на землі мир.
Луки 2:14
Проминули століття, але світ і сьогодні прагне й шукає миру, про який співали ангели того різдвяного ранку. Навіть ту землю, де Ісус народився, часто крають конфлікти та насильство. «Де ж Його мир?» – запитаєте ви.
Я вам відповім. Він у серцях людей, що довірилися Його благодаті. Світ також має мир, але лише такою мірою, якою вірує у Христа. На жаль, міра ця невелика, тому світ і далі шматують війни та заворушення. Не знаю жодної країни, де панували б цілковитий мир і абсолютна безпека.
Однак найстрашніша війна – це війна між нами та Богом, коли ми вперто не приймаємо Його владу та наполегливо намагаємось самі контролювати своє життя. Цій війні можна покласти край, якщо підкоритися Христу як Господу. Тоді буде мир – мир з Богом, мир у серці, мир між людьми. А у вашому житті війна вже скінчилась?
25 грудня
Місце для Ісуса
І породила вона свого Первенця Сина…, і до ясел поклала Його, – бо в заїзді місця не стало для них.
Луки 2:7
Ісусові не стало місця? Царю царів? Та невже?! Саме так, хоча іншим місце знайшлося. Уявіть: Ісусові забракло місця в тому світі, який Він Сам і створив!
За два тисячоліття від тієї вифлеємської ночі, власне, нічого не змінилося. Більшість людей досі тримає Бога на периферії свого життя. Ми дозволяємо Йому зайти, коли це зручно для нас, але дратуємося, щойно Він починає висувати якісь вимоги. Ну чому б Господу не залишатися у виділеній Йому комірчині й виходити лише тоді, коли ми Його випускаємо?!
Ми такі зайняті! У нас стільки справ! Виходить, що за своїми справами ми виставляємо геть із серця та життя Того, Хто нас створив…
«Прийди в моє серце, Господи Ісусе! Я маю місце для Тебе!»
26 грудня
Стражденний раб
А Він був ранений за наші гріхи.
Ісаї 53:5
Від самого початку життя Ісуса було сповнене небезпеки. Він, посланий Отцем, прийшов з місією любові та милості. Про Його зачаття оголосив ангел, і він же сказав, як назвати Дитя. Вітальний гімн у день Його народження виконало небесне військо. Небо відзначило цю подію появою нової незвичайної зірки. Це було найвидатніше Немовля на землі – Маріїне Дитятко, святий Божий Син.
Але щойно Він прийшов у цей світ, як Ірод постановив Його вбити й доклав до цього всіх зусиль. Бог попередив Йосипа про загрозу у провісному сні, і той разом з Марією та Дитятком втік до Єгипту, де сімейство перебувало, аж поки Ірод не помер, і вони змогли безпечно повернутися додому.
Син вічного Батька, Ісус прийняв людський час і подобу людини. Він зодягся в людську природу з її обмеженнями та слабкостями, з неуникністю страждань. Ісус народився в бідній родині. Усе Його життя було довгою дорогою принижень.
Нині Христос на небі, де простір і час більше Його не обмежують. Одного дня Він повернеться, цього разу у славі – й забере нас до Себе.
27 грудня
Божа мудрість
Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!
Римлян 11:33
Наближається кінець іще одного року, й люди намагаються передбачити, що принесе їм рік прийдешній. Через рік більшість із них переконається, що їхні прогнози виявились далекими від дійсності!
Річ у тім, що ніхто не відає майбутнього, крім Бога. Ми так мало знаємо про світ, у якому живемо. Безсумнівно, науковці й далі відкриватимуть дивовижні факти про Всесвіт. Та їхні знання лишатимуться мізерними порівняно з усією премудрістю, закладеною у світобудову.
Бог безмежний. Господь знає все, бо Він усе створив. Правду кажучи, нам ніколи не здолати відчуття зачудованості та розгубленості від усього того, що нам невідомо. Ми не знаємо навіть найближчого майбутнього. Яків писав: «Ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, – яке ваше життя?» (Як. 4:14).
Який з цього висновок? Маємо бути смиренними перед Богом і вірити Йому, адже Він знає наше майбутнє і все чинить Собі на славу. Тож довірмо завтрашній день Господу!
28 грудня
Діліться втіхою
Благословенний Бог…, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої.
2 Коринтян 1:3
Мій дорогий друг і довірений радник одного разу зауважив, що найбільші випробування випадають нам тоді, коли ми запитуємо Бога: «Чому?».
«Перед лицем великих страждань, – писав Чарльз Гембрі, – важко побачити сенс у тому, що відбувається. Хочеться засумніватися у справедливості нашого вірного Бога. Однак такі часи часто виявляються найбільш значущими в нашому житті».
Александр Новелл сказав: «Бог втішає нас не заради нас самих, а щоби ми могли втішати інших». Наше діло – ділитися втіхою, якою Бог нас потішує (2 Кор. 1:4).
Озирніться навколо. Напевно, ви маєте безліч можливостей ділитися втіхою – не лише з тими, хто зазнав великих втрат, а й з людьми, виснаженими щоденними клопотами. У кількох місіонерських подорожах Павла супроводжував друг на ім’я Йосип, якого апостоли прозвали Варнавою, що означає «син потіхи» (Дії 4:36). Чи станете ви сьогодні Варнавою для когось із ваших близьких або знайомих?
29 грудня
Приносьте Богу славу
Віддавайте… члени ваші – Богові за знаряддя праведности.
Римлян 6:13
Коли ви служите гріху, цій службі віддане все ваше тіло. Ваші бажання, що їх підігріває сатана, виходять з-під контролю. Ваше творче начало, дане Богом, покладається на вівтар пожадливості та приноситься в жертву сатані. Грішник – це в певному сенсі людина дуже віддана. Вона віддана своїм бажанням, ненаситним та егоїстичним.
Та коли Христос приходить у серце, слід підкорити Йому також і тіло. А воно часто відмовляється служити належно Богові. Лише з суворою дисципліною та допомогою Святого Духа нам вдається приборкати тіло, щоб воно корилося Христові. Водночас доводиться весь час пильнувати свої пристрасті, що притлумлюють сумління, пригнічують душу та компрометують наше свідчення про Христа.
Багато вчинків є законними, та чи корисні вони? Чи не служать поганим прикладом для інших?
Допоки ми в цьому світі, наша стара природа намагатиметься взяти гору і відвернути нас від Христа. Тож навчіться розпізнавати застережливі знаки та присвятіть розум і тіло Христові «за знаряддя праведности».
30 грудня
Божі дари
Ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам.
Римлян 12:6
Якщо маєте дітей, мабуть, після Різдва вам доводилося чути ниття, що свято закінчилось, що їм подарували «неправильні» подарунки або й правильні, але вони їх розчарували. Вислуховувати це непросто!
Бог Отець дав кожному з нас дари, і я молюсь, щоб ми ніколи не були ними незадоволені чи розчаровані. Звісно, найбільший дар – це Його Син Ісус Христос. Та, згідно з Біблією, є й інші дари, пов’язані зі служінням Духа Святого в нашому житті. Їх дуже багато, від проповідницького хисту й до гостинності, а разом їх називають духовними дарами. Ніхто не має всіх дарів одразу, але кожен має бодай один і мусить використовувати його на спільну справу: для збудування тіла Христового, тобто Церкви (Еф. 4:11–12).
Яким духовним даром наділив вас Бог? Не переймайтесь про ті дари, яких ви не маєте. Будьте задоволені тим, що є, і служіть цим даром Йому на славу.
31 грудня
Боже місто
А ночі вже більше не буде…, а вони царюватимуть вічні віки.
Об’явлення 22:5
Багато років тому я був на обіді в Сенаті Сполучених Штатів Америки. Я спілкувався там з багатьма людьми, і один сенатор промовив:
– Біллі, ми тут розмовляли про песимізм і оптимізм. Цікаво, хто ви – песиміст чи оптиміст?
– Оптиміст, – з усмішкою відповів я.
– А чому? – уточнив сенатор.
– Бо я читав останню сторінку Біблії.
Біблія розповідає про небесне місто, що його збудував Сам Бог, де викуплені святі будуть навіть вище за ангелів. Там вони побачать «чисту ріку живої води, ясну, мов кришталь, що випливала з престолу Бога й Агнця» (Об. 22:1). Далі сказано: «А ночі вже більше не буде, і не буде потреби в світлі світильника, ані в світлі сонця, бо освітлює їх Господь, Бог, а вони царюватимуть вічні віки».
Добігає кінця ще один рік, упродовж якого, безсумнівно, були як радості, так і розчарування. Не живіть минулим. Натомість «довготерпіть же й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господній!» (Як. 5:8).